РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ НАДАННЯ ДОПОМОГИ
ЗАСУДЖЕНИМ ПОХИЛОГО ВІКУ У ВИПРАВНІЙ КОЛОНІЇ
2.1. Завдання і організація формуючого експерименту
В цьому розділі дисертації викладені особливості соціально-педагогічного
експерименту і специфіка його постановки в умовах виправних колоній,
розглядаються його основні етапи.
Досвід показує, що досить часто засуджені похилого віку після звільнення з
місць позбавлення волі проявляють себе безсилими, невпевненими там, де потрібно
застосовувати практичні знання, не мають достатніх умінь та навичок у вирішенні
окремих життєвих проблем.
Виходячи з цього, завданням цієї частини дослідження є розробка і наукове
обґрунтування соціально-педагогічної системи, спрямованої на забезпечення
продуктивної ресоціалізації засуджених похилого віку у виправній колонії.
Проведене констатуюче дослідження дозволило виявити, що соціально-педагогічна
допомога засудженим похилого віку відноситься до тих міждисциплінарних проблем,
глибоке наукове осмислення яких тільки розпочинається. Причини такої
незрозумілої, на перший погляд, розбіжності важливості та вивченості проблеми
пов’язані з “партійно-ідеологічним” керівництвом вітчизняною наукою,
догматизмом кадрової доктрини в правоохоронних органах, що існувала за часів
СРСР.
З огляду на це стають зрозумілими і обмаль наукових публікацій, присвячених
ресоціалізації засуджених похилого віку, і практична відсутність цілісних
досліджень на рівні кандидатських дисертацій. Зокрема, бракує осмислення шляхів
забезпечення входження людини похилого віку у життя після звільнення з місць
позбавлення волі у різних аспектах життєдіяльності, які ми визначили:
соціально-педагогічний, психологічний, медико-біологічний, правовий. Це дуже
важливо, тому що процес підготовки засуджених до життя на волі відбувається
саме у виправних колоніях.
Недосконалість методичного та методологічного забезпечення процесу
ресоціалізації засуджених похилого віку, а також відсутність, зокрема,
систематичної цілеспрямованої соціально-педагогічної роботи в цьому напрямку
сприяє, насамперед, збільшенню рівня рецидивної злочинності у державі. Це
свідчить про необхідність організації в умовах позбавлення волі спеціального
дослідження, яке відбувалося б поступово, за конкретними етапами із
застосуванням сучасних засобів і методів активної соціально-педагогічної
роботи.
Виходячи з цього, завданням нашого дослідження визначена розробка і апробація
експериментальної методики щодо соціально-педагогічної допомоги засудженим
похилого віку у виправній колонії.
Базуючись на результатах наукових методичних досліджень (М.Д. Александрова,
О.В. Беца, В.М. Синьов, Л.Б. Філонов, С.І. Яковенко) було передбачено, що
ефективна ресоціалізація засуджених похилого віку можлива при забезпеченні
відповідних соціально-педагогічних, психологічних умов. Крім того, зведення
результатів, отриманих окремими науками до загального знаменника, стало
важливим початковим етапом комплексного вивчення даної проблеми, за яким слідує
більш важкий – створення цілісної теоретичної картини нашого дослідження і
розробка конкретних науково-практичних рекомендацій для практики роботи ВК.
При розробці соціально-педагогічної програми були враховані чинники, які
детермінують ресоціалізацію людини, зокрема:
- соціальні інститути;
- взаємовплив людей у процесі спілкування та спільної діяльності;
- первинний досвід, пов’язаний з елементарними формами поведінки;
- процеси саморегуляції, що співвідносяться з поступовою заміною зовнішнього
контролю індивідуальної поведінки на внутрішній самоконтроль.
Робота проводилася за єдиною програмою, що включала основні види і етапи,
засоби та методи організації соціально-педагогічного досвіду ВК у напрямку
реалізації мети і завдань дослідження.
Базуючись на якісних змінах, які зазнає сучасна система освіти в Україні,
відповідаючи на вимоги часу, зокрема на традиційних формах засвоєння знань, які
доповнюються новітніми технологіями навчання, до арсеналу яких, насамперед,
належать інтерактивні методики, нами був розроблений та впроваджений в практику
діяльності ВК соціально-педагогічний тренінг.
Під інтеракцією розуміються такі методи, котрі забезпечують активну взаємодію,
співпрацю, взаємонавчання людей з метою досягнення найбільш ефективних
результатів, в нашому випадку – ресоціалізація засуджених похилого віку.
За умов такого навчання засуджений, активно працюючи над оволодінням новими
знаннями, які потрібні після звільнення з ВК, має можливість не тільки їх
запам’ятати, але й відчути їхню необхідність і практичну значущість, а в
окремих випадках ініціативно апробувати їхню ефективність в реальних життєвих
ситуаціях.
Основною проблемою, що виникає при розробці будь-якого тренінгу, є вибір
методів, найбільш практичних та ефективних щодо передачі інформації учасникам.
Саме від обраних методів залежить досягнення поставленої мети – усвідомлення
взаємозв’язку “правові норми – модель поведінки” та впродовж якого часу ефекти
тренінгу будуть залишатися дієвими.
При розробці соціально-педагогічного тренінгу СПТ ми орієнтувалися на
використання активних методів групової роботи (емоційно збагачені ситуації) з
метою зміни соціальних установок і стереотипів поведінки засуджених, формування
і розвитку в них відповідної соціальної поведінки.
На основі науково-практичного значення використання сучасних інтерактивних
методів, було визначено основні вимоги до проведення тренінгу СПТ, зокрема для
того щоб:
- ведучий (психолог) міг скористатися необхідними йому засобами наочності
(дошкою, відео- і аудіотехнікою тощо);
- Київ+380960830922