РОЗДІЛ 2
СТАН ТА ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ
ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Оцінка конкурентоспроможності аграрних підприємств
Аналіз розглянутих у першому розділі методів визначення рівня
конкурентоспроможності підприємства свідчить про те, що конкурентоспроможність
підприємства можна розглядати у двох аспектах: зовнішньому (оцінка позиції
підприємства на ринку) та внутрішньому (оцінка економічних показників
діяльності підприємства). Зважаючи на системний підхід до управління та для
досконалого уявлення про конкурентний рівень певного підприємства, у нашому
дослідженні було взято до уваги та вивчено обидві сторони даної проблеми.
Під час проведення дослідження було обстежено 50 сільськогосподарських
підприємств п’яти районів Волинської області (Горохівського, Луцького,
Іваничівського, Володимир-Волинського та Локачинського). Таким чином, була
дотримана умова щодо визначення рівня конкурентоспроможності лише для певної
групи підприємств і умова єдиної стратегічної зони господарювання.
Позицію підприємства на ринку ми оцінювали через частку ринку, яка йому
належить. Для визначення частки підприємства на ринку необхідна достовірна та
повна інформація про діяльність підприємства, а також про ринок, на якому
визначається конкурентоспроможність цього підприємства.
У дослідженні була використана статистична інформація про реалізацію
сільськогосподарської продукції такими категоріями господарств, які ведуть
облік її реалізації, а також дані про сільськогосподарську сировину, здану на
переробні підприємства Волинської області всіма категоріями господарств.
Таким чином, шляхом додавання відповідних даних по сільськогосподарських
підприємствах, фермерських господарствах, особистих підсобних господарствах
населення та інших господарських формуваннях, було одержано умовний обсяг ринку
реалізації по Волинській області за 2002 р. такої сільськогосподарської
продукції, як зернові, цукрові буряки, картопля, овочі відкритого ґрунту, м’ясо
худоби та птиці (у живій вазі) і молоко.
Проведено розрахунок ринкової частки кожного із досліджуваних підприємств на
ринку реалізації кожного з вищеназваних видів аграрної продукції (додаток Б).
Оскільки продукція має високий рівень диференціації, широкий діапазон цін, ми
доповнили розрахунок частки ринку в натуральних вимірниках визначенням ринкової
частки у вартісному виразі. Таке доповнення дало змогу визначити
найпривабливіший для конкурентів ціновий сегмент ринку. Залежно від значення
співвідношення Чiк / Чiв було визначено ціновому сегменті, в якому працює кожне
з досліджуваних підприємств щодо реалізації певного виду продукції.
Розрахунок загальної частки підприємства на ринку сільськогосподарської
продукції у вартісному виразі здійснювався шляхом ділення доходу (виручки) від
реалізації продукції підприємства на дохід (виручку) від реалізації
сільськогосподарської продукції в цілому по Волинській області (додаток В).
Таким чином, визначення ринкової ніші, освоєння якої дає можливість аграрному
підприємству збільшити сферу свого впливу, здійснювалось шляхом порівняння
потенціалу досліджуваного ринку з обсягом продажу сільськогосподарської
продукції певного підприємства.
Узагальнююча кількісна оцінка ринкової частки підприємства визначалась методом
балів шляхом виділення найкращого значення показника з даної сукупності
підприємств і присвоєння йому максимального значення 15 балів.
Оцінюючи економічні показники діяльності підприємства, ми скористались методом,
заснованим на теорії ефективної конкуренції. При цьому проводилась оцінка
групових показників та критеріїв конкурентоспроможності досліджуваного кола
сільськогосподарських підприємств (додаток Д).
У першу групу були об’єднані показники, які характеризують ефективність
управління виробничим процесом: економічність виробничих витрат, раціональність
експлуатації основних фондів, рентабельність активів. У другу групу об’єднані
показники фінансового стану, які характеризують здатність підприємства
розраховуватись за своїми боргами, незалежність підприємства від зовнішніх
джерел фінансування, можливість стабільного розвитку підприємства в
майбутньому. До третьої групи належать показники ділової активності
підприємства: оборотність активів, оборотність оборотних активів, організація
праці, коефіцієнт ділової активності та індекс росту ділової активності.
У зв’язку з тим, що кожний з цих показників має різну ступінь важливості для
розрахунку показника конкурентоспроможності підприємства, були введені
коефіцієнти вагомості кожного критерію та показника. Показник
конкуренто-спроможності підприємства визначався методом середньозваженої
арифметичної:
, (2.1)
де КП - показник конкурентоспроможності підприємства;
ЕВД - значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства;
ФС - значення критерію фінансового стану підприємства;
ДА - значення критерію ділової активності підприємства.
Усі вказані критерії відповідно розраховувались за формулами (2.2)-(2.4):
, (2.2)
де ОВреал - відносний показник витрат виробництва на одиницю продукції;
АС - співвідношення адміністративних витрат і собівартості реалізованої
продукції;
ЗС - співвідношення витрат на збут і собівартості реалізованої продукції;
Ф - фондовіддача;
Ропер - рентабельність операційної діяльності;
Ракт - рентабельність активів;
Рреал - рентабельність реалізації.
, (2.3)
де Кзл - коефіцієнт загальної ліквідності;
Кмл - коефіцієнт миттєвої ліквідності;
Кфс - коефіцієнт фінансової стійкості;
Кнз - коефіцієнт незалежності;
МКвк - коефіцієнт маневреності власних коштів;
Ка - коефіцієнт
- Київ+380960830922