Медіанекроз аорти - розшаровуюча аневризма аорти: етіологія та морфогенез.

Розділ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. ТЕРМІНОЛОГІЯ. ПЕРЕЛІК ОЗНАК ДЛЯ ОПИСУ ПАТОМОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН СТІНКИ АОРТИ
2.1. Загальна характеристика матеріалу
Для вияснення етіології, патогенезу, морфогенезу МНА проведено комплексне дослідження в кількох напрямах: 1) ретроспективне дослідження - вивчення архівного матеріалу за 1981-1998 рр. - 131 спостережень РАА і 32 випадків МНА серед них; 2) проспективне дослідження - вивчення зібраного нами в 1999-2002 рр. автопсійного матеріалу - 66 спостережень РАА, 36 МНА серед них; 3) вивчення 10 випадків насильницької смерті (контрольна група); 4) вивчення професійного спектру та професійного маршруту померлих - 197 випадків РАА та68 спостережень МНА з них; 5) дослідження вмісту ксенобіотиків в кістковій тканині та волоссі померлих - 15 випадків.
Ретроспективно був вивчений архівний матеріал - протоколи розтинів патологоанатомічного відділення Львівської обласної лікарні, Львівського обласного патологоанатомічного бюро (ЛОПАБ) Інституту клінічної патології ЛДМУ імені Данила Галицького та патологоанатомічного відділення Клінічної лікарні Львівської залізниці (КЛЛЗ) за 17 років (1981-1998 рр.). Власний матеріал - протоколи розтинів ЛОПАБ і КЛЛЗ за 3 роки (1999-2002 рр.). За цей було виявлено 197 випадків АА та 68 (34,5%) випадків МНА серед них. . Архівний матеріал склав 32 випадки МНА серед 131 РАА. Серед померлих переважали чоловіки - 107 (81,6%) випадків, жінок було 24 (18,4%). Вік померлих коливався від 32 до 93 років, середній вік 68±13 років, 14 (10,7%) чоловіків померли в віці до 50 років. При МНА статеві особливості були аналогічними - 21 (65,6%) чоловік та 11 (34,4%) жінок. Вік при МНА коливався від 43 до 77 років, середній вік 57,6±9 роки. 11(34,4%) чоловіків померли в віці до 50 років. Було проведено ретельне вивчення тексту протоколів розтинів з врахуванням наступних даних: стать, вік, професія, основне захворювання, вид аневризми (аневризма, розрив, розшарування), їх локалізація і розповсюдженість, наявність крововиливів та їх локалізація .
Вивчення власного матеріалу - 66 автопсій хворих з РАА та 36 (54,4%) МНА серед них. Матеріал збирався з 1999 по 2002 р. включно на базі ЛОПАБ, патологоанатомічного відділення КЛЛЗ. Серед померлих переважали чоловіки - 51 (77%) осіб, жінок було 15 (23%). Вік померлих коливався від 22 до 77 років, середній вік 73±5 роки, 16 (24,2%) чоловіків померли в віці до 50 років. При МНА також переважали чоловіки - 28 (77%) випадки. Жінок було восьмеро (23%). Вік померлих коливався від 22 до 77 років, середній вік 54±2 років. 14 (39%) чоловіків померли в віці до 50 років. Проводилась детальна автопсія з врахуванням стану внутрішніх органів, артерій, що відходять від аорти - коронарних сонних, ниркових, черевного стовбура та інших із наступним стандартним дослідженням препаратів, забарвлених гематоксилін-еозином. На основі даних історій хвороб було проведено вивчення клінічної картини захворювання. (див. р.4). У всіх спостереженнях проводилось комплексне дослідження стінки аорти, яке включало: макроскопічне дослідження на всьому протязі судини, гістологічне, гістохімічне вивчення ділянок аорти, взятих в місцях найбільшого ураження, а також в стандартизованих місцях незалежно від ступеня ураження судинної стінки (із використанням "Переліку ознак для опису патогістологічних змін стінки аорти").
Контрольна група включала 10 випадків насильницької смерті у віці 20-40 років. У всіх спостереженнях проведене комплексне вивчення аорти: макроскопічне дослідження на всьому протязі, гістологічне, гістохімічне вивчення ділянок стінки аорти, взятих в стандартних місця забору.
Для вияснення етіології РАА, зокрема взаємозв'язку між хронічним кумулятивним впливом важким металів (свинець, кадмій тощо) і розвитком уражень аорти, проведено у 15 випадках рентген флуоресцентну спектрометрію кісткової тканини та волосся померлих із РАА, а також аналіз професійного складу та професійного маршруту хворих.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Метод вивчення даних клінічного обстеження хворих з розшаровуючими аневризмами аорт. У зв'язку із відносною рідкістю досліджуваної патології були проаналізовані варіанти клінічної картини, які спостерігались у хворих із МНА та РАА. При вивченні даних історій хвороб особлива увага приділялась наступним фактам: перші прояви захворювання і їх давність; наявність больового синдрому і його локалізація; дані клінічного обстеження хворих; результати інструментальних методів дослідження (рентгенографія, аортографія, ЕКГ, ЕхоКГ тощо); наявність супутньої патології; безпосередня причина смерті хворих.
2.2.2. Методи макроскопічного дослідження аорти. Після виділення аорти від аортальних клапанів включно до біфуркації проводився поздовжній розріз судини на всьому протязі. Після видалення згортків крові аорта поміщалася на 24 години для фіксації в 10% нейтральний формалін. Потім проводилось дослідження аорти, яке включало: а) вимірювання окружності аорти на чотирьох стандартних рівнях (рис.2.1), а також в ділянці максимального розширення (аневризми) і в ділянках звуження; б) опис розриву стінки аорти: форма, розміри, глибина (проникаючий наскрізний чи із ураженням лише частини стінки аорти); локалізація (віддаленість від клапанів аорти чи від гирл найближчих судин); в) вивчення розшарування аорти: локалізація початку розшарування і зв'язок його із розривом, тривалість порожнини, яка розшаровує судину; враховувалась також, яка частина окружності аорти розшарована і по якій стінці (задній, передній, боковій) проходить розшарування; г) дослідження інтими аорти на всьому її протязі: наявність бляшок, потовщень, складок, їх вид і точна локалізація, зв'язок із розривом; д) при вивченні випадків РАА з утворенням "двостовбурового просвіту" - крім стінки судини, додатково вивчався псевдоканал - за такою ж схемою. Крім цього проводились поперечні зрізи аорти в ділянці тромбозу просвіту аорти чи псевдоканалу; е) опис артерій, які відходять від аорти - обов'язково сонних, вінцевих, ниркових та інш