РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА рівня ІЛЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ суб’єктів Малого ТА Середнього
Підприємництва
2.1. Тенденції іллегалізації діяльності малих і середніх підприємств
В умовах реформування національна економіка характеризується незлагодженістю
дій державних інституцій щодо соціально-економічного розвитку, руйнуванням
зв’язків з політичними та економічним зарубіжними партнерами, відсутністю
передумов до дії саморегулюючих ринкових механізмів.
У результаті проведених досліджень до першочергових заходів із вдосконалення
перехідної соціально-економічної системи слід віднести створення дієвих
механізмів забезпечення адекватної реакції суб’єктів господарювання на сигнали
ринку і стратегії застосування традиційних регуляторів економічної стабілізації
та розвитку національної економіки.
Ефективне функціонування суб’єктів господарювання пов’язане із проблемою їх
мотивації. Потреба у всебічному зміцненні мотивів для ефективного
функціонування, використання наявних у суспільстві ресурсів та примноження
національного багатства країни в ринковій економіці обумовлює необхідність
пріоритетного розвитку підприємництва як головного рушія розвитку економічної
системи. Сучасна структурна недосконалість та диспропорційність національної
економіки становить вагому перешкоду на шляху формування адекватних ринкових
економічних відносин. Це обумовлює пошук економічними агентами шляхів для
уникнення податкових та інших обов’язкових платежів, що складають основу
державного та місцевих бюджетів. Тому державі необхідно формувати систему
заходів підвищення гнучкості економічної структури та її послідовної перебудови
у відповідності з вимогами національних та світових ринків. За таких умов мале
і середнє підприємництво відіграє важливу роль у практичному впровадженні
підприємницької поведінки ринкових суб’єктів в умовах перехідної економіки.
Мале та середнє підприємництво є базовою ланкою ринкової економіки. Воно
складає основу дрібнотоварного виробництва, визначає темпи економічного
розвитку, структуру та якісну характеристику основних макроекономічних
показників. Мале і середнє підприємництво сприяє структурній перебудові
економіки, швидкій окупності витрат, свободі ринкового вибору, забезпечує
реалізацію інновацій, його розвиток створює нові робочі місця. Він
характеризується високою мобільністю, раціональними формами управління, формує
новий соціальний прошарок підприємців-власників, сприяє послабленню монополізму
та розвитку конкуренції.
Загалом погляди на роль і місце малого сектора і середнього бізнесу в економіці
країни достатньо повно висвітлені у працях вітчизняних вчених З.Варналія,
О.Власюка, Л.Воротіної, М.Долішнього, Ю.Єханурова, Я.Жаліла, І.Кузнєцової
О.Кузьміна, М.Козоріз, К.Ляпіної, С.Реверчука [64-70], а також у дисертаційних
дослідженнях [71, 72], працях економістів в інших країнах з перехідною
економікою [73-75]. Професор О.Власюк для ринкового середовища виділяє такі
специфічні функції МСП, як: забезпечення адаптивності і гнучкості до динаміки
кон’юнктури зовнішнього і внутрішнього ринків; заповнення ненасичених
сегментів і зовнішніх ринків; створення нових робочих місць; забезпечення
рентабельності дрібносерійного виробництва; формування середнього класу [68,
C.80]. На важливості інституційної ролі сектору МСП у формуванні конкурентного
середовища та потужного прошарку підприємців, здатних ефективно працювати в
економіко-правових умовах розвинених ринкових відносин, наголошує Я. Жаліло
[76, C.203]. Специфічну для перехідної економіки функцію МСП – формування
нової соціальної верстви підприємців-власників, які становлять соціальну базу
реформ, забезпечують стабільність суспільства, підкреслює професор З. Варналій
[64, C.32]. Враховуючи визначальну роль цього сектора й у створенні
середнього класу, існуючі деформації його розвитку у вигляді іллегалізації
істотно зменшують вплив підприємництва у формуванні інституційної бази
соціально-економічних трансформацій, загрожують стабільності розвитку
економіки.
У колективних працях [69, С. 61] та [70, С. 11] мале підприємництво за
комплексним критерієм (соціального значення та економічної потужності)
поділяють на: мале підприємництво “проти бідності” (самозайнятість на ринках та
надання дрібних побутових послуг); стабільне мале підприємництво (торгівля,
громадське харчування, послуги, виробництво у невеликих обсягах); “тигри”
малого підприємництва – швидко зростаючі підприємства. Очевидно, що цей перелік
не охоплює всі види підприємництва, зокрема, у сільському господарстві
(фермерство, зайнятість селян, що не оформлені як підприємці, на присадибних
ділянках або земельних паях), освітні, медичні та наукові послуги
(репетиторство, навчання, догляд за дітьми, консультації, проектні розробки,
лікування), фінансові послуги (позики, застави) тощо.
Слід зазначити, що ефекти від активізації діяльності сектору МСП на різних
етапах розвитку економіки країни можуть бути як позитивними, так і негативними.
В економічно розвинених країнах сектор МСП на ранніх стадіях був основою
становлення великого бізнесу, а пізніше його розширення ініціювалося великими
підприємствами. У результаті “вибудувалася економічна піраміда” [77, C.7], в
основі якої – “мале” підприємництво, яке виступає у вигляді своєрідної
„інституціональної форми” зв’язків з великим підприємництвом [78, C.277].
Аналогічний сценарій властивий країнам, що розвиваються, з відмінностями у
національній належності великого бізнесу. Як правило, у цих країнах великі
підприємства репрезентовані транснаціональними корпораціями.
- Київ+380960830922