РОЗДІЛ 2
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЗАКОННОГО ВИРОБНИЦТВА, ВИГОТОВЛЕННЯ, ПРИДБАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЧИ ПЕРЕСИЛАННЯ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН АБО ЇХ АНАЛОГІВ БЕЗ МЕТИ ЗБУТУ
2.1. Рівень, структура, динаміка і латентність злочинів, пов'язаних із незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням чи пересиланням наркотичних засобів, психотропних
речовин або їх аналогів без мети збуту
Вивчення злочинності в цілому та її структурних елементів (окремих видів і груп) передбачає виявлення та аналіз їх кількісних і якісних характеристик, що охоплюється поняттям "кримінологічна характеристика злочинів" [180, с. 35]. Це одне з базових визначень науки кримінології. Проте й дотепер у кримінологічній теорії вчені не визначилися щодо обов'язкових елементів, які складають зміст цього поняття, у зв'язку з чим пропонуються різні варіанти обсягу необхідних ознак, що входять у поняття "кримінологічна характеристика". Так, на думку прихильників широкого розуміння кримінологічної характеристики - Б.В. Коробейникова, Н.Ф. Кузнєцової, Г.М. Міньковського, В.Б. Ястребова, вказане поняття охоплює кількісно-якісні показники окремої групи (виду) злочинів, дані, що характеризують особу злочинця, причини й умови вчинення відповідної групи злочинів, а також заходи їх попередження [104, с. 258-274; 246, с. 16]. Такий підхід обґрунтовується тим, що кримінологічна характеристика, як сукупність ознак злочинних діянь, повинна з необхідною повнотою відбивати відомості про істотні ознаки і властивості відображуваних у ній явищ і пов'язаного з ними певного кола обставин, важливих з точки зору вчинення злочинів [246, с. 17].
Навпаки, окремі кримінологи вважають, що термін "кримінологічна характеристика" злочинів містить лише кількісно-якісні показники будь-якого виду (групи) злочинів - структуру, рівень, динаміку і нічого більше [125, с. 152-161]. Таким чином, це поняття не включає відомостей про особу злочинця, детермінаційні особливості певних злочинів і заходи попереджувального впливу на них, оскільки все це знаходиться за межами кримінологічного аналізу тих чи інших видів (груп) злочинів і складає предмет самостійного вивчення й аналізу.
Між цими діаметрально протилежними (за обсягом запропонованих у структурі кримінологічної характеристики елементів) підходами щодо вказаної характеристики у спеціальній літературі зустрічається достатня кількість інших поглядів. Серед них з позиції критичного осмислення та відшукання найбільш раціонального підходу до вирішення проблеми щодо змісту поняття кримінологічної характеристики заслуговують на увагу лише декілька. Так, на думку окремих вчених, кримінологічна характеристика - це вихідний етап для оптимізації процесу розробки та реалізації заходів запобігання злочинам. Якщо розглядати попередження злочинів як цілісну систему, то кримінологічна характеристика являється однією її частиною, а іншою - є розробка та реалізація профілактичних заходів [105, с. 211]. Отже, у змісті поняття кримінологічної характеристики окремих видів (груп) злочинів вирізняються: кількісно-якісні показники певного виду (групи) злочинів; кримінологічний портрет особи злочинця і потерпілого; аналіз причин та умов вчинення цих злочинів [102, с. 34].
Сутність ще одного підходу до поняття, про яке йдеться, полягає в тому, що кримінологічна характеристика є комплексним поняттям, яким охоплюється рівень, коефіцієнти, структура та динаміка злочинів, тобто сукупність статистично значущих показників про злочинність (злочини); описання особи тих, хто вчинює злочинні діяння, мотиви і цілі їх злочинної поведінки [111, с. 8-9]. Слід погодитися, що в такому смислі кримінологічна характеристика містить в собі достатню інформацію про певний вид (групу) злочинів. Що ж до їх причин та умов, справедливо вважається, що вони лежать в іншій площині. Таке розуміння, на наш погляд, є цілком виправданим, оскільки сконцентрувавши увагу, в першу чергу, на відмінних, найхарактерніших властивостях того або іншого виду злочинності, на особливостях особи тих, хто вчинює дані злочини, можна проаналізувати детермінанти злочинної поведінки та запропонувати можливі шляхи подолання цих негативних явищ. Подібної точки зору дотримуються чимало вчених-кримінологів [40, с. 11; 69, с. 164; 80, с. 10]. Саме такого підходу ми і будемо дотримуватися при аналізі діянь, передбачених ст.309 КК України.
Розглянемо кожний з названих показників, що входять до поняття кримінологічної характеристики, окремо. Найважливішим показником кримінологічної характеристики як усієї злочинності в цілому, так і будь-якого її виду (групи), є рівень злочинних проявів, який характеризує злочинність з кількісної сторони, тобто визначає її міру, величину [51, с. 19]. Під рівнем злочинності у теорії кримінологічної науки визнають кількість вчинених злочинів і чисельність осіб, які їх вчинили, за певний проміжок часу на визначеній території. Це абсолютні показники. Крім того, в рівні злочинності традиційно прийнято виділяти і відносні показники - коефіцієнти [45, с. 90-91; 69, с. 23-25; 99, с. 64; 104, с. 66; 218, с. 87], хоча існує і така думка, що ці відносні величини слід розглядати в якості окремого елементу кримінологічної характеристики [112, с. 37-38]. Проте, вважаємо, що у контексті нашого дослідження це не має принципового значення, оскільки головне завдання кількісного аналізу виду злочинності, про який йдеться, - отримання повної інформаційної картини ситуації, яка досягається завдяки розгляду як абсолютних, так і відносних показників у сукупності.
Кримінально-правова статистика свідчить про постійне зростання в Україні числа зареєстрованих злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів. Так, якщо у 1996 р. зареєстровано 38002 злочини, то в 1997 р. - 38127, у 1998 р. - 39801, у 1999 р. - 42589, у 2000 р. - 45554, у 2001 р. - 47845, у 2002 р. - 58085. Незначне зниження їх (на 1,1%) зафіксовано лише у 2003 р. (57435). У 2004 р. знову в