РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Матеріалом дослідження стали жовчні міхурі, видалені оперативним шляхом та
інтактні жовчні міхурі, від трупів обох статей померлих в результаті інфаркту
міокарда, цереброваскулярних захворювань, що становлять контрольну групу.
Для досягнення мети і вирішення завдань, поставлених в роботі використовували
наступні дослідження.
Таблиця 2.1
Розподіл жовчних міхурів по групах
Контро-
льна
група
Хронічний некаль-
кульозний
холецистит
Жовчно-
кам’яна
хвороба
Гострі деструктивні форми холециститу
гангренозний
флегмонозний
15
40
40
30
10
Всього 135
Матеріал було зібрано в централізованому патологоанатомічному відділі ОКЛ м.
Івано-Франківськ. Досліджувався матеріал від хворих та померлих однієї вікової
категорії чоловіки та жінки II зрілого віку: чоловіки 39-60 років, жінки 35-55
років.
Методи дослідження
Жовчні міхурі відразу після операції чи секції відразу підлягали дослідженню.
Розріз жовчного міхура і загальної жовчної протоки проводили строго по передній
поверхні цих анатомічних утворів.
Для мікроскопічного дослідження забирали кусочки, вирізані в сагітальній
площині одних і тих самих ділянок жовчного міхура (дно, тіло, шийка) із кожного
відділу по 3 шматочки. Виготовляли зрізи на заморожуючому мікротомі-кріостаті
Дніпро-МТО, при температурі - 340С в камері, на ножі - 180С, на протязі 15
хвилин . Із кожного замороженого блоку на санному мікротомі робили гістологічні
зрізи товщиною 5-7мкм. Гістохімічним методом - аргентафінною реакцією
Масона-Гамперля із використанням реактива Фонтана плюс просвітлення зрізів
0,25% розчином перманганата калія визначали сумарну кількість нейроендокринних
ентерохромафінних клітин або Ес-клітин.
Використання заморожених зрізів з стінки жовчного міхура на заморожуючому
мікротомі-кріостаті Дніпро-МТО, при температурі -340С в камері, на ножі - 180
С, на протязі 15 хвилин, та доповненням до стандартної гістохімічної методики
Масона-Гамперля із використанням реактива Фонтана, просвітлення зрізів 0,25%
розчином перманганата калія - є власною раціоналізаторською пропозицією
зареєстрованою за № 635/15 від 30.12.2005 року Івано-Франківська обласна
клінічна лікарня.
Гістологічні зрізи вивчались на світлооптичному рівні під мікроскопом
“Olimpus“. Для підрахунку кількості АPUD – клітин вираховувалась їх середня
кількість в слизовій оболонці жовчного міхура і в залозах - на 1 поле зору при
збільшенні Ок.: 10, Об.: 20. Для цього проводили підрахунок клітин у
відповідних 10 препаратах в 20 полях зору зрізів при збільшенні 200.
Вирахували відсотковий вміст Ес-клітин серед сумарної кількості епітеліоцитів в
полі зору.
Крім визначення кількості Ес- клітин визначали їх завантаженість гранулами по
наявності зернистості в клітині.
Кусочки тканини після заморозки підлягали загальноприйнятій фіксації.
Матеріал фіксували в 10% нейтральному формаліні. Час фіксації матеріалу в
нейтральному формаліні – 48 годин до 3-4 діб. Після фіксації кусочки тканин
промивали в проточній воді на протязі 2 годин. З метою зневоднення і заключення
матеріала в парафін використовувалась стандартна проводка в АТ-4, після чого
кусочки заливали в парафін. Із кожного парафінового блоку на санному мікротомі
робили гістологічні зрізи товщиною 5-7мкм, які зафарбовували
гематоксиліном–еозином, азур II еозином, за ван-Гізоном.
Для того, щоб прослідкувати розміщення лімфоїдної тканини в стінках жовчного
міхура і загальної жовчної протоки робили серійні поперечні і площинні зрізи,
зафарбовані за вказаними вище методами. На предметне скло брався кожен п’ятий
гістологічний зріз.
Гістологічні зрізи вивчались на світлооптичному рівні під мікроскопом
“Olimpus“, досліджувались:
Форма і розміри вонгнищевих лімфоїдних скупчень.
Розміщення лімфоїдних скупчень відносно оболонок стінки і взаємовідношення із
елементами сполучної тканини підслизистої основи, м’язевої оболонки, залозами
та погруженими ходами.
Цитологічний склад вогнищевих скупчень лімфоїдної тканини. Підраховували
слідуючи види клітин: малі, середні, великі лімфоцити, лімфобласти, плазматичні
і ретикулярні клітини, фіброцити, фібробласти, еозинофіли, нейтрофіли,
деструктивно змінені клітини, макрофаги, сегментоядерні лейкоцити.
Щільність розміщення клітинних елементів, лімфоїдних утворів на одиницю площі.
Для морфологічного вивчення мікроскопічної картини дифузної та вогнищевої
лімфоїдної інфільтрації дослідженого органа була використана 25-точкова
морфометрична сітка із одиницею площі на гістологічному зрізі. [2].
Для визначення секреторної функції епітеліальних клітин слизової оболонки
жовчного міхура і виявлення полісахаридів в підлягаючій сполучній тканині
використовували ШИК – реакцію за методом Готчкісса.
Для визначення клітинного складу лімфоїдної інфільтрації оболонок жовчного
міхура використовували зафарбування зрізів азур-ІІ- еозином.
Для визначення прошарків сполучної тканини в стінках жовчного міхура проводили
фарбуваня пікрофуксином за Ван- Гізоном.
Цифрові дані обробляли методами варіаційної статистики [3]. Для кожної величини
визначені: середнє арифметичне значення (x) і похибка середньої арифмктичної
(Sx). Вираховували достовірність отриманих цифрових показників.
Статистичну обробку та наступний кореляційний аналіз одержаних цифровох даних
виконували за загальноприйнятою методикою за допомогою комп’ютера “Pentium-III”
з використанням програми “Word-1998” та програми “Statistic-5”.
Фотографування об’єктів виконувалось на мікроскопі “Olympus” із фотонасадкою та
фотопаратом “ Практика “, цифровим фотоапаратом
“ Olympus “.
Забір матеріалу дл
- Київ+380960830922