РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження з вивчення впливу ізамбену на ефективність імунопрофілактики та терапії дрібних домашніх тварин при захворюваннях різної етіології виконані на базі наукової лабораторії кафедри фармакології та токсикології Національного аграрного університету і лабораторії неінфекційних хвороб тварин Інституту ветеринарної медицини УААН.
Клінічні дослідження тварин проводили у державній лабораторії ветеринарної медицини міста Кременчука та в лікарнях ветеринарної медицини міст Полтави, Кременчука і Комсомольська Полтавської області.
Для лікування собак використовували: ізамбен (порошок) та амізон (таблетки по 0,25 г; 2,5% розчин в ампулах по 2 мл ; 0,5% мазь), виготовлені ВАТ "Фармак" (м. Київ).
Ізамбен (йодметилат-4 (N бензил) карбамідопіридиній), хімічна формула C14H15IH2O, синтезований в Україні колективом авторів (В.Ф. Даниленко, Ф.П. Тринус, В.А. Портнягіна, Т.О. Рябуха, В.М. Клебанов, А.Г. Фадічева, Н.І. Мирян, А.В. Коринська) в Інституті фармакології та токсикології АМН України. Препарат рекомендований щодо застосування у практиці ветеринарної медицини згідно рішення фармакологічної комісії Головного управління ветеринарії Міністерства сільського господарства (протокол №8 від 31.10.1996 р.) та настанови щодо застосування тваринам, затвердженої Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства України у 1990 році, АС СРСР № 1672727.
Амізон дозволений щодо застосування у медичній практиці згідно рішення Фармакологічного комітету Міністерства охорони здоров'я України (протокол №8 від 31.10.1996 р.) та зареєстрований в Україні (реєстраційне свідоцтво Р/97/70/15 і Р/97/70/16, патент України № 6752).
Ізамбен - яскраво-жовтий або жовтий з оранжевим відтінком кристалічний порошок слабкого специфічного запаху, добре розчиняється у воді, мало - у 960 спирті, не розчиняється в ефірі та хлороформі.
Досліди з вивчення впливу ізамбену на деякі фактори клітинного імунітету при застосуванні вакцини "Мультикан-4" проти парвовірусного ентериту, чуми м'ясоїдних, аденовірозу та вірусного гепатиту проведені на 19 собаках, розділених за принципом аналогів на 4 групи:
контрольна (4 тварини);
I дослідна (5 тварин) - перорально задавали 3 доби підряд три рази за добу ізамбен у дозі 10 мг на 1кг маси тіла у формі таблеток;
ІІ дослідна (5 тварин), тварин щепили вакциною "Мультикан-4" (серія 2, контроль 2, виробник НПО "Нарвак", Москва) згідно настанови щодо застосування;
IIІ дослідна (5 тварин), тваринам 3 доби підряд 3 рази на добу перед вакцинацією перорально задавали ізамбен в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла у формі таблеток;
Формування груп здійснювали після 30-денного карантину у віварії Кременчуцької міської лікарні державної ветеринарної медицини. Під час карантину проводили щоденне клінічне обстеження (клінічний огляд, температура тіла, частота пульсу та дихання, наявність апетиту), а також проведена дегельмінтизація препаратом Дронтал плюс проти круглих і стрічкових гельмінтів згідно настанови по застосуванню (одна таблетка на 10 кг м.т.) [194].
Клінічно здорових собак включали у дослід після двохразового лабораторного підтвердження відсутності яєць гельмінтів у калі при дослідженні методом Фюллеборна.
Тварин утримували у приміщенні з централізованим опаленням, каналізацією і водопостачанням в індивідуальних вольєрах (2х3 м) з металевої сітки та дерев'яними перегородками і підлогою. Годівля собак двохразова. Раціон включав каші з різних круп, зварених на кістковому бульйоні, з додаванням овочів (до 20 %) та молокопродуктів (до 10%).
Кров для лабораторних досліджень (морфологічних, біохімічних, імунологічних) відбирали із поверхневої вени передпліччя після фіксації собак на спеціальному столі перед введенням ізамбену і вакцини та через 22 і 43 доби після вакцинації тварин. У собак контрольної групи кров відбирали 3 рази у вказані терміни. Вакцину вводили внутрішньом'язово у дозі 2мл.
У крові визначали:
- кількість еритроцитів і лейкоцитів - шляхом підрахунку в камері Горяєва [195];
- лейкоцитарну формулу - мікроскопічним дослідженням мазків крові, що фіксували в метанолі та фарбували за Романовським-Гімза;
- концентрацію гемоглобіну - за методом Салі [196];
- гематокритну величину - мікрометодом за Й.Й. Тодоровим (1979) [195];
- вміст загального білка в сироватці крові - з біуретовим реактивом [197];
- вміст глюкози - ферментативним глюкозооксидантним (уніфікованим) лоооо методом [196].
- вміст креатиніну в сироватці - в реакції Яффе [197, 198];
- вміст сечовини в сироватці крові - уреазним методом [195];
- активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансоферази у ллллллд сироватці крові - за рекомендованими Міжнародним біохімічним союзом уніфікованими тестами Райтмана-Френкеля [197];
- трансформаційну активність гематогенних попередників макрофагів (ПМТМ, А-клітин), фагоцитарний індекс мононуклеарних клітин у первинній 24-годинній культурі лейкоцитів (ФІ), фагоцитарне число (ФЧ) в трансформованих і нетрансформованих нуклеарах - за методом А.І. Собко і В.Г. Квачова [199].
У зразках крові від вакцинованих собак ІІ та ІІІ груп додатково визначали кількісний склад Т- і В- субпопуляцій лімфоцитів, О-клітин, Т-хелперних, Т-супресорних, Т-активованих лімфоцитів та фагоцитуючої популяції клітин [200].
Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методом Монцевічуте - Ерінгене, описаним О.І. Кононським [201].
Для визначення імунокомпетентних клітин взяту для дослідження гепаринізовану кров відстоювали, відділяли лейкоцитарну масу, видаляли інгібітори трансформації клітин, ресуспензували та готували суспензію імунокомпетентних клітин з вмістом лейкоцитів на менше 1х106 в 1 мл. У культуральні флакони з покривними скельцями і живильним середовищем (глутамін, антибіотики, протигрибкові препарати, ембріональна сироватка крові великої рогатої худо
- Київ+380960830922