РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ
ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-
ІГРОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ
ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ
ОРГАНІЗАЦІЙ......................................................................................87
2.1. Професійна підготовленість студентів-менеджерів організацій: рівнева характеристика, діагностика стану................................................................88
2.2. Технологічний алгоритм навчально-ігрового проектування....................117
2.3. Шляхи оптимального забезпечення професійної спрямованості навчально- ігрового проектування.................................................................................136
2.4. Функціональна роль контрольно-оцінної діяльності у процесі навчально-ігрового проектування..........................................................................152
2.5. Аналіз результатів експерименту..................................................................163
Висновки з розділу 2..........................................................................179
ВИСНОВКИ.................................................................................182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................188
ДОДАТКИ...................................................................................207
ВСТУП
У зв'язку з розвитком Болонського процесу Україна вступає до надзвичайно важливого етапу реформування вищої освіти, стратегічним завданням якого є трансформація кількісних показників освітніх послуг в якісні. На етапі модернізації сфери професійної освіти особливого значення набуває підготовка спеціалістів нового профілю - менеджерів, які мають органічно вписуватись у сучасну соціально-економічну обстановку, розв'язувати управлінські завдання, орієнтуватися на цілеспрямований розвиток економіки, володіти новими формами співробітництва в межах інноваційних соціально-економічних проектів. Значною мірою розв'язання цього завдання залежить від ефективності навчального процесу, спрямованого на професійну підготовку фахівців цієї галузі у вищих закладах освіти.
Аналіз наукової літератури свідчить, що дослідженню проблеми підготовки менеджерів організацій приділяється сьогодні належна увага вітчизняних авторів (М.Д.Виноградський, В.В.Волкова, І.Н.Герчикова, Й.С.Завадський, А.І.Кредісов, І.Д.Ладанов, А.М.Мардас, Н.Ф.Пушкарьов, О.О.Романовський, Л.М.Сергєєва, В.К.Тарасов, А.В.Шегда та ін.). Численні дослідження свідчать про те, що від змісту підготовки менеджерів у вищій школі залежать можливості розвитку цієї сфери діяльності та людства в цілому. Створення ж необхідних умов для формування сучасних спеціалістів неможливе без зміни характеру та технологій навчання. Сьогодні дедалі більш актуальним є використання в навчальному процесі системи методів менеджменту, зокрема проектної діяльності.
Питання проектних технологій висвітлюються переважно зарубіжними авторами: Д.Айрінг, В.Гаспарський, Д.Джонс, Я.Дітріх, Д.Дьюї, Д.Жак, У.Кілпатрик, М.Легутке, Д.Ньюнан, Х.Томас, Д.Фрід та ін., серед яких особливе місце посідають дослідження особливостей проектної діяльності майбутніх менеджерів (М.Аттвуд, Ф.Багьюлі, М.Педлер, Р.Реванс, Е.Хейнс та ін.).
Проте протягом останніх років і у вітчизняній педагогіці з'явилося чимало праць, присвячених технологізації проектування: певні аспекти загальної організації проектної діяльності (П.І.Балабанов, Е.П.Григор'єв, П.І.Орлов, Ф.Н.Ханзін та ін.); вивчення психологічних особливостей проектної діяльності (С.М.Василейський, В.А.Моляко); педагогічні засади проектної діяльності (В.С.Безрукова, В.В.Гузєєв, Т.Ф.Левіна, Д.Г.Левітес, Г.О.Ковальчук, О.М.Пєхота, Є.С.Полат та ін.); питання змісту, відбору, методики виконання проектів (П.Г.Кручиніна, Н.В.Матяш, М.Б.Павлова, Н.В.Семенова, В.Д.Симоненко, В.В.Титова та ін.).
Тематика досліджень учених є досить широкою, проте не вичерпує всіх аспектів проблеми навчально-ігрового проектування, залишаються не розв'язаними питання щодо сутності, структури, психолого-педагогічних умов його застосування у професійній підготовці студентів-менеджерів, активних форм контролю за діяльністю студентів в ігровому проектуванні, основних видів підготовчої діяльності. У зазначених дослідженнях недостатньо висвітлюється й вплив вікових особливостей, освітньої підготовки, переваги емпіричного навчального середовища в системі професійної підготовки майбутніх менеджерів.
Аналіз наукового фонду з проблеми професійної підготовки майбутніх менеджерів засвідчує, що перед вищою управлінською освітою постають завдання з усунення назрілих суперечностей: між підвищеним соціально-економічним попитом на висококваліфікованих управлінців і реальним станом підготовки менеджерів організацій; між вимогами до професійної освіченості спеціаліста, закладеними в державних стандартах, і потребами практики сучасного періоду економіки України; між сталою організаційною системою підготовки кадрів і системою їх використання з метою забезпечення максимальної віддачі від професійної підготовки з точки зору підвищення продуктивності, прибутковості, реалізації нових стратегій; між домінуючою сьогодні практикою масової підготовки менеджерів за єдиним навчальним планом і вимогами індивідуального підходу в навчанні і вихованні спеціалістів.
Зазначені суперечності, соціальна значущість проблеми та її недостатня теоретична й методична розробка, об'єктивна потреба у кваліфікованих спеціалістах, які володіють сучасними методами менеджменту, дали підставу для обрання теми дослідження: "Навчально-ігрове проектування у професійній підготовці майбутніх менеджерів організацій".
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах наукової теми кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) "Професійно-педагогічні засади підготовки фахівців" (№0105U000190). Автором досліджувалися педагогічні умови застосування навчально-ігрового проектув