РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальна характеристика спостережень
Для досягнення поставленої мети використовували тканини очей хворих, померлих від туберкульозу легень, і тканини очей , котрі підлягали енуклеації у пацієнтів з відсутньою туберкульозною інфекцією, але з різноманітною патологією очей. Був досліджений основний матеріал від 38 померлих на туберкульоз легень - 70 очних яблук та 40 зорових нервів з хіазмою. В контрольній групі з відсутньою туберкульозною інфекцією було 25 чоловік (19 - живих пацієнтів з енуклеацією ока і 6 померлих) - 25 очних яблук. Всього досліджено 95 очних яблук та 40 зорових нервів з хіазмою. В групі з відсутньою тубінфекцією було 8 жінок і 17 чоловіків, а у групі із наявним туберкульозом 4 жінки і 34 чоловіки (табл.2.1)
В групі порівняння за результатами дослідження енуклейованих очей внаслідок енуклеації ока були виставлені наступні патоморфологічні діагнози: хронічний неспецифічний запальний процес, травматичний хронічний в'ялоперебігаючий увеїт із формуванням губчастої і компактної кісткової тканини, кальцинатів у стінках судин та формуванням ангіоматозних структур (п'ять випадків); із в'ялим перебігом та заміщенням тканин ока грануляційною і сполучною тканиною, новоутвореними судинами, з формуванням кісткової тканини (чотири випадки); в'ялоперебігаючий увеїт із заміщенням тканин ока грубою сполучною тканиною, дистрофією та некрозом судинної оболонки, фрагментами ангіоматозного переродження за рахунок проліферації ендотелію (три випадки); абсцес склери з крововиливом, різко вираженими явищами дистрофії і лейкоцитарної інфільтрації (один випадок); атрофія та набряк тканин ока, вогнищевий склероз, лейкоцитарна інфільтрація циліарного тіла (один випадок), меланома судинної оболонки (один випадок), хронічний увеїт зі значним фіброзом строми, круглоклітинна інфільтрація, дистрофія ендотелію судин, крововилив у скловидне тіло (три випадки); індукований штучним кришталиком гранульоматозний ендофтальміт з утворенням макрофагальних клітин за типом сторонніх тіл (випадок описаний у статті) [110]. При патоморфологічному дослідженні тканин ока у хворих, померлих не від туберкульозної інфекції, спостерігалась нормальна будова тканин, що були за межами осередку того чи іншого із перерахованих процесів.
Таблиця 2.1
Загальна характеристика дослідженого клінічного матеріалу
Клінічні групиЧисельність
спостереженьРозподіл за статтюАнатомічні об'єктичоловікижінкиочні яблуказорові нерви з хіазмоюПацієнти, які померли від туберкульозу легень383447040Хворі, в яких була відсутня туберкульозна інфекція, зокрема:
-зазнали енуклеації ока25
1917825-померлі6
У групі із туберкульозом легень патологоанатомічний діагноз дисемінованого туберкульозу легень у фазі інфільтрації та розпаду був верифікований у 18 померлих, фіброзно-кавернозного туберкульозу - у 16 померлих, інфільтративного - у трьох випадках, кавернозного - в одному випадку.
За методикою кристалографії були дослідженні мазки відбитки скловидного тіла від 20 померлих, виконано кристалографію сльізної рідини щодо 20 пацієнтів хворих на туберкульоз легень.
В експерименті згідно вимог етичної комісії по дослідженню тварин було вивчено 200 сітківок ока щурів (Brown Norway) у віці одного, семи, чотирнадцяти, тридцяти й дев'яносто днів (по 50% самців і самок ) і 100 сітківок самок мишей віком 3 та 10 місяців з генетичною моделлю підвищеного внутрішньоочного тиску (DBA/2J mice), де динаміка змін залежить від віку тварини. Контрольну групу складали здорові миші (самки C57BL6 ).
Вважаємо за необхідне також навести мікрофотографію вертикальної секції сітківки ока людини (рис. 2.1). Вона була представлена Boycott and Dowling у 1969 році (цит. за [98]). Згідно цієї фотографії у проведеній роботі описували структуру сітківки ока при патоморфологічному дослідженні.
-шар пігментного епітелію
-шар паличок і колбочок
-зовнішня погранична мембрана
-зовнішній ядерний шар
-зовнішній сітчастий шар
-внутрішній ядерний шар
-внутрішній сітчастий шар
-гангліонарний шар
-шар нервових волокон
-внутрішня погранична мембрана
Рис. 2.1.1. Мікрофотографія вертикальної секції сітківки ока людини.
2.2. Методи дослідження
У процесі виконання роботи були використані методи, про які ми нижче наводимо детальну інформацію: оглядовий мікроскопічний, селективні гістохімічні, імуногістохімічний, кристалографічний.
2.2.1 О г л я д о в а м і к р о с к о п і я . Згідно техніки А.І. Абрикосова (цит. за [2]) видаляли задню частину очного яблука, де зосереджуються найважливіші морфологічні зміни, бо судинна оболонка ока має широке судинне русло, а в ділянці перехресття судин рух крові сповільнюється, в результаті чого мікобактерії туберкульозу затримуються в цих місцях і можуть проникати через стінку й осідати у периваскулярній тканині.
Патоморфологічні дослідження велися у двух напрямках:
1) гістологічне вивчення тканин очей у хворих, померлих від різних форм туберкульозу (дисемінований, фіброзно-кавернозний, інфільтративний, кавернозний); 2) гістологічне вивчення тканин очей, видаленних при оперативних втручаннях з приводу різних захворювань ока та відсутністю туберкульозної інфекції в легенях, що підтверджувалось даними оглядової рентгенографії.
Метод оглядової мікроскопії полягав у дослідженні тканин очей на мікропрепаратах, забарвлених гематоксилін-еозином. Для реалізації цього методу використовували такий лабораторний інвентар як: мікроскоп, мікротом, електричний термостат, шафу із саморегулюючим приладом для просочення у парафіні за температури 50-60?С , тонкі ножі для різання очей, скляний посуд для фіксації та ущільнення тканини ока, предметні скельця розмірами (76x36) мм, (65x36) мм, пок