<p>РОЗДІЛ 2<br />МЕТОДИКА, МЕТОДИ І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ<br />2.1. Місце, об'єкт, матеріал і схеми досліджень<br /> Дослідження проводили на протязі 2000-2003 років в лабораторії фізіології та розсадництва ННЦ "Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова'' та його дослідних ділянках. <br /> Фізіологічну дію препаратів гумісол та реаком вивчали на районованих, філоксеростійких підщепних сортах винограду: Ріпаріа х Рупестріс 101-14 ( Р х Р 101-14) і Берландієрі х Ріпаріа СО4 ( Б х Р СО4), а також на технічних сортах Одеський чорний і Рубін таїровський. Підщепи характеризуються порівняно коротким періодом вегетації 150-160 днів при сумі активних температур 3100 - 35000 С, але вони є різними за силою росту та регенераційною здатністю. Б х Р СО4 характеризується більшою силою росту, з загальним об'ємом щорічної деревини 1500 - 1900 см3 на кущ при 1100 см3 у підщепи Р х Р 101-14. Сорти Одеський чорний і Рубін таїровський - технічні, пізнього строку достигання [3] . <br /> Кущі технічного сорту винограду Одеський чорний посаджені в 1984 році, а Рубіну таїровського - в 1991 році. Схема садіння 3,0 х 1,5 м, формування - двосторонній горизонтальний кордон з висотою штамбів 70-80 см. Плодові лози обрізували на 3-4 (Одеський чорний) і 4-6 (Рубін таїровський) вічок. <br /> Кущі підщепних сортів винограду посаджені в 1983 році, схема садіння кущів 3,0 х 2,0 м, формування короткорукавне з висотою штамбів 25-30 см. Плодові лози обрізували на 2 - 3 вічка. Щорічно на протязі всіх років досліджень для польових дослідів відбирали кущі приблизно однакові за силою росту та елементами плодоношення. Під час весняних агробіологічних обліків на відібраних кущах корегували навантаження вічками, пагонами, суцвіттями. В такий спосіб на всіх підщепних кущах після виламування встановлювали навантаження - 6 - 7 пагонів для сорту Р х Р 101-14 та 7 - 8 для сорту Б х Р СО4. На технічних сортах після виламування залишали по 30 пагонів. Співвідношення плодових пагонів до безплідних складало 5 : 1. На кожному плодовому пагоні залишали по одному гроно. <br /> На дослідних ділянках для кожного варіанту відбирали два облікових ряди, в яких відбирали по 20 облікових кущів в трьох повторностях. Між варіантами залишали по 2-3 захисних ряди. В кожному обліковому ряді крайні 3-5 кущів також були захисними і в облік не включались. Для вивчення впливу препаратів на якість та регенераційні властивості лози по всіх варіантах дослідів виготовляли щепи: Одеський чорний на Р х Р 101-14 і Б х Р СО4, Рубін таїровський на Р х Р 101-14 і Б х Р СО4.<br /> Матеріалом для досліджень були листки та однорічні пагони технічних і підщепних сортів винограду, а також листки, однорічний приріст та коренева система щеп. Листки для фізіологічних аналізів відбирали нормально розвинені, без видимих механічних пошкоджень та уражень шкідниками, хворобами, на пагонах з одним гроно в межах 5 - 10 міжвузля (на всіх кущах кожного варіанту). Такі листки найбільш характерно відображають сортову специфіку. Листки відбирали вранці з 8 до 9 години. Всі фізіологічні дослідження листків проводились в динаміці протягом періоду вегетації (червень-вересень).<br /> Для досліджень в осінньо-зимовий період використовували попередньо заготовлені лози, які візуально добре визріли, приблизно одного діаметру і однакового розміщення на кущі. Для дослідів відбирали середню пробу пагонів (400 чубуків) з 3-го по 8-10-е міжвузля. Кореневі системи щеп відбирали також добре розвинені без наявних механічних пошкоджень та уражень хворобами.<br /> З метою встановлення оптимальних строків обробки розчинами препаратів гумісол і реаком і з врахуванням результатів досліджень по інших ФАР, кущі обприскували в строки: за 10-12 днів до цвітіння, одразу після цвітіння і на початку достигання ягід. Обприскування проводили одноразово (за 10-12 днів до цвітіння), дворазово (за 10-12 днів до цвітіння + після цвітіння) та триразово (за 10-12 днів до цвітіння + після цвітіння + на початку достигання ягід).<br /> Розведення робочих розчинів для обох препаратів були встановлені попередніми рекогносцирувальними дослідженнями і складали для гумісолу:<br /> 1:10 - 1000 мл препарату на 10 л води;<br /> 1:20 - 500 мл препарату на 10 л води;<br /> 1:30 - 300 мл препарату на 10 л води;<br /> для реакому:<br /> 1:100 - 100 мл препарату на 10 л води.<br /> Контроль обприскували водою і добирали до кожного строку обробки виноградних рослин.<br /> I. Схема обробки дослідних кущів підщепних та технічних сортів винограду розчинами гумісолу:<br /> варіант 1 - 1:10<br /> варіант 2 - 1:20 одноразове обприскування за вегетацію;<br /> варіант 3 - 1:30<br /> варіант 4 - контроль (вода) <br /> <br /> варіант 5 - 1:10<br /> варіант 6 - 1:20 дворазове обприскування за вегетацію;<br /> варіант 7 - 1:30<br /> варіант 8 - контроль (вода) <br /> <br /> варіант 9 - 1:10<br /> варіант 10 - 1:20 триразове обприскування за вегетацію;<br /> варіант 11 - 1:30<br /> варіант 12 - контроль (вода) <br /> II. Схема обробки дослідних кущів підщепних та технічних сортів винограду розчинами реакому:<br /> варіант 1- 1:100 одноразове обприскування за вегетацію;<br /> варіант 2 - контроль (вода) <br /> <br /> варіант 3 - 1:100 дворазове обприскування за вегетацію;<br /> варіант 4 - контроль (вода) <br /> <br /> варіант 5 - 1:100 триразове обприскування за вегетацію;<br /> варіант 6 - контроль (вода) <br /> Обробку кущів розчинами гумісолу і реакому проводили в ранковий час. Обприскували кущі ручним обприскувачем. Витрати робочих розчинів складали 300 - 500 мл на кущ в залежності від строків обробки.<br /> З метою перевірки впливу даних препаратів на придатність лози для щеплення з обробленого протягом вегетації підщепного та прищепного матеріалу весною в лабораторно - тепличному комплексі інституту виготовляли щепи технічни</p>
- Київ+380960830922