Ви є тут

Облік і аналіз витрат машинно-тракторного парку (на прикладі аграрних підприємств Київської області)

Автор: 
Примаченко Олена Леонідівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U000586
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ
2.1. Сучасний стан та раціоналізація первинного обліку витрат
машинно-тракторного парку
В умовах господарської самостійності підприємств АПК ефективним засобом
одержання достовірної оперативної інформації про економічну ефективність
використання потенціалу сучасної техніки і створення банку облікових даних
слугує налагоджена система обліку на всіх організаційних рівнях і виробничих
ділянках.
Система первинної облікової документації є початковою ланкою в єдиній системі
бухгалтерського обліку. Інформація, що міститься в первинних документах, є
важливим джерелом даних для оперативного управління господарськими процесами,
аналізу господарської діяльності й контролю за раціональним витрачанням
матеріальних і грошових засобів, використанням трудових ресурсів.
Необхідно визнати справедливим висновок Л.І.Шинкарьова про те, що перебудова
господарського механізму в галузі машиновикористання тісно пов’язана з
наведенням належного порядку в первинному бухгалтерському обліку, організація
якого – обов’язок облікових працівників [189, с.3]. Сьогодні обліковці не
несуть посадової відповідальності за стан первинного обліку, комерційного
розрахунку й дотримання лімітів затрат господарськими підрозділами, що є
основною причиною неповного виконання аналітичних і контрольних функцій
обліку.
Як зазначає І.Г.Тивоненко, нині облікова робота з механізації виробничих
процесів в аграрному виробництві занедбана. В господарствах не розробляється
витратний річний план ремонту і технічного обслуговування машинно-тракторного
парку, не ведеться облік роботи й простоїв машинно-тракторних агрегатів [174,
с.109].
Особливо відчутна недосконалість первинної документації по машинно-тракторному
парку при проведенні оперативного аналізу, складанні поточної й річної
звітності.
Облік витрат діяльності машинно-тракторного парку здійснюється в облікових
листах тракториста-машиніста (ф. № 67, 67б), подорожніх листах трактора (ф. №
68), книжках бригадира з обліку праці і виконаних робіт (ф. № 65), книжках з
обліку праці і виконаних робіт в механізованій ланці при акордно-преміальній
оплаті праці з почасовим авансуванням (ф. № 65а), журналах обліку робіт і
витрат (ф. № 37), накопичувальних відомостях обліку використання
машинно-тракторного парку (ф. № 37а), облікових листах цілоденних (змінних) та
внутрішньозмінних простоїв (ф. № 64а), відомостях простоїв машинно-тракторного
парку (ф. № 251) та інших документах, на підставі яких в кінці місяця
складається виробничий звіт по машинно-тракторному парку (ф. № 3б с.-г.).
Побудову цих документів у цілому слід визнати вдалою. Але в сучасних умовах
вони потребують удосконалення, оскільки мало пристосовані для автоматизованої
обробки, значна частина їх показників систематично не заповнюється, проходить
дублювання даних.
В.В.Бружаускас, Л.І.Шинкарьов [22, с.5-26; 189, с.3] та інші вчені особливу
увагу звертають на відсутність в обліковому листі тракториста-машиніста
нормоутворюючих показників та умов праці: склад агрегату, марки навісних і
причіпних сільськогосподарських машин і знарядь, глибина і ширина обробітку,
урожайність зібраних культур, фактичні витрати і залишок пального за робочий
день тощо. Детальна характеристика виконаних робіт – запорука правильного
застосування норми виробітку і розцінки з оплати праці.
Залишається дискусійним питання про порядок заповнення облікового листа
тракториста-машиніста. Не дивлячись на те, що з часу реорганізації
машинно-тракторних станцій в експлуатації тракторів та інших
сільськогосподарських машин та обліку їх роботи відбулись великі зміни, форма
первинного документа не зазнала суттєвих змін.
Зниження об’єктивності показників роботи машинно-тракторного парку слугувало
приводом для залучення механізаторів до самостійного щоденного самообліку
обсягу фактично виконаних робіт та руху пального. На думку Бружаускаса В.В.,
Шинкарьова Л.І. [22, с.9-12; 189, с.4] такий порядок сприяє підвищенню
достовірності та загальнодоступності обліку. При цьому посилюється контроль зі
сторони економічних та інженерних служб господарств. З нашої точки зору,
пропозиція має зміст і заслуговує на підтримку.
При розробці пропозицій з удосконалення форм первинних документів з обліку
затрат праці, виконаних робіт і нарахування оплати праці необхідно вирішити
питання про періодичність їх подання в бухгалтерію господарства. Обліковий лист
тракториста-машиніста є документом багаторазового заповнення (розрахований на
10-15 днів). Його складають, як правило, в кінці звітного періоду, коли через
великий обсяг виконаних робіт не завжди можна перевірити достовірність
зареєстрованих даних. До того ж застосування обчислювальної техніки в обліку
дає можливість значно скоротити час обробки інформації і підвищити її
оперативність без суттєвого збільшення затрат праці. Беручи до уваги важливість
своєчасного подання інформації про використання трудових ресурсів для
управління виробництвом, а також можливості сучасних технологій обробки
інформації вважаємо, що документи з обліку праці і виконаних робіт повинні
надходити до бухгалтерії кожні 5-7 днів.
Суттєві корективи у форми первинної документації та її зміст вносить
впровадження в практику сільськогосподарського виробництва колективного підряду
і матеріального стимулювання за кінцеві результати виробництва. Відносно обліку
праці й оплати її результатів перевага методу в тому, що він дає можливість
значно скоротити кількість даних і спростити багато форм первинних документів.