РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методологія вивчення спонгіформних енцефалопатій і скерування морфологічної діагностики хвороби Крейтцфельдта-Якоба
На сьогоднішній день доведено, що остаточним (верифікованим) та офіційно визнаним для хвороби Крейтцфельдта-Якоба є лише посмертний діагноз [167, 150, 170, 200]. Прижиттєвий же діагноз в більшості випадків є ймовірним. Виняток складають лише ті спостереження, в яких наявність патологічних пріонів підтверджена імуногістохімічним типуванням у біоптатах головного мозку і навкологлоткових мигдаликів [199, 204, 219]. Основним достовірним критерієм для постановки діагнозу "хвороба Крейтцфельдта-Якоба" є виявлення в тканинах патологічних пріонових білків (PrP-Sc) за допомогою імуногістохімічного типування [212, 226, 262, 268, 272].
У зв'яку з цим для ретроспективного виявлення випадків пріон-асоційованих спонгіформних енцефалопатій нами здійснено скринінговий перегляд гістологічних препаратів і проведено клініко-анатомічний аналіз даних 482 історій хвороби і протоколів розтину лікарень Донецької області за період з 1994 по 2003 рр. Дослідження здійснене у відділі патоморфології Центральної науково-дослідної лабораторії (ЦНДЛ) Донецького державного медичного університету (ДонДМУ), на базі якого розташований Аналітичний Центр пріонових захворювань, (керівник відділу і Центру - проф.В.Г.Шлопов). На першому етапі дослідження, згідно наказу Управління охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації і Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції №154 від 06.06.2001р. "Про впровадження в області системи епідеміологічного нагляду за пріоновими інфекціями", аналізу підлягали всі випадки, де мова йшла про наявність у хворих (клінічно) в якості основного чи супутнього захворювання швидкопрогресуючої деменції встановленого або невстановленого генезу. Матеріал наданий обласною клінічною психіатричною лікарнею, міською психо-неврологічною лікарнею №2 м.Донецька, Горлівською психоневрологічною лікарнею, психіатричною лікарнею м.Слов'янська, Старомихайлівським психоневрологічним інтернатом Мар'їнського району, Червоноармійською центральною районною лікарнею, Родинською місцевою психіатричною лікарнею, Макіївським патологоанатомічним бюро, психоневрологічним диспансером Центральної міської лікарні м.Тореза, патологоанатомічним відділенням міської лікарні №3 м.Маріуполя, Донецької міської лікарні №1, а також патологоанатомічним відділенням Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання (ДОКТМО) ім.Калініна.
Починаючи з 2001 року, в Аналітичний Центр пріонових захворювань ДонДМУ з усіх прозектур Донецької області для виявлення ймовірних випадків ХКЯ доставляється, крім історій хвороб, протоколів розтину, поточний секційний матеріал тканини головного мозку і мозочка осіб, які померли в результаті швидкопрогресуючої деменції. До того ж, у необхідних випадках працівниками відділу патоморфології ЦНДЛ здійснюється екстрений виїзд у прозектури Донецької області для надання консультативної допомоги.
Після попереднього аналізу клініки, даних протоколів розтину, перегляду гістологічних препаратів з подальшого дослідження були виключені 301 випадок, коли або клінічно, або морфологічно верифіковані наступні діагнози:
- постгіпоксична енцефалопатія (неврологічні розлади при хронічних захворюваннях легень і серця) - 42
- енцефаліт різної етіології (вірусний, грибковий, бактеріальний) - 23
- посттравматична деменція (черепно-мозкова травма) - 47
- мультиінфарктна деменція - 6
- церебральний васкуліт - 29
- розсіяний склероз - 18
- прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія -14
- ендокринопатична енцефалопатія (гіпотиреоз, тиреотоксикоз, гіпопітуїтаризм, цукровий діабет) - 11
- метаболічна (печінкова, уремічна) - 9
- дефицітарні стани (вітамін В12, фолати, тіамін) - 8
- токсична енцефалопатія (алкогольна дегенерація, отруєння солями важких металів, метаном, оксидом вуглецю, лікарські інтоксикації) - 57
- паранеопластична енцефалопатія (пухлини мозку - первинні і метастатичні) - 17
- деменція при гепатолентикулярній дистрофії - 8
- хвороба Паркінсона - 12
Для подальшого морфологічного вивчення і постановки остаточного діагнозу були залишені - 185 спостережень, де спочатку був поставлений патологоанатомічний діагноз:
- хвороба Альцгеймера 65
- стареча деменція - 17
- судинна деменція - 71
- деменція неясного генезу - 32
Після попереднього вивчення гістологічних препаратів тканини головного мозку в 115 спостереженнях, у зв'язку із сумнівним характером діагнозу, виникла необхідність застосування додаткових морфологічних методів і методик фарбування препаратів: деменція неясного генезу - 32, хвороба Альцгеймера - 27, стареча деменція - 17 і судинна деменція - 39.
Таким чином, після попереднього вивчення даних клініки, протоколів розтину, макро- і мікроскопії тканини мозку виникли два робочих діагнози - "сумнівний" і "остаточний" (табл. 2.1.)
Зі 115 у 34 випадках здійснити морфологічне дослідження нам не вдалося, оскільки в прозектурах був відсутній запас архівного матеріалу тканини головного мозку.
Таблиця 2.1
Результати аналізу діагнозів, виставлених у прозектурах Донецької області в осіб з клінічними проявами швидкопрогресуючої деменції
НозологіяЧисло випадків з діагнозамиостаточнийсумнівнийВсьогоХвороба Альцгеймера 382765Стареча деменція -1717Судинна деменція 323971Деменція неясного генезу -3232Всього70115185
В інших 81 випадку (з них з діагнозом хвороба Альцгеймера - 23, стареча деменція - 17, судинна деменція - 26 і деменція неясного генезу - 15) нами була застосована методика фарбування толуїдиновим синім-О [347], яка в даний час використовується для диференціальної діагностики хвороб Крейтцфельдта-Якоба, Альцгеймера і дифузних тілець Lewy. Після мікроскопічного вивчення тканини головного мозку і мозочка та виявлення характерних структурних ознак відповід