РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ВИТРАТ ОЛІЙНО-ЖИРОВОГО ВИРОБНИЦТВА
2.1. Сучасний стан та методичні основи обліку витрат олійно-жирового
виробництва
Розвиток ринкових відносин, залежність підприємств від умов зовнішнього
середовища, які швидко змінюються, потребує удосконалення методики організації
бухгалтерського обліку на підприємстві, зокрема, обліку витрат.
При аналізі існуючих методів обліку витрат передусім необхідно визначитися з
поняттям “метод обліку витрат”, що досить неоднозначно трактується в
економічній літературі. Під методом обліку витрат фахівці в сфері обліку
розуміють: єдиний підхід до дослідження витрат підприємств визначених видів на
виробництво і реалізацію продукції [115]; способи, принципи фіксування,
узагальнення, групування витрат виробництва [26]; визначений підхід до
узагальнення, систематизації і контролю витрат виробництва [25]; визначення
складу і розмірів витрат по окремих продуктах, видах, групах виробів,
переділах, замовленнях, роботах тощо [74]; дослідження витрат виробництва і
реалізації продукції з розумінням і контролем витрат, визначенням собівартості
виробів і робіт [126] ; сукупність прийомів організації документування й
облікового відображення виробничих витрат, що дасть можливість визначити
фактичну собівартість продукції і надають необхідну інформацію для контролю над
процесом формування собівартості продукції [217].
На підприємствах олійно-жирової галузі облік витрат і калькулювання
собівартості продукції можна організувати різними методами. Усю їхню сукупність
класифікують за такими ознаками: оперативність контролю витрат, відношення до
виробничого процесу, повнота включення їх до собівартості продукції(рис. 2.1).
Рис. 2.1. Методи обліку витрат та калькулювання собівартості
Щодо відношення до виробничого процесу облік витрат та калькулювання
собівартості продукції поділяють на позамовний та попередільний методи.
Система попередільної калькуляції застосовується в тих галузях, де в масовій
кількості випускаються однотипні види продукції чи надаються послуги. Тут
продукція виготовляється однаково і потребує ту саму кількість прямих витрат і
накладних витрат. Отже, в такому разі відпадає потреба у розподілі витрат по
окремих одиницях виготовленої продукції чи послугах. Замість цього можна
одержати середні витрати на одиницю, які обчислюють розподілом загальних витрат
на кількість усіх випущених продуктів чи наданих послуг у відповідні звітні
періоди.
Попередільний, чи граничний (від слова переділ - визначена сукупність
технологічних операцій, внаслідок яких одержують продукт праці, що готовий для
використання чи продажу), метод обліку застосовується як на виробництвах з
однорідної щодо початкової сировини, матеріалу і характеру обробки продукції,
так і у виробництвах з комплексним використанням сировини. Попередільний метод
передбачає облік витрат на виробництво по цехах, ділянках, переділах, інших
структурних підрозділах і калькуляційних статтях витрат, починаючи з обробки
початкової сировини і закінчуючи випуском готової продукції.
У разі застосування цього методу продукт, отриманий на кожному окремому процесі
переробки, є напівфабрикатом для кожного подальшого циклу (процесу).
У процесі виконання аналітичних процедур на досліджуваному підприємстві ВАТ
Вінницький олійно-жировий комбінат (ВОЖК) у результаті вивчення технологічного
циклу виробництва було складено загальну схему виробництва (додаток З), за якою
може бути організована система обліку відповідно до попередільної системи
калькулювання витрат.
На схемі наочно видно, що виробництво переходить від попереднього процесу
(ділянки) до подальшого, поки зрештою на виході не буде готовий продукт. Крім
того, після кожного окремого процесу отриманий продукт може бути реалізований
як готова продукція. На окремих процесах з'являються супутня продукція і
відходи, що також можуть бути реалізовані.
Було проаналізовано організаційні схеми основних виробництв Вінницького ОЖК
(додаток К), які підтверджують нашу думку про можливість організації обліку на
кожній окремій ділянці (переділу).
Отже, технологічні особливості олійно-жирового виробництва передбачають
застосування попередільного методу з напівфабрикатним варіантом обліку витрат і
калькулювання собівартості продукції. При цьому витрати на виробництво,
починаючи з підготовки обробки початкової сировини і до випуску кінцевого
продукту, враховуються в кожному цеху (переділі, стадії), включаючи
собівартість напівфабрикатів, виготовлених у попередньому цеху. У зв'язку з цим
собівартість продукції, випущеної кожним цехом, складається з понесених ним
витрат і собівартості напівфабрикатів.
Результати проведених досліджень свідчать про те, що система обліку на
більшості підприємств олійно-жирової галузі не пристосована до умов
попередільної технології виробництва, що не дає можливості визначити
собівартість окремого процесу та не враховує необхідність обліку
напівфабрикатів, які можуть бути одночасно як сировиною для подальшої
переробки, так і готовою продукцією для реалізації.
Відсутність в обліку статей напівфабрикатів, які створюються після кожного
технологічного переділу, не надає змоги визначити собівартість кожного переділу
та сформувати ціну реалізації продукції після кожного переділу, своєчасно
проаналізувати ефективність власного виробництва продукції для прийняття
управлінського рішення щодо вибору між тим, що найкраще: виробляти власну
продукцію, закуповувати напівфабрикати або надавати послуги з переробки
давальницької сировини.
Існуюча форма ведення бухгалтерського
- Київ+380960830922