Ви є тут

Профілактика та лікування плацентарної дисфункції у вікових першородячих.

Автор: 
Дорошенко-Кравчик Марта Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004068
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Для визначення особливостей гестаційного періоду, під час перших родів у вагітних жінок старше 27 років проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, родів, стану плода та новонародженого за матеріалами родильних будинків м. Львова та м.Києва за 5 років(1998-2003)
Основна група (180) сформована методом типологічного відбору за єдиною ознакою - вік першородячої жінки (27 років і старше). Для оцінки особливостей перебігу вагітності, родів, стану плода під час народження та в ранньому неонатальному періоді, зумовлених віком вагітної жінки, методом рандомізації сформовано контрольну групу (68) із кількості вагітних першородячих віком від 20 до 25 років.
Окрім того, для вирішення поставлених завдань опрацьовано програму та рівні цього дослідження, які містять збір та фіксацію даних анамнезу (анамнез життя, рік менархе, гінекологічний та соматичний анамнез, початок статевого життя, метод контрацепції), клінічні спостереження за розвитком вагітності у динаміці гестаційного процесу. Аналіз вказаних показників проводився з карти спостереження вагітних та історії родів.
Оцінюючи одержані результати, своєчасним вважали менархе для західного регіону 12-15 років, неплідністю вважали ситуацію, коли вагітність не наступала протягом 2 -ох років і більше при регулярному статевому житті без застосування контрацепції.
Ускладненим перебігом вагітності оцінювали стан, який не відповідає фізіологічному перебігу вагітності та вимагає медичної корекції плацентарної дисфункції (загроза переривання вагітності, гестози ранні і пізні, анемія і т.і.).
При проведені аналізу періодів родів зважали на те, що фізіологчні роди - ті, що почалися у терміні 38-41 тижнів, продовжувалися без медикаметозного втручання і, проходили при своєчасному відходженні навколоплодових вод і у III періоді не вимагали додаткових маніпуляцій.
Стан новонародженого оцінювали за шкалою Апгар. Оцінка 8-10 балів відповідала задовільному стану при народженні, 7-6 балів - асфіксії I ступеня, 4-5 балів - асфіксії II ступеня, менше 4 балів - асфіксії важкого ступеня.
Фізіологічний перебіг періоду адаптації супроводжувався втратою маси тіла до 8% та швидким його відновленням (до 7-10 діб), своєчасною муміфікацією пуповинного залишку (на 3-4 добу). Ступінь гіпотрофії визначали за масово-ростовим коефіцієнтом.
Під час вирішення поставленних завдань було проведене комплексне клініко-лабораторне дослідження 180-ти вікових першородячих у віці 27 і більше років (група А та група В) та 68 вагітних жінок у віці 20-25 років (контрольна група) та їх новонароджених . Поряд із загальноприйнятою характеристикою перебігу вагітності, родів, післяродового періоду, стану плода та новонародженого, використаний комплекс додаткових лабораторних та інструментальних методів досліджень, що дозволяють оцінити стан фетоплацентарного комплексу.
Об'єктивну оцінку внутрішньоутробного стану плода, його реактивності та резервних можливостей організму отримували з допомогою антенатальної кардіотокографії. Запис проводили вранці, у положені вагітної на спині. Час запису -30 хвилин. Загальну характеристику антенатальної кардіотокограми здійснювали за шкалою Фішера (1978), відповідно до якої оцінка 8-10 балів відповідає задовільному станові плода, 5-7 балів - компенсованому і менше 5 балів -декомпенсованому (дистрес плода).
Допплерометричне дослідження матково-плацентарного кровоплину здійснювали на підставі аналізу кривих швидкостей кровоплину (КШК) у маткових та спіральних артеріях, артеріях пуповини та у термінальних її гілках.
При оцінці КШК, яка представляє собою тимчасову зміну максимального

Мал. 2.1. Програма дослідження

ПершородячіКонтрольна група
20-25 років (68) Новонароджені
I Клінічно здорові, які пізно вступили в шлюб, одинокі
НовонародженіГрупа А 27-33 роки
(130)II Із обтяженим гінекологічним,соматичним анамнезом
НовонародженіСвідомо не планували вагітність, з гінекологічною патологією
НовонародженіКлінічно здорові, які пізно вступили в шлюб, одинокі
НовонародженіГрупа В
34 роки і старше
(50)Із обтяженим гінекологічним і соматичним анамнезом
НовонародженіСвідомо не планували вагітнність, з гінекологічною патологією Новонароджені
допплерівського зсуву при пульсуючому кровоплині, основну увагу приділяли виміру максимальної швидкості систолічного кровоплину (С), яка відтворює скоротливу функцію міокарда, еластичність стінок судини що обстежується, артеріальний тиск, в'язкість крові та максимальної кінцевої діастолічної швидкості кровоплину (Д), а переважно визначається станом периферичного судинного русла. Кожен із цих параметрів окремо є кутозалежним, і вони змінюються при збільшенні чи зменшенні кута інсонації в однаковій мірі, тому, коли визначається відношення між ними, то воно є теж незалежним від кута. У подальшому проводилося обчислення індексів, які відтворюють периферичну, судинну резистентність системи - систоло-діастоличне відношення (СДВ), індексу резистентності (IP) і пульсаційного індексу (ПІ) за наступними формулами:
сдв=с/д
ІР=(С-Д)*С
ПІ=(С-Д)*М, де М - середня швидкість кровоплину.
Допплерометричне дослідження кровоплину у маткових артеріях вагітної жінки здійснювалося під час сканування у ділянці бокових стінок малого таза. При цьому проводили візуалізацію маткової артерії з одночасною реєстрацією характерного спектру КШК, який відрізняється високими швидкостями діастолічного компонента.
КШК спіральних артерій отримували з кольорової високоваскуляризованої ділянки, безпосередньо над плацентою. Після отримання чистого кольорового відображення кр