Ви є тут

Зоогігієнічне обґрунтування умов утримання кнурів у господарствах з низькою щільністю забруднення радіонуклідами.

Автор: 
Олійник Василь Ростиславович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000234
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводились упродовж 1997–2001 років у господарствах Сарненського і
Млинівського районів Рівненської області, які спеціалізувались на вирощуванні і
утриманні свиней. Колективне сільськогосподарське підприємство “Маяк”
Сарненського району знаходилось в регіоні, який потрапив під вплив
радіоактивних викидів внаслідок аварії на Чорнобильській атомній
електростанції. Згідно даних Рівненської науково-дослідної станції щільність
забруднення території складала за цезієм-137 – 1…5 Кі/км2, а за стронцієм-90 –
0,04…0,08 Кі/км2. Дане господарство відносилось до IV зони радіоекологічного
контролю (див. додаток А).
Поголів’я свиней утримувалось в типових приміщеннях, в групових та
індивідуальних станках згідно прийнятої в господарстві технології. Годівля
здійснювалась кормами власного виробництва у відповідності до норм НДІТ
Лісостепу і Полісся України. Кнури-плідники утримувались в індивідуальних
металевих станках, площа яких відповідала гігієнічним нормативам, а в літній
період – на вигульних майданчиках. В господарстві практикувалось штучне
осіменіння свиноматок.
Предметом досліджень були складові мікроклімату приміщень; клінічні,
морфологічні і біохімічні показники крові, сперма, сім’яники кнурів-плідників
великої білої породи, які тривалий час використовувались у господарстві для
відтворення стада. Вік кнурів складав 2–4 роки.
Для визначення впливу низьких доз опромінення на клініко-фізіологічний стан
організму кнурів і їх відтворювальну здатність в якості контролю було
використано господарство Млинівської державної племінної станції Рівненської
області, землі якої не зазнали впливу радіоактивних викидів. Щільність
забруднення території згідно з даними Млинівської міжрайонної
санітарно-епідеміологічної станції складала за цезієм-137 – 0…0,57 Кі/км2,
стронцієм-90 – 0…0,029 Кі/км2.
Поголів’я кнурів племінної станції забезпечує спермою господарства, які
розміщені в даному регіоні. Умови утримання кнурів у племстанції в основному
відповідали гігієнічним нормативам. Приміщення цегляні, станки для утримання
тварин індивідуальні, обладнані індивідуальними сосковими напувалками, підлоги
бетонні, а в зоні відпочинку кнурів розміщено дерев’яні щити.
Температурно-вологовий режим та повітрообмін забезпечувався припливно-витяжною
вентиляцією з природним збудженням тяги. Видалення гною та залишків кормів
здійснювалось транспортером ТСН-3 з подальшим навантаженням транспортером ТС-1
на гнойові причепи. Фронт годівлі кнурів відповідав гігієнічним нормативам.
Роздача кормів проводилась вручну.
Аналіз виробничої діяльності даних господарств за останні 10 років показав, що
власне виробництво сільськогосподарських культур давало змогу забезпечувати
годівлю кнурів за поживністю згідно норм НДІТ Лісостепу і Полісся України.
Однак регіон, в якому знаходились дані господарства, належить до біогеохімічної
провінції, яка є дефіцитною за міддю, цинком, марганцем, кобальтом, йодом.
В додатках Б, В наведено поживність, мінеральний і вітамінний склад раціонів
кнурів господарств досліджуваних зон. Аналіз раціонів, проведений нами, свідчив
про те, що за вмістом обмінної енергії, сухої речовини, протеїну вони
відповідали нормам розробленим НДІТ Лісостепу і Полісся України. Лише за
вмістом лізину спостерігався дефіцит на 20,8…27,9 %. Що стосується мінерального
складу кормів, то дефіцит міді складав відповідно 57,1…65,9 %, цинку –
66,0…68,0 %, марганцю – 26,0…31,0 %, кобальту – 77,9…87,1 %, йоду – 87,5…88,8
%. Кількість заліза в кормах була вищою від норми на 32,4…35,9 %. За вітамінним
складом раціони годівлі кнурів були дефіцитними за вітамінами А, D, Е. Що
стосується вітамінів групи В, то, як свідчать дані (див. додатки Б, В), в
кормах спостерігався низький рівень рибофлавіну і ціанокобаламіну.
Схема проведення дослідів наведена у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
С х е м а п р о в е д е н н я д о с л і д і в
Групи кнурів
Місце проведення
і умови утримання
Рівень
годівлі
К-ть
кнурів
Мета досліду
Які показники вивчались
П е р ш и й д о с л і д
Дослідна
Свиноферма КСП “Маяк” Сарненського району Рівненської області; в типових
приміщеннях, індивідуальних станках на бетонованій підлозі з дерев’яними
щитами.
Територія господарства відноситься до зони радіоекологічного контролю з
щільністю забруднення грунтів за цезієм-137 - 1…5 Кі/км2,
стронцієм-90 – 0,04…0,08 Кі/км2.
Згідно передбаче-них норм і набору наявних у господар-стві кормів
Вивчення сезонної динаміки клініко-фізіологічного стану кнурів
Мікроклімат приміщень.
Клінічні; гематологічні та біохімічні показники крові.
Морфоструктура сім’яників.
Репродуктивна здатність кнурів.
Контроль-на
Млинівська державна племінна станція; в типових цегляних приміщеннях,
індивідуальних станках на бетонованій підлозі з дерев’яними щитами для
відпочинку.
Господарство знаходиться в зоні вільній від радіаційного забруднення.
Згідно передбаче-них норм
Вивчення сезонної динаміки клініко-фізіологічного стану кнурів
Мікроклімат приміщень.
Клінічні; гематологічні та біохімічні показники крові.
Морфоструктура сім’яників.
Репродуктивна здатність кнурів.
Д р у г и й д о с л і д
Дослідна
Контроль-на
Свиноферма КСП “Маяк” Сарненського району Рівненської області; в типових
приміщеннях, індивідуальних станках на бетонованій підлозі з дерев’яними
щитами.
Територія господарства відноситься до зони радіоекологічного контролю з
щільністю забруднення грунтів за цезієм-137 - 1…5 Кі/км2,
стронцієм-90 – 0,04…0,08 Кі/км2.
–––––––
Згідно передба