Ви є тут

Продуктивність ланки кормової сівозміни залежно від факторів інтенсифікації в Західному Лісостепу України

Автор: 
Бойко Микола Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004940
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Методика досліджень

Експериментальна робота виконувалася в умовах дослідного поля Подільського державного аграрно-технічного університету протягом 1996-1999 рр. Дослідженнями передбачалося вивчення впливу способів основного обробітку ґрунту, добрив і гербіцидів на продуктивність ланки кормової сівозміни та її енергетичну й економічну ефективність.
Стаціонарний дослід з кормової сівозміни мав наступне чергування культур:
I. Кукурудза на силос
2. Ячмінь + конюшина
3. Конюшина
4. Озима пшениця
5. Кормові буряки
6. Горох на зелений корм
7. Озима пшениця.
Дослідження проводилися в ланці цієї сівозміни: кукурудза на силос, ячмінь + конюшина, конюшина.
Схема три факторного польового досліду:
Фактор А. Способи основного обробітку ґрунту:
1. Оранка плугом ПН-4-35 на глибину 25-27 см під кукурудзу на силос після озимої пшениці; під ячмінь з підсівом конюшини - на 20-22 см (контроль).
2. Обробіток ґрунту плоскорізом КПГ-2,2 під кукурудзу на силос на глибину 25-27 см, а ячмінь - 20-22 см.
Фактор В. Добрива
1. Гній 50 т/га під кукурудзу на силос (фон). Під ячмінь і конюшину гній не вносили.
2. Фон + N90Р60К90 під кукурудзу на силос, N15Р15К15 при сівбі ячменю і N20Р30К40 - для підживлення конюшини (Р30К40 з осені і N20 навесні).
3. Фон + N160Р130К170 під кукурудзу на силос, N15Р15К15 - при сівбі ячменю і N40Р60К80 - для підживлення конюшини (Р60К80 з осені і N40 навесні).
Фактор С. Гербіциди. Норми гербіцидів подані за препаратом в кг/га. Догляд посівів кукурудзи після сходів складався з боронування в фазі 3-4 листків і двох міжрядних розпушувань.
1. Без гербіцидів
2. Дуал 1,5 кг/га + фронтьєр 1,5 кг/га до сівби і 2,4-Д 0,8 кг/га по сходах кукурудзи
3. Дуал 1,5 кг/га + 0,8 кг/га 2,4-Д до сівби і діален 0,9 кг/га по сходах кукурудзи
4. Стомп 330 4,6 кг/га до сівби і діален 0,9 кг/га по сходах кукурудзи.
Дослід проводився на 3-х полях, загальна площа одного поля 0,36 га. Варіанти в досліді розміщувалися за методом розщеплених ділянок. На ділянках першого порядку вивчалися способи основного обробітку ґрунту (загальна посівна площа 0,18 і облікова - 0,10 га), другого порядку - норми добрив (посівна ділянка 138 м2, облікова - 80 м2), третього - суміші гербіцидів (посівна ділянка 30 м2, облікова - 20 м2). Варіанти першого і другого порядків розміщувалися взаємо перпендикулярними блоками (в блоці послідовно), а третього - рендомізованим методом (рис. 1).
Повторність досліду - чотириразова.
В досліді велися наступні обліки, спостереження і аналізи.
1. Вологість ґрунту по шарах через кожні 10 см на глибину 1 м визначалася термостатно-ваговим методом, по ділянках обробітку ґрунту в шестиразовій повторності, з наступним висушуванням зразків при температурі 105°С. Вміст вологи обчислювали у відсотках до маси

2. Щільність складання орного шару ґрунту визначали за методом ріжучого циліндра [45].
3. Вміст поживних речовин у ґрунті визначали в шарі 0-30 см: рухомий фосфор і обмінний калій - за Чириковим [35], лужногідролізований азот за Корнфілдом [79], вміст гумусу - за Тюріним [12], рН сольової витяжки - потенціометричним методом [148].
4.Визначення вмісту азоту в рослинах проводили фотоколориметричним методом, фосфор - колориметричним методом, калій - на полум'яному фотометрі;
5.Забур'яненість полів визначали кількісно-ваговим методом на зафіксованих площадках у 4-кратній повторності, розмір площадок на ячмені і конюшині - 0,5 м2, на кукурудзі - 1 м2 ;
6.Чисельність основних груп мікроорганізмів визначали обліковим методом; витяжки з ґрунту поміщали на стандартні поживні середовища, а саме: амоніфікатори - на м'ясо-пептоновий агар (МПА), актиноміцети та мікроорганізми, що використовують мінеральний азот, - на крохмал-аміачний агар (КАА), гриби - на середовище Чапека;
7.Залишки гербіцидів у ґрунті і рослинах визначали за методом тонкошарової хроматографії (М.А.Клисенко, Л.Г.Александрова, 1983) в Хмельницькому обласному державному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції;
8.Урожай обліковували зі всієї облікової ділянки;
9.Статистичний аналіз обліків, спостережень і урожаю проводили на ЕОМ за дисперсійним методом за прикладною програмою Statistica-6.
10.Економічну оцінку проводили за методикою економічної оцінки наукових досліджень (УААН, 1995);
11.Енергетичну ефективність розраховували за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка (1988).

Технологія вирощування культур в ланці кормової сівозміни була загальноприйнятою для західного Лісостепу України.
Культури ланки сівозміни представлені наступними сортами і гібридами: кукурудза на силос - гібрид Закарпатський 381 МВ, ячмінь - Гонар, конюшина - Подільська місцева.
Спосіб сівби кукурудзи на силос - пунктирний із шириною міжрядь 45 см, норма висіву 100 тисяч схожих насінин на 1 га, глибина загортання - 6-8 см.
Спосіб сівби ячменю - вузькорядний, норма висіву - 4-4,5 млн. штук насінин, глибина загортання - 4-5 см.
Спосіб сівби конюшини - суцільний рядковий, норма висіву - 8-9 млн. схожих насінин на 1 га, глибина загортання насіння 2-3 см. Перед закладкою досліду було внесене вапно з розрахунку 4 т/га СаСО3 за гідролітичною кислотністю. Внесення гною проводилося гноєрозкидачем, а мінеральні добрива вносилися вручну по ділянках з наступною їх заробкою при плоскорізному обробітку ґрунту (БДТ-7) і знаряддями основного обробітку ґрунту. Добрива і гербіциди вносилися відповідно до схеми досліду.
Розрахунки норм мінеральних добрив
Метод: комплексно-нормативний.
Культура: кукурудза на силос.
Фактор В
Варіант 2
У пр = Б · Ц:
де, Б - бальна оцінка ґрунту;
Ц -ціна балу ґрунту, т;
У пр - природна урожайність, т/га;
Упр. = 85 · 0,3 = 25,5 т/га;
У орг=