РОЗДІЛ 2. ЕЛЕМЕНТИ СТАТУСУ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ ТА ЇХ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
2.1. Повноваження народного депутата України................................................88
2.2. Система гарантій реалізації депутатських повноважень...........................109
2.3. Види та межі відповідальності народного депутата України...................132
1) Особливості правового становища народних депутатів України,
обраних до керівних органів Верховної Ради України........................................147
Висновки до розділу 2.............................................................................................166
ВИСНОВКИ............................................................................................................169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................176
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасна держава характеризується наявністю низки ознак, які дають змогу ідентифікувати її політичний режим як демократичний або як авторитарний (тоталітарний). Однією з них, поряд з верховенством права, розподілом державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, є інститут представницької демократії.
Особливе місце в державному механізмі будь-якої демократичної країни посідають спеціально обрані до вищого представницького органу держави особи - депутати. Належне визначення правового становища (статусу) члена парламенту є необхідною передумовою стабільного функціонування не лише законодавчої, але й інших гілок державної влади.
Чинна нормативно-правова база, що регламентує статус парламентарія в Україні, не в повній мірі відображає сучасне суспільно-політичне становище народного депутата України. Ще більшої актуальності проблема визначення статусу парламентарія набуває в умовах запровадження в Україні парламентсько-президентської форми державного правління, наслідком чого, вочевидь, стане значне підвищення ролі як Верховної Ради України загалом, так і конкретного народного депутата України зокрема.
З урахуванням вище зазначеного та за умов нестачі фундаментальних комплексних досліджень цієї проблеми в Україні, і було обрано тему даної дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Національного університету внутрішніх справ, протокол № 1 від 28.01.2002 р.; уточнена на засіданні Вченої ради Національного університету внутрішніх справ, протокол № 5 від 23.04.2004 р. Дисертація виконана відповідно до головних завдань Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, концепція якої схвалена Законом України від 21 листопада 2002 року № 228-IV, пп. 9, 10 ч. I Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років, затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002 року № 635 та п. 1.4. Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з'ясування теоретичних основ правового становища парламентарія та вироблення конкретних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання статусу народного депутата України.
Основними напрямками дисертаційного дослідження є визначення теоретичних засад статусу члена парламенту, а також виявлення недоліків законодавчого забезпечення статусу народного депутата та формулювання на цій підставі конкретних пропозицій і рекомендацій стосовно вдосконалення правового регулювання окремих елементів статусу народного депутата.
Виходячи з поставленої мети, в дисертаційному дослідженні вирішуються наступні завдання:
1) з'ясувати сутність депутатського мандату, а також механізм його виникнення і припинення;
2) визначити поняття, юридичну природу та ознаки статусу парламентарія, виокремити його складові;
3) розкрити зміст і значення депутатського імунітету як невід'ємної складової правового становища парламентарія;
4) дослідити основні аспекти нормативно-правового регулювання депутатських повноважень, гарантій діяльності та відповідальності народного депутата України;
5) розкрити особливості правового становища народних депутатів, обраних до керівних органів Верховної Ради України;
6) виявити недоліки у правовій регламентації окремих елементів статусу народного депутата України;
7) запропонувати та обґрунтувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавчого забезпечення статусу народного депутата України.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення законодавчої влади.
Предмет дослідження становлять теоретичні й практичні питання визначення, нормативно-правового закріплення та розвитку статусу народного депутата України.
Методи дослідження. У роботі використано низку філософських і загальнонаукових методів пізнання суспільних явищ і процесів. Зокрема, під час дослідження було використано діалектичний метод пізнання таких політико-правових явищ як депутатський мандат, статус парламентарія, депутатський імунітет. Окрім загальнонаукових, застосовувалися спеціальні наукові методи пізнання. Так, порівняльно-правовий та історико-правовий методи широко використовувалися для дослідження зарубіжного та вітчизняного досвіду (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). Методи класифікації і групування використовувалися для виділення окремих видів повноважень (прав і обов'язків) народного депутата та гарантій їх реалізації (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2). Статистичний аналіз, контент-аналіз та документальний аналіз застосовувалися для вивчення законодавчої та судової практики в сфері регулювання правового становища народного депутата України та виявлення юридичних колізій (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3).
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є завершеним комплексним дослідженням теоретичних засад правового становища (статусу) народного депутата, його правового регулюванн
- Київ+380960830922