РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження
2.1. Матеріал дослідження
Об’єкт дослідження – 310 випадків НДКРЛ, серед них 270 хворих отримали
комбіноване або комплексне лікування в Інституті раку МОЗ України і 40 хворих
групи контролю, які отримали тільки хірургічне лікування без жодних
антибластомних втручань перед операціями.
В вітчизняній онкології застосовується наступна термінологія.
Комбіноване лікування – використання двох або трьох основних методів
протипухлинного лікування у одного хворого в будь-який послідовності (ХТ, ПТ,
операція). Комплексне лікування –використання поряд з основними методами
протипухлинного лікування другорядних методів лікування, які не мають
самостійної протипухлинної дії (наприклад, гормонотерапія, імунотерапія,
гіпертермія), але підвищують ефективність основних методів протипухлинного
лікування.
Морфологічна верифікація НДКРЛ проводилась у відділі патологічної анатомії
Інституту раку МОЗ України (зав. – проф. К.О. Галахін) на підставі досліджень
біопсійного та операційного матеріалу за двома основними гістологічними
різновидами – плоскоклітинний рак (ПР) і аденокарцинома (АК).
Поряд з морфологічною діагностикою НДКРЛ проводився квантифікаційний аналіз
стану пухлин після неоад’ювантного лікування ( на операційному матеріалі) у
порівнянні з контролем (операційний матеріал без попередніх протипухлинних
втручань).
270 хворим проведено лікування з використанням неоад’ювантних методів
протипухлинної терапії (табл.2.1).
Серед них 253 (93,7%) чоловіків та 17 (6,3%) жінок. Вік хворих знаходився у
межах 18-75 років. Середній вік складав 57,0±4,6 років.
Основна частина пухлин представлена ПР легені – 198 (73,3%), 72 випадки
складали АК (26,7%).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на рак легені в залежності від методу неоад’ювантної
(передопераційної) терапії
Методи неоад’ювантної терапії
Кількість хворих
Променева терапія (ПТ)
55
Системна поліхіміотерапія (ПХТ)
52
Термопроменева терапія (ТПТ)
46
Термохіміотерапія (ТХТ)
65
Інтратуморальна хіміотерапія (ІТХТ)
28
Інтратуморальна термохіміотерапія (ІТТХТ)
24
Всім хворим проведені радикальні хірургічні операції – пневмонектомії, лоб- та
білобектомії та часткові резекції легені.
10 хворим з місцево-поширеним раком легені ІІІ А-Б стадії (Т3-4N2M0)
неоад'ювантна поліхіміотерапія (таксотер+ цисплатин) проводилась протягом 2
місяців передопераційного періоду з метою переводу нерезектабельного процесу у
резектабельний. У 7 випадках після передопераційної ПХТ була можливість
провести радикальне хірургічне лікування. Операційний матеріал 40 хворих –
НДКРЛ без передопераційної протипухлинної терапії – склав контрольну групу
(архівний матеріал – блоки, гістопрепарати).
2.2. Методи передопераційного лікування
Метод передопераційної променевої терапії
Після обов’язкового морфологічного підтвердження діагнозу НДКРЛ
передопераційна ПТ проводилась за стандартною методикою. Після топометричної
підготовки хворого опромінення виконувалось щоденно на апараті “Рокус” в
статичному режимі з двох зустрічних полів разовою дозою 5 Грей. Сумарна доза
становила 20-25 Грей.
В зону опромінення включали первинний осередок пухлини та ділянки регіонарного
лімфатичного колектора: бронхопульмональні, кореня легені, біфуркаційні,
трахеобронхіальні, паратрахеальні вузли з обох сторін до рівня яремної вирізки.
Операції виконувались через 1-2 доби після закінчення ПТ. Ранній
післяопераційний період проходив безпечно, до появи променевих реакцій, що
з’являються на 8-10 день післяопераційного періоду. В залежності від
соматичного стану хворих в окремих випадках для реалізації ефектів ПТ операції
виконувались після двотижневої перерви, коли ліквідувались побічні реакції
ускладнення після опромінення.
Радикальне хірургічне втручання з передопераційною ПТ проведено 55 хворим.
Середній вік пацієнтів складав 52,6 ± 6,8 років. Центральна форма раку
відмічена у 36 хворих (65,4%), периферичний - у 19 (34,6%) хворих.
Метод передопераційної хіміотерапії
Системна (в/в) поліхіміотерапія (ПХТ) проводилась після обов’язкового
морфологічного підтвердження діагнозу НДКРЛ. Враховуючи механізм протипухлинної
дії і синхронізацію клітинних циклів, використовували схему передопераційної
ПХТ ( добова доза - циклофосфамід 400мг/м2 + доксорубіцин 40мг/м2 + цисплатин
40мг/м2 внутрішньовенно). Через 5-7 днів після ПХТ виконували хірургічне
лікування. Якщо при гістологічному дослідженні операційного матеріалу були
виявлені метастази у лімфатичних вузлах, то системну ПХТ повторювали через 2
тижні після операції.
Радикальне хірургічне лікування з передопераційною ПХТ проведено 52 хворим на
НДКРЛ. Середній вік становив 57,4 ± 7,4 років.
Методи терморадіо – та термохіміотерапії
Для девіталізації злоякісних клітин перед операцією використовували
передопераційну ПТ та ПХТ в поєднанні з локальною гіпертермією (ГТ) у
магнітному полі високої частоти. При використанні ТПТ і ТХТ застосована
оригінальна установка для нагріву тіла у магнітному полі ВЧ на базі двох
стандартних генераторів УВЧ-80 і оригінального аплікатора [34], що забезпечує
напруженість поля 50-100 А/м на частоті 27МГц. Проведений контроль температури
в області пухлини у неоперабельних хворих при нерезектабельних пухлинах. Під
час пробної торакотомії датчик підшивався до пухлини і через дренажний отвір
виводився для наступної реєстрації температури під час сеансу ГТ в
передопераційному періоді. Температура в області пухлини під час сеансу ГТ у
магнітному полі високої частоти коливалась у межах +40,5-42,00С. Потім
термодатчик
- Київ+380960830922