Ви є тут

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування комунікативних умінь учнів в умовах відкритої соціально-педагогічної системи.

Автор: 
КОТУХ НАТАЛІЯ ВІТАЛІЇВНА
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003918
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО РОБОТИ З
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ВІДКРИТОЇ
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ
У розділі описано модель, визначено критерії підготовки майбутніх учителів
початкових класів до формування КУ учнів у ВСПС; проаналізовано підготовку
студентів до формування КУ учнів у ВСПС крізь призму втілення змісту принципів
особистісно орієнтованої освіти як методологічної основи процесу підготовки й
організації майбутньої професійної педагогічної діяльності з формування КУ
учнів; висвітлено зміст і структуру спецкурсу „Актуальні питання комунікації у
початковій школі” як домінантної складової моделі підготовки.
2.1. Критерії і модель підготовки студентів до формування комунікативних умінь
учнів в умовах відкритої соціально-педагогічної системи
Проведений теоретичний аналіз проблеми дослідження й узагальнення результатів
першого етапу констатувального експерименту виявили наявність двох вагомих
взаємопов’язаних складових підготовки майбутніх учителів початкових класів до
формування КУ учнів у ВСПС: теоретичної і практичної, згідно з чим виділено
критерії підготовки: гностичний, який поєднує в собі ознаки теоретичної
готовності, й операційний, що дозволяє здійснити цільове емпіричне втілення
отриманих знань у педагогічному процесі.
Гностичний критерій концентрує в собі сферу знань педагога з проблеми
комунікації: психолого-педагогічних і лінгвістичних основ мовленнєвої
діяльності, зокрема знання особливостей усного мовлення, вікової специфіки
мовленнєвого розвитку молодших школярів, особливостей рольової та
міжособистісної мовленнєвої взаємодії, функцій, структури, принципів
спілкування.
Виняткова роль емоцій у молодшому шкільному віці обумовлює виокремлення в
якості важливої складової гностичного критерію емоційної частини, що зосереджує
знання саморегуляції поведінки, емоційної забарвленості і детермінованості
основних психічних процесів, що пояснює тлумачення емоційного супроводу
мовленнєвої діяльності як рушійного або, навпаки стримуючого чинника в
реалізації завдання формування КУ, дозволяє організувати власну діяльність на
оптимальному рівні, а також урахувати домінантність емоційного начала в
навчальній діяльності учнів. Визнання емоційного стану особистості учня основою
успішного формування КУ дозволяє дійти висновку, що позитивна емоційна
налаштованість коригує поведінковий аспект і зумовлює нормативну саморегуляцію
мовленнєвої поведінки.
Специфіка експериментальної роботи спричинила розгляд емоційного стану у
зв’язку з особистісно ціннісною сферою дитини, що виступає підґрунтям
доцільності актуалізації і розвитку КУ, тим конкретним випадком, у якому
відбувається виявлення й реалізація сутнісних можливостей дитини, виникає
внутрішня потреба в удосконаленні КУ на стабільно позитивному емоційному фоні.
Окрім указаних вузлових напрямів опорних знань про спілкування, майбутній
педагог має володіти спеціальними знаннями, що відображають його готовність до
роботи з формування КУ учнів на особистісно орієнтованих засадах. До таких
знань належать: знання педагогічних основ особистісно орієнтованого підходу до
формування КУ учнів; знання теоретичних основ діяльності в окресленому
напрямку, що передбачає усвідомлення понятійного апарату: ВСПС, особистісна
ціннісність, індивідуальний суб’єктивний досвід, особистісно орієнтована
навчально-мовленнєва ситуація; знання особливостей мисленнєво-мовленнєвих
процесів у дітей з різними типами особистісної ціннісності.
Своєрідність обраного підходу пояснює виняткове значення знань, які дозволяють
виявити залежність між особистісною ціннісністю дитини і станом розвитку
мислительних операцій, специфікою стратегії пошуку рішень, комунікативною
активністю, мовленнєвою практикою дитини. Такі знання дозволяють майбутньому
вчителеві виявити та визначити індивідуальні зусилля молодшого школяра, що
реалізуються у процесі відбору і подачі особистісно значимого й іншого мовного
матеріалу, сприяють усвідомленню вчителем особливостей проявів КУ дітей з
різними типами особистісної ціннісності, що спричиняє об’єктивну вимогливість
до актуалізації умінь в особистісно ціннісній для дитини сфері та певну
терплячість щодо їх вияву в суб’єктивно другорядних галузях. Усе зазначене
забезпечує успішність підготовки студентів до задіяння та реалізації
внутрішнього механізму формування КУ на підґрунті особистісно ціннісної сфери
учнів.
Операційний критерій включає організаційний і конструктивний компоненти,
передбачає наявність у студента не тільки знань основ особистісно орієнтованої
педагогічної взаємодії, а й володіння способами її досягнення, проектування
власної комунікативної діяльності, моделювання комунікативної активності учнів
з урахуванням їхніх здібностей, можливостей, дитячих пріоритетів. Даний
критерій характеризує сферу знань майбутніх педагогів з методики навчання
української мови, зокрема методики навчання усної мовленнєтворчої діяльності,
що дозволяють вирішувати практично завдання формування КУ школярів. За
специфікою нашого підходу логічним є також виокремлення таких знань: знання
комплексу методик виявлення особистісно ціннісної сфери дитини; знання, що
дозволяють інтерпретувати результати діагностичних методик відносно конкретної
дитини в конкретних обставинах; знання потенційних ресурсів і можливостей
використання окремих методик з метою урізноманітнення форм і методів
організації навчальної діяльності на уроці та в позаурочний час; знання
корекційного та розвиваю