РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАГІТНИХ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконувалась на протязі 2001-2004 рр. на базі кафедри акушерства і гінекології Дніпропетровської державної медичної академії, в гінекологічному відділенні і відділенні патології вагітних міської клінічної лікарні №9 м. Дніпропетровська. Лабораторні дослідження проводились в: лабораторії реаніматології міської клінічної лікарні №9; лабораторії мікробіології і імунології Інституту гастроентерології АМН України; лабораторії кафедри мікробіології та вірусології Дніпропетровського національного університету.
Нами було проведено обстеження 140 вагітних жінок з невиношуванням в анамнезі і 50 здорових вагітних жінок, які склали контрольну групу. Враховані: перенесені екстрагенітальні захворювання, гінекологічна патологія, характеристика репродуктивної функції жінок. Всі 190 обстежених пацієнток були у віці від 18 до 42 років. Всі вагітні були обстежені з використанням широкого спектру клініко-лабораторних методів; визначення параметрів гемостазу та імунного статусу організму; бактеріологічних та вірусологічних методів, що включали до себе методи імунноферментного аналізу, полімеразної ланцюгової реакції, мікроскопічні дослідження та культуральні методи із застосуванням специфічних селективних та диференціально-діагностичних середовищ. Під час вагітності дослідження проводились в динаміці до і після лікування. Комплексна терапія проводилась терміном 6-8 тижнів і 18-20 тижнів вагітності.
Наявність АФС визначали з використанням системи Люпус-теста і вмісту антифосфоліпідних антитіл.
Люпус-тест використовувався для визначення антикоагулянтів вовчакового типу (ВА). В плазмі крові ВА пов'язуються з фосфоліпідними мембранами і зупиняють активацію і взаємодію між собою плазмених факторів зсідання крові. Найбільш чітко ці порушення виявлялись в фосфоліпідзалежних коагуляційних тестах при використанні низьких концентрацій активаторів процеса зсідання [17].
Визначення ВА засновано на тому, що гіпокоагуляція, обумовлена цими інгібіторами зсідання, виявляється в фосфоліпідзалежних тестах та коригується нормальною бідною тромбоцитами плазмою (БТП), але виправляється додаванням до дослідної БТП зруйнованих нормальних тромбоцитів або тромбоцитіна. У зв'язку з цим для діагностики ВА тести розділяють на дві групи: скринінгові фосфоліпідзалежні, які дають уявлення про порушення, пов'язані з ефектами ВА; підтверджуючі, в яких установлюють, що гіпокоагуляція в тестах першої групи усувається або значно коригується додаванням фосфоліпідних мембран, або нормальної контрольної плазми, цим виключаючи гіпокоагуляцію, обумовлену дефіцитом плазмених факторів зсідання [17]. До скринінгових тестів відносять визначення каолінового часу (КЧ), тромбопластинового часу з "розведеним" тромбопластином (ТЧРТ), лібетоксового часу (ЛЧ) зсідання крові.
Існують нормальні показники цих реакцій: для КЧ норма знаходиться в межах 75-102 сек., для ТЧРТ в межах 45-55 сек., для лібетоксового часу цей показник 45-55 сек. при мануальному дослідженні. В випадках наявності АФС час зсідання крові при скринінговому обстеженні уповільнюється. В цих випадках проводять підтверджуючі тести. Одні тести пов'язані з добавленням контрольної нормальної плазми (КНП), що додається в проби, які відповідно містять каолін, тромбопластин або лібетокс.
При гіпокоагуляції обумовленої ВА, що вказує на наявність АФС, додавання КНП не нормалізує час зсідання. На відміну від цього, при коагуляції, пов'язаною з дефіцитом плазмених факторів зсідання крові, відбувається нормалізація показників. При іншому варіанті підтверджуючих тестів до відповідних проб з каоліном, тромбопластином або лібетоксом додається розчин тромбоцитіна. При наявності ВА додаток тромбоцитіну призводить до повної або дуже вираженої нормалізації зсідання крові [17].
Крім ВА визначалась наявність і титри антифосфоліпідних антитіл (АФЛА) класів IgG і IgM. Вміст антифосфоліпідних антитіл визначали за допомогою імуноферментного методу на аналізаторі HUMAN Gmb (Німеччина) або LINKEY (Україна). Для визначення АФЛА класів IgG і IgM до ?-2-глікопротеїну 1 використовувався набір моноклональних антитіл Anti ?2-Glycoprоtein 1 KIT; титр сумарних антитіл до кардіоліпіну, фосфатидилсерину, фосфатидилінозитолу і фосфатидилової кислоти класів IgG і IgM визначали, використовуючи набір Anti-Phospholipid Screen KIT виробництва OR Gen Tech. Diagnostica GmbH (ФРН). Ці прибори призначені для непрямого твердофазного ІФА - ELISA. Облік результатів ферментаційних реакцій проводили на аналізаторі HUMAN Gmb (Німеччина) або LINKEY (Україна) з довжиною хвилі вимірювання 450 нм.
Для АФЛА до ?-2-глікопротеїну 1 згідно вибраного методу нормальний рівень < 5, суміжний рівень 5-8, підвищений рівень > 8 Од/мл як для IgG так і для IgM.
Для сумарних АФЛА до фосфоліпідів - нормальний рівень < 10, підвищений рівень ? 10 Од/мл однаково для IgG і IgM.
Для більш детального виявлення порушень системи зсідання крові визначались тести, які характеризують чотири фази гемостазу: 1 фаза - протромбіноутворення (кількість тромбоцитів, час згортання по Лі-Уайту, АЧТЧ), 2 фаза - тромбіноутворення (протромбіновий індекс), 3 фаза - фібриноутворення (фібриноген, тромбіновий час, АТ-ІІІ тест), 4 фаза - посткоагуляційна (ФАК, етаноловий і протамінсульфатний тести), у відповідності з загальноприйнятими клініко-лабораторними методами [17, 46].
Кількість тромбоцитів підраховували в камері Горяєва.
Час зсідання крові по Лі-Уайту визначали від моменту додавання в пробірку перших крапель крові до моменту утворення щільного згустку та виражали в сек.
Активований частково (парціальний) тромбопластиновий час (АЧТЧ), який полягає в дослідженні реакції рекальцифікації плазми, проводили в умовах стандартизації фосфоліпідної активації за рахунок внесення в якості замісника тромбоцитарного тромбопластина фосфоліпіда - кефаліна. Протромбіновий час цільної плазми крові визначався по Квіку.
Кількісн
- Київ+380960830922