РОЗДІЛ 2
Організація та методи досліджень
2.1 Організація, програма та об’єкти досліджень
Дослідження проводилися на базі Вінницького обласного клінічного
шкірно-венерологічного диспансеру, Вінницького національного медичного
університету ім. М.І.Пирогова, Вінницького м’ясомолочного технікуму,
Вінницького будівельного технікуму та Вінницького медичного коледжу ім. акад.
Д.К. Заболотного, де під наглядом протягом 1999–2002 років знаходилось 273
особи у віці від 18 до 25 років. Молодь, яка досліджувалась, була поділена на 2
групи: експериментальну (73 жінки та 53 чоловіки) та контрольну (91 жінка та 56
чоловіків) групи. До складу експериментальної групи увійшли особи, що
перебували на лікуванні у шкірно-венерологічному диспансері з приводу
венеричного захворювання, за клінічними даними та анамнезом вважались джерелом
зараження і мали бути віднесені до так званої “ядерної групи”, тобто
контингенту, який є рушійною силою розповсюдження ЗПСШ. До контрольної групи
було залучено осіб відповідного віку та відповідної статі, які вважались
соматично і психічно здоровими.
Програма проведення дисертаційної роботи передбачала вивчення медико-соціальних
аспектів поширення ЗПСШ, особливостей статевої поведінки молоді, здійснення
гігієнічної оцінки психофізіологічних властивостей функціонального стану
організму, дослідження особливостей особистості та нервово-психічного стану
хворих, які страждають на венеричні захворювання, розробку і наукове
обґрунтування прогностичних критеріїв та методики комплексної бальної оцінки
ступеня ризику виникнення ЗПСШ серед молоді.
У дослідженнях використовувався комплекс сучасних високоінформативних
гігієнічних, соціологічних, епідеміологічних, психофізіологічних та
психологічних методів, а також методів багатовимірного статистичного аналізу та
математичного прогнозування.
З метою забезпечення кількісної та якісної репрезентативності досліджень, що
проводились під час формування груп порівняння, були застосовані поширені у
сучасній практиці наукових досліджень підходи, які передбачали використання
спеціальних формул для визначення мінімального об’єму статистичної вибірки,
котрий надавав можливість одержати адекватні поставленим завданням і валідні у
кількісному відношенні результати (кількісна репрезентативність), та
забезпечував високу однорідність складу досліджуваних груп згідно з
віково-статевими характеристиками та провідними особливостями
медико-соціального стану (якісна репрезентативність).
Програмно-цільова організація наукових досліджень, які здійснювались у ході
виконання дисертаційної роботи, зумовлювала чітку етапність та послідовність їх
проведення (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Програмно-цільова організація дисертаційного дослідження
На першому етапі виконання дисертаційного дослідження проводилось вивчення
медико-соціальних та епідеміологічних особливостей молоді груп порівняння за
допомогою спеціально розроблених методик анкетного опитування.
Далі, на другому етапі, за допомогою анонімного, для більшої щирості отриманих
даних, опитування визначались особливості статевої поведінки молоді контрольної
та експериментальної груп та ступінь їх інформованості з питань безпеки
сексуальних відносин.
Третій етап наукового дослідження полягав у вивченні рівня розвитку цілої низки
провідних психофізіологічних функцій організму молоді груп порівняння. Зокрема,
досліджувались особливості функціонального стану вищої нервової системи
(показники швидкості простої зорово-моторної реакції), зорового (дані критичної
частоти злиття миготінь), та соматосенсорного (параметри координації рухів та
м’язової сили) аналізаторів, а також функції уваги (стійкість уваги та динаміка
працездатності) [82, 249].
Наступний, четвертий, етап наукового дисертаційного дослідження був присвячений
проведенню поглибленого вивчення особливостей особистості молоді, яка належала
до контрольної та експериментальної груп, для чого використовувалась ціла низка
особистісних опитувальників і тестових методик. Зокрема, за допомогою
опитувальника Х. Айзенка визначався рівень нейротизму та екстравертованості, на
підставі застосування опитувальника Ч.Д. Спілбергера – ситуаційна та
особистісна тривожність молоді [174, 191]. Особливості і акцентуації характеру
визначалися з використанням особистісних опитувальників Міні-мульт та
Г. Шмішека [174, 188, 191]. Нервово-психічний стан було досліджено за допомогою
тестової методики САН (самопочуття, активність, настрій) [40, 171]. Зрештою,
для більш повного розкриття особливостей психоемоційної організації
особистості, поглибленого вивчення характерологічної структури та деталізації
емоційних переживань обстежуваних до комплексу методик психологічної
діагностики особистості був введений тест МКВ (метод кольорових виборів), тобто
варіант кольорового тесту М. Люшера, адаптований Л.М. Собчик у 1990 році
[225].
Зрештою, основним змістом п’ятого етапу наукового дослідження було розроблення
і наукове обґрунтування прогностичних критеріїв та методики комплексної бальної
оцінки ступеня ризику виникнення ЗПСШ серед сучасної молоді, використання яких
дозволить суттєво підвищити рівень ефективності запровадження профілактичних
заходів у практичній медицині.
Отже, в основі дисертаційної роботи знаходились методи натурного гігієнічного
експерименту та імовірнісного прогнозування на підставі застосування
статистичних моделей щодо визначення ступеня ризику виникнення венеричних
хвороб серед сучасної молоді.
Дані щодо основних видів, методів та об’єму досліджень, які були проведені
(відповідно до числа