Ви є тут

Розвиток креативності у молодших школярів із порушеними соціальними зв'язками.

Автор: 
Булка Надія Ігорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U004978
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КРЕАТИВНОСТІ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ПОРУШЕНИМИ СОЦІАЛЬНИМИ ЗВ'ЯЗКАМИ

У даному розділі подано теоретичні та методологічні засади дослідження, структура експериментального вивчення впливу креативності на порушені соціальні зв'язки, обґрунтовано засади, побудову та способи оцінювання результатів програми розвитку креативності, подано опис основних шкал діагностичного інструментарію.

2.1. Організація та логіка процесу емпіричного дослідження

Експериментальне дослідження складалося із двох частин:
I. Проведення констатуючого експерименту у наступній віковій групі - діти молодшого шкільного віку - з метою встановлення взаємозв'язку між креативністю і соціально-психологічними параметрами особистості, а також для виявлення феноменології (психологічного портрету) осіб із порушеними соціальними зв'язками за об'єктивними і суб'єктивними критеріями.
II. Проведення формуючого експерименту, з метою розвитку креативності у дітей молодшого шкільного віку, який проходив за наступними етапами:
1. Попередній замір рівня вербальної та невербальної креативності, рис особистості, рівня самоакцептації, соціально-психологічної адаптованості, стану соціальних зв'язків особистості.
2. Проведення формуючого експерименту у вигляді тренінгу креативності.
3. Кінцевий замір рівня вербальної та невербальної креативності, рис особистості, рівня самоакцептації, соціально-психологічної адаптованості, стану соціальних зв'язків особистості.
4. Опрацювання отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики: кореляційного, порівняльного і факторного аналізу, - та методів якісного аналізу: метод диференціації і метод профілів.
У плані дослідження нас цікавив молодший шкільний вік. Як було показано вище, цей віковий період проходить тоді, коли соціалізація розпочалася, але ще не дійшла апогею, а креативність трансформується із "наївної" (за В. С. Юркевич [за: 10, с. 83]), первинної (В. М. Дружинін [42, с 217]) чи потенційної (М. М. Гнатко [27]) у "культурну", спеціалізовану чи актуальну. Вищий рівень креативності притаманний дітям молодшого шкільного віку, які вже пройшли початкову соціалізацію та мають певний рівень обізнаності.
Для констатуючого експерименту було обрано такі групи досліджуваних (детальний опис цих груп подається нижче):
1. Група осіб із порушеними соціальними зв'язками за об'єктивним критерієм.
2. Група осіб, у яких за об'єктивним критерієм відсутнє порушення соціальних зв'язків.
3. Група досліджуваних із порушеними соціальними зв'язками за суб'єктивним критерієм.
4. Група досліджуваних, у яких за суб'єктивним критерієм відсутні порушення соціальних зв'язків.
Обираючи групи досліджуваних ми керувалися наступними міркуваннями.
Перш за все, про порушені соціальні зв'язки говорять у випадках перебування особи в ізоляції, інвалідності чи наявних психічних розладів (однією з ознак психічних розладів є наявність порушених соціальних зв'язків). Тут спостерігаємо два чинники: об'єктивний, як виключеність із соціальних зв'язків внаслідок обставин, і суб'єктивний, як випадіння із соціальних зв'язків внаслідок особливостей психіки людини. Тому одну з груп досліджуваних складають діти з особливими потребами, яку ми можемо умовно назвати групою осіб із порушеними соціальними зв'язками за об'єктивним критерієм.
Суб'єктивний критерій базується на внутрішньому відчутті особи, яке ми можемо визначити за допомогою системи відповідей, які досліджуваний дає в ході опитування. Враховуючи те, що для обстеження ми використовували методики, які дозволяють визначити як особистісні риси, так і стратегії поведінки людини в налагодженні соціальних контактів, а також опираючись на складену нами діагностичну схему наявності порушених соціальних зв'язків, ми обрали наступні тестові показники для суб'єктивного критерію:
* кількість соціальних зв'язків (опитувальник "Коло спілкування");
* рівень шизотимії (фактор А у особистісному опитувальнику Кеттела);
* рівень соціальної сміливості (фактор Н у особистісному опитувальнику Кеттела);
* прийняття своєї зовнішності (тест самоакцептації);
* прийняття свого характеру (тест самоакцептації);
* прийняття інших (опитувальник за шкалою соціально-психологічної адаптації Роджерса-Даймонда).
За умови наявності у досліджуваного низького рівня одночасно за трьома параметрами, описаними вище, його відносили до групи осіб із порушеними соціальними зв'язками за суб'єктивним критерієм.
Розглянемо детальніше склад описаних груп досліджуваних:
1. Група осіб із порушеними соціальними зв'язками за об'єктивним критерієм - діти із функціональними обмеженнями. Зокрема, в нашому випадку, це діти з вадами зору та слуху. Вік дітей становить 8-11 років, вони відвідують відповідні спеціальні класи у школі - 3-4 клас. Обсяг групи дітей з вадами зору становить 19 осіб, серед них - 14 хлопців і 5 дівчат. Обсяг групи дітей з вадами слуху - 10 осіб, серед них - 4 хлопці і 6 дівчат.
2. Особи, у яких за об'єктивним критерієм відсутнє порушення соціальних зв'язків - діти, які навчаються у 3-4 класах загальноосвітньої школи. Вік дітей становить 8-11 років. Загальна кількість досліджуваних у цій групі дорівнює 94 осіб, серед них - 51 хлопець і 43 дівчини.
3. До групи досліджуваних із порушеними соціальними зв'язками за суб'єктивним критерієм увійшли 36 дітей віком 8-11 років, серед них - 15 хлопців і 21 дівчина.
4. Група досліджуваних, я яких за суб'єктивним критерієм відсутні порушення соціальних зв'язків складається із 87 дітей віком 8-11 років, серед них - 54 хлопці і 33 дівчини.
Таким чином, загальна кількість молодших школярів, які проходили психологічне обстеження під час констатуючого експерименту становить 123 особи.

Формуючий експеримент було проведено у таких групах:
1. Експериментальна група: діти 8-11 років. Експериментальна група складалася із дітей з функціональними обмеженнями (вади зору та слуху). Обсяг групи - 27 осіб. Для ефективності проведення формуючого експерименту в