РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дане дослідження засноване на морфологічному дослідженні плацент, антропометрії та органометрії плодів 20-27 тижнів вагітності, одержаних у результаті операції штучних пологів за немедичними (соціальними) показаннями. До немедичних показань належать: смерть чоловіка під час вагітності дружини, перебування жінки або її чоловіка у містах позбавлення волі, позбавлення прав материнства, багатодітність (кількість дітей більш 5), розлучення під час вагітності, вагітність після зґвалтування, інвалідність у дитини [22]. Якщо у жінки були інші немедичні підстави для переривання вагітності, питання вирішувалося комісією в індивідуальному порядку.
Матеріал зібраний у період 1996-2000 років у гінекологічному відділенні 2-го клінічного пологового будинку міста Луганська, де жінкам на підставі наказу №111 МОЗ України від 28.06.1994 року проводили операцію штучного переривання вагітності шляхом інтраамніального введення розчину граміцидіну-С 2%-5мл. через переднє склепіння піхви.
Докладно вивчалися дані, які стосувалися вагітної: її вік, зріст, вага, соціальний статус, сімейний стан, загальний медичний та гінекологічний анамнези, менструальна та репродуктивна функції, побутові умови, характер харчування, шкідливі звички, спосіб життя, свідчення про батька дитини. Матеріал, який був отриманий від жінок із тяжкими соматичними захворюваннями (цукровий діабет, серцево-судинна патологія та ін.), а також з обтяженими акушерським та гінекологічним анамнезами, з даного дослідження вилучений.
Кількість та характер матеріалу за групами та методами його дослідження надано у табл. 2.1.
Проводилося зважування плодів, їх антропометрія. У тому числі у кожному випадку вимірювалися довжина тіла, коло голови, грудей, живота плода. Дослідження органів плода включало в себе вимірювання ваги нирок, підшлункової залози, серця та печінки.
Таблиця 2.1
Вивчений матеріал за групами та методами дослідження.
ГрупиПлідПлацентаАутопсія
(к.с.)Антропо-метрія
(к.с.)Органо-метрія
(к.с.)Макроско-пія
(к.с.)Гістологія
(к.с.)Гістохімія
(к.с.)Стереометрія кінцевих ворсинКореляцій-
ний
аналіз
(к.с.)Ворсини (п.з.)ПараметриЗВУР-110101010101015001210Контроль-120202010101015001210ЗВУР-210101010101015001210Контроль-210101024241015001210ЗВУР-310101010101015001210Контроль-314141410101015001210ВСЬОГО:74747474746090001260
Примітка: к.с. - кількість спостережень
п.з. - полів зору
Усі випадки були розподілені за строками гестації: 20-22, 23-25, 26-27 тижнів. У всіх групах дослідження виділялися випадки, коли вага плода була нижча за 10-у перцентиль популяції плодів, народжених у гінекологічному відділенні 2-го клінічного пологового будинку у 1996-2000р.р. Таким чином, у кожній групі були виділені 2 підгрупи: основна - із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода та друга - співставлення (з плодами вагою між 10-ю та 90-ю перцентиллю).
Дослідження плацент починалося з огляду, потім відсікалася її пуповина та плідні оболонки. Кожна плацента зважувалася. Далі у роботі розглядалися: материнська та плодова поверхні, пупковий канатик, оболонки, був зазначений вигляд плаценти на розрізі. При описанні плодової поверхні плаценти увага зверталася на її забарвлення, наявність або відсутність гематом, валика, обідка, варикозного розширення вен, кіст, набряку, осередкових ущільнень, пухлин. Під час огляду плодових оболонок констатувалася їх товщина, колір, включення, дані про набряк, наявність слідів меконію, крові та ін. Під час дослідження пупкового канатику визначалася його довжина, діаметр, місце прикріплення до плаценти. Крім того, фіксувалися наявність або відсутність набряку, тромбозу судин, істинних та несправжніх вузлів, гематом, пошкоджень та варикозного розширення вен.
Огляд материнської поверхні давав уяву про форму плаценти, наявність або відсутність додаткових часток, особливості борозни, наявність інфарктів, згустків крові та їх кількості, а також про кровонаповнення досліджуваної поверхні. Під час дослідження вигляду плаценти на розрізі зверталася увага на кровонаповнення, розподіл забарвлення тканини на шари, наявність інфарктів та кіст.
Плацента розрізалася на паралельні смужки шириною 1 см. Для гістологічного дослідження "випадковим" методом по E.R. Weibel (1963) відбиралися шматочки тканини: 2 - із центральної зони, 2 - із парацентральної, 2 - із крайової. Із кожного виготовлялися гістологічні препарати, пофарбовані гематоксиліном та еозином, по Ван-Гізон та Малорі [35]. Нейтральні глікозаміноглікани виявлялися за допомогою PAS-реакції за О.Л. Шабадашем з використанням наступних методик для контролю - ацетилування, омилювання та обробки зрізів амілазою слини. Речовини, у яких PAS-реакція пригнічувалася ацетилуванням та відновлювалася омилюванням, були віднесені нами до нейтральних глікозаміногліканів. До глікогену належить PAS+ матеріал, який ферментувався слиною [27]. Оцінка рівня інтенсивності гістохімічних реакцій проводилася візуально в порівнянні з групою контролю [27].
Вираховувалися відносні показники: вага плаценти/вага плода (ППК), вага печінки/вага плаценти, вага нирок/вага плаценти, вага серця/вага плаценти, вага підшлункової залози/вага плаценти.
Стереометричний аналіз ворсинчастого хоріону здійснювався за допомогою окулярної сітки для стереометричного дослідження. Стереогістометрія проводилася шляхом сканування усієї товщини плаценти на гістологічних препаратах під час збільшення у 80 та 400 разів. Під час використання збільшення х 80, методом крапкового рахунку у 25 випадково обраних полях зору визначалася питома вага наступних показників: міжворсинчастого простору (МВП), фібриноїду у МВП, периферичного трофобласту, стовбурових (опорних) ворсин, термінальних та проміжних ворсин,