РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКа ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ та її удосконалення
2.1. Методичні питання обліку наявності і руху основних засобів
Щоб повною мірою забезпечити досягнення цілей бухгалтерського обліку основних
засобів, необхідно вирішити не лише теоретичні, але й методичні проблеми.
Важливою умовою вірної організації обліку основних засобів є встановлення
об'єктів обліку. До затвердження П(С)БО одиницею обліку основних засобів був
інвентарний об'єкт. Відповідно до раніше діючої Інструкції з бухгалтерського
обліку балансової вартості груп основних фондів інвентарним об'єктом був
“закінчений пристрій з усіма пристосуваннями до нього, або конструктивно
відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій.
Інвентарним об'єктом вважався також відокремлений комплекс конструктивно
з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для свого
обслуговування загальні пристосування, загальне керівництво, єдиний фундамент,
внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну
роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно” [47, п. 10]. Зі вступом у
дію П(С)БО 7 термін “інвентарний об'єкт” був замінений “об'єктом основних
засобів”, при цьому види об'єктів залишилися дотеперішніми. Нововведенням
стандарту є надання можливості в якості самостійного об'єкту обліку виділяти
окремі частини об'єкта основних засобів за умовою, що вони мають різний термін
корисного використання.
Однак, на досліджуваних підприємствах деталізація об'єктів обліку не одержала
широкого розповсюдження. Так, на ЗАТ “Гефест” в якості єдиного інвентарного
об'єкта виступають цілі комплекси основних засобів, що включають у себе будівлю
АЗС, бензоколонки, баки для збереження бензину, навіси, огорожі і т.п. При
цьому кожний із зазначених об'єктів має самостійне функціональне призначення і,
як правило, зношується неодночасно.
Із загального числа досліджуваних підприємств лише два (2,1%) реалізують надану
П(С)БО 7 можливість (табл. 2.1). ВАТ “Донецький хлібокомбінат № 14” як
самостійні об'єкти обліку виділяє акумулятори і батареї, а ЗАТ “Єнакіївський
хлібокомбінат” здійснює максимально можливу деталізацію об'єктів основних
засобів. На даному підприємстві самостійними об'єктами виступають: карбюратор,
коробка передач, радіатор, кузов автомобіля і т.п.
Таблиця 2.1
Групування підприємств харчової промисловості Донецької області за порядком
встановлення об'єктів обліку основних засобів
Підприємства
Об'єкти обліку
Всього
Великі
Середні
Малі
Кіль-ть
Питома вага, %
Кіль-ть
Питома вага, %
Кіль-ть
Питома вага, %
Кіль-ть
Питома вага, %
Обстежено підприємств усього, у тому числі ті, що об'єктами обліку
встановлюють:
окремі частини основних засобів, що мають різний термін експлуатації і
функціональне призначення;
комплекси об'єктів, що мають різний термін експлуатації і функціональне
призначення.
95
93
100
2,1
97,9
51
49
53,7
2,1
51,6
34
34
35,8
35,8
10
10
10,5
10,5
Інформація, що міститься в табл. 2.1, згрупована на підставі даних анкетування
господарських товариств Донецької області. Обстежені підприємства розділені на
три групи – великі, середні, малі – за ознакою кількості працюючих і обсягом
річного валового доходу [27].
Надання П(С)БО 7 права вибору об'єктів обліку також призвело до дискусій в
науковій і періодичній літературі про доцільність його застосування. Слід
зазначити, що суперечки щодо звуження або розширення суті поняття “об'єкт
основних засобів” ведуться давно. Однак, якщо до введення національних
стандартів актуальним було питання щодо визнання інвентарним об'єктом комплексу
основних засобів [12, 20, 26, 37, 72], то тепер акценти перемістилися на
доцільність виділення в якості об'єкта основних засобів окремих його частин.
Вирішуючи дану проблему, необхідно прагнути до досягнення в першу чергу
практичних цілей організації обліку. Дослідження порядку ведення обліку
основних засобів на ряді підприємств показало, що виділення в якості одного
об'єкта цілих комплексів, як це здійснюється в ЗАТ “Гефест” і ВАТ “Петровський
хлібокомбінат”, - наприклад, автостоянка, що поєднує приміщення охоронця,
огорожі, ворота - має ряд недоліків:
умовність віднесення об'єкта до визначеної класифікаційної групи;
низький рівень контролю за збереженням майна підприємства;
складність обліку операцій руху основних засобів;
відсутність достовірної інформації про ступінь зношеності об'єкта через систему
амортизації.
На нашу думку, на практиці необхідно прагнути до деталізації об'єктів основних
засобів. Так, встановлення об'єктом обліку окремих частин основних засобів,
представлених у виді одного комплексу, дозволить досягти вищевказаних цілей, а
саме:
віднесення об'єктів обліку до визначеної класифікаційної групи буде менш
умовним;
надходження і вибуття окремих частин буде розглядатися не як заміна або ремонт
всього об'єкта, а як самостійна динаміка;
підвищиться точність визначення терміну корисного використання основних
засобів, виділених в окремі об'єкти обліку;
збільшиться ефективність контролю за збереженням основних засобів.
Єдиним недоліком такого способу встановлення одиниць обліку є збільшення
номенклатури і кількості об'єктів, а, отже, і бухгалтерських документів. Однак,
для більшості обстежених підприємств (85,3 %) проблема обробки даних при
значній кількості об'єктів обліку не викликає особливих труднощів через
автоматизацію облікового процесу. Ступінь автоматизації обліку можна
проаналізувати, використовуючи дані анкетного
- Київ+380960830922