РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Дисертаційна робота виконана в Сумському державному університеті (СумДУ)
(ректор – професор І.О.Ковальов) на кафедрі патологічної анатомії (завідувач
кафедри – професор, доктор медичних наук А.М. Романюк), клінічною базою якої є
Сумське обласне патологоанатомічне бюро (СОПАБ) (начальник бюро – лікар –
патологоанатом вищої категорії А.В. Доценко).
2.1. Скринінгове дослідження.
Популяційна частота та структура чинників ризику розвитку ДМК в екологічно
несприятливому довкіллі півночі України (Сумщини) вивчено шляхом
ретроспективного дослідження зскібів ендометрія за 18 років (1980 – 1997).
Об’єктом ретроспективного спостереження було 17647 біопсій ендометрія при
маткових кровотечах різного генеза у жінок від 20 до 60 років.
2.2 Гістологічне дослідження ендометрія.
Об’єктом дослідження були дисфункціональні маткові кровотечі в умовах впливу
несприятливих факторів зовнішнього середовища у жінок-робітниць промислових
підприємств.
Предметом дослідження були патоморфологічні та імунологічні зміни в ендометрії
при дисфункціональних маткових кровотечах у робітниць хімічної та
машинобудівної промисловості.
Проспективним наглядом була охоплена 341 жінка, серед яких основну групу
складали 320 жінок з ДМК, а 21 жінка була в якості групи порівняння.Обстежувані
жінки знаходилися в віковій групі від 20 до 45 років.
Матеріалом для дослідження став ендометрій після вишкрібання. Весь біопсійний
матеріал був розподілений на дві групи. В групу порівняння ввійшов матеріал з
матки отриманий у жінок з дисфункціональними матковими кровотечами, котрі не
перебували в умовах впливу шкідливих факторів зовнішнього середовища (педагоги,
студентки, домогосподарки та інші).
Досліджувані основної групи були розподілені на 2 підгрупи з урахуванням
шкідливих чинників на виробництві: 120 працівниць хімічної та 200 -
машинобудівної промисловості. Як видно з таб.2.1. у кожній із досліджуваних
підгруп були виявлені зміни в ендометрії, що відповідають різним видам
гіперпластичних процесів: залозистій і залозисто – кістозній, атиповій
гіперплазії, а також гіперплазії базального шару.
Таблиця 2.1.
Розподіл матеріалу за групами та характером патології.
Назва груп
Види патології
Усього
Залозиста і залозисто-кістозна гіперплазія ендометрія
Атипова гіперплазія ендометрія
Гіперплазія базального прошарку
ендометрія
абс.
%
абс.
%
абс.
%
абс.
%
1 підгрупа – робітниці машинобудування
146
73
22
11
32
16
200
100
2 підгрупа –робітниці хімічної промисловості
60
50
20
17
40
33
120
100
Перша підгрупа ( 200 ) працювала на Сумському науково-виробничому об’єднанні
(СМНВО) ім. М.В. Фрунзе, де шкідливими чинниками є шум, пилюка і висока
температура. Друга підгрупа хворих жінок(120 ) праювала на виробничому
об’єднанні (ВО) “ Хімпром”, де великий відсоток складали ксенобіотитки в
поєднанні з фізичними, щойно названими чинниками. Віковий склад групи
досліджуваних наведено в таб.2.2.
Таблиця 2.2
Віковий склад обстежених жінок.
№
Назва
Вікові групи
п/п
груп
20-25 років
26-30 років
31-35 років
36-40 років
41-45 років
абс.
%
абс.
%
абс.
%
абс.
%
абс.
%
1.
перша
16
8
20
10
34
17
62
31
68
34
2.
друга
6
5
12
10
24
20
42
35
36
30
3.
Усього
22
6,5
32
10
58
18,5
104
33
104
32
Як видно з таб. 2.2., найбільшу вікову групу складали жінки репродуктивного
віку від 36 до 45 років, що склало 65%.
Особливого значення надавалось вивченню загального, генеалогічного.
гінекологічного, акушерського анамнезів, беручи до уваги вплив різних чинників
екзо – ендогенного довкілля на становлення статевої функції жінки. Виключне
значення надавалось хронології і появи клінічних ознак, віку обстежених
пацієнток.
При вивченні анамнезів враховували інфекційний індекс у дитинстві, наявність
ендокринної або соматичної патології, а також паритет та можливість впливу
чинників промислового довкілля на репродуктивне здоров’я жінок згідно даних
історій хвороб та амбулаторних карт. Для встановлення виразності патологічного
процесу при передракових ураженнях ендометрія була використана класифікація
Б.І.Желєзнова (1988) [57 ] і алгоритм гістологічного дослідження
гінекологічного матеріалу, розробленого О.К.Хмельницьким (1991) [168].
Зскріб слизової оболонки ендометрія ретельно промивався дистильованою водою або
фізіологічним розчином від згустків крові. При цьому зверталась увага на: 1)
кількість отриманого матеріалу; 2) його колір; 3) консистенцію;4) однорідність
чи неоднорідність; 5) наявність поліповидних утворень або їх відсутність.
Зскріб збирався у чашку Петрі, дно якої було змочено фізіологічним розчином.
Кусочки слизової оболонки матки відбиралися анатомічним пінцетом, уникаючи
сильного здавлювання. Для дослідження бралися обов'язково більші й менші
кусочки тканини слизової оболонки матки, більш тверді, крихтоподібні, а також і
м'якої консистенції. Крім цього, досліджувалася невелика кількість звернутої
крові різного зовнішнього виду. Відібраний зіскріб поміщався в невелику марлеву
серветку, кінці якої тісно затягувалися ниткою. У такому вигляді зскріб
фіксувався у 10 % формаліні з наступним зневодненням і заливався парафіном.
Гістологічне дослідження проводилося на депарафінованих зрізах товщиною 5 мкм,
які фарбувалися гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за Ван?Гізоном, по
Малорі.
2.3.Гістохімічне вивчення зскрібків ендометрія при ДМК.
Гістохімічні методики включали до с