Розділ 2
Обгрунтування, вибір напрямів досліджень,
матеріали та методи виконання роботи
Огляд даних літератури і аналіз міжнародного економічного становища свідчить
про те, що нині відбувається інтенсивна інтеграція усіх країн у Всесвітню
торгівельну організацію (ВТО). Інтеграція України у цю організацію, а також у
Європейські економічні структури буде можлива тільки в тому випадку, якщо в
нашій державі будуть створені умови для виробництва і реалізації продуктів, в
першу чергу сільськогосподарського профілю, відповідно до міжнародних вимог за
якісними показниками.
Ветеринарна медицина, в першу чергу державні лабораторії ветеринарної медицини,
у найближчий час будуть переходити до робити у системі зразкової лабораторної
практики (GLP – ЗЛП) і Міжнародної організації стандартизації (ISO), в яких
працюють всі європейські акредитовані лабораторії. Такий перехід буде можливий
після адаптації національної нормативно-правової бази до міжнародних вимог,
розробки і впровадження відповідних методик контролю якості кормів і продуктів
тваринного походження, матеріально-технічного оснащення лабораторій новими
високочутливими приладами.
Економічні проблеми і захист прав споживачів є пріоритетними напрямками в
роботі усіх ветеринарних служб Європейського економічного співтовариства. З
цією метою в країнах Європи впроваджені національні програми моніторингу усіх
видів сільськогосподарської продукції. У межах цього моніторингу проводиться
незалежна експертиза кормів, продуктів рослинного і тваринного походження. За
результатами моніторингу приймаються рішення про допуск продукції того чи
іншого виробника на внутрішні і міжнародні ринки. Україна вже зустрілась з
обмеженням у торгівлі продукцією сільськогосподарського комплексу з причини
невідповідності окремих її партій міжнародним стандартам.
На теперішній час Україна прийняла ряд законів, у відповідності з якими
виробник зобов’язаний контролювати свою продукцію відповідно з існуючими
нормами сертифікації і стандартизації. Кількість досліджень у цьому напрямку в
державних лабораторіях ветеринарної медицини значно збільшилась. Покращилась
забезпеченість лабораторій і служби ветеринарної медицини нормативно-правовою,
законодавчою базою.
У межах виконання цих програм нами розроблялись окремі елементи
нормативно-правового забезпечення державних лабораторій ветеринарної медицини,
уніфікації і адаптації до європейських вимог методик і критеріїв оцінки
залишкових кількостей токсичних елементів у кормах для тварин. Уперше в Україні
розроблено, затверджено і впроваджено в роботу „План державного моніторингу
залишкових кількостей токсикантів у продуктах тваринного походження”.
Розглянуто і затверджено великий перелік інших документів, що дозволяють
проводити дослідження відповідно до існуючої законодавчої бази і сертифікувати
корми, продукти тваринного походження та інші об’єкти ветеринарного нагляду.
Робота виконувалась у період з 1996 по 2002 рік на базі лабораторії
фармакології і токсикології Інституту експериментальної і клінічної
ветеринарної медицини УААН та у хіміко-токсикологічному відділі Центральної
державної лабораторії ветеринарної медицини Державного департаменту
ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (м. Київ).
Експериментальна частина роботи виконувалась із застосуванням
загально-біологічних, хіміко-токсикологічних, клініко-епізоотологічних і
статистичних методів, які прийняті у ветеринарній практиці. При цьому
враховувались досвід, методичні матеріали відповідного профілю, які прийняті у
Європейському економічному співтоваристві.
Для аналізу санітарно-гігієнічного стану і проведення моніторингу була
використана статистична звітність результатів хіміко-токсикологічних досліджень
патологічного матеріалу, кормів, продуктів, води, які були виконані в 1996–2000
роках у Центральній, Республіканській АР Крим, 24 обласних державних
лабораторій ветеринарної медицини. При цьому враховувалась загальна кількість
досліджень і позитивних результатів (перевищення МДР) за видами досліджень. При
аналізі матеріалів звітності враховували дані про результати визначення
токсичних речовин неорганічного походження: свинець, кадмій, мідь, арсен, фтор
і інші; нітратів і нітритів; пестицидів з різних груп: хлороорганічних (ДДТ,
ГХЦГ, альдрин, поліхлоркамфен), фосфороорганічних (карбофос, фосфамід,
фталофос), карбаматів (ТМТД, фурадан) і ін., а також зооцидів (фосфід цинку,
зоокумарин).
При аналізі враховували співвідношення загальної кількості досліджень і
позитивних результатів як у сумарному виявленні, так і в окремих субстратах
(патологічний матеріал, корми, продукти, вода).
При проведенні досліджень були використані різні хіміко-токсикологічні методи.
Токсичні елементи визначали методами атомно-абсорбційної спектрофотометрії і
електрохімічного аналізу.
Метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії (ААС). При дотриманні умов
резонансного поглинання і незмінній товщині поглинаючого шару, величина атомної
абсорбції (оптична щільність поглинаючого середовища) лінійно залежить від
концентрації атомів елемента. Це дозволяє визначати концентрацію елементів в
аналізованій речовині, використовуючи попередньо отриманий графік – залежність
величини атомної абсорбції від концентрації елемента. Методом полумўяної ААС
токсичні елементи визначаються у 24 державних лабораторіях ветеринарної
медицини, а за електротермічним варіантом – у 2.
Електрохімічні методи аналізу (ЕХМ) належать до найбільш розповсюджених
хіміко-аналітичних методів. Вони дозволяють визначати вміст токсичних
елементів: арсену, селену та ін
- Київ+380960830922