РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ
ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Формування людських ресурсів аграрної сфери
2.1.1. Природний і міграційний рух
Статистичною базою для дослідження є матеріали аграрних формувань Запорізької
області. Запорізька область розташована на півдні Східноєвропейської рівнини, в
степовій зоні. Площа регіону становить 27,5 тис. кв. км, або 4,5% загальної
площі України, з яких 2245,9 тис. га знаходиться під сільськогосподарськими
угіддями, що становить 81,7% від загальної площі регіону. Чисельність населення
області станом на 01.02.2005 року склала 1877,2 тис. осіб, в т.ч. 449,5 тис.
осіб або 23,9% - жителі сільської місцевості. Загальна щільність населення по
регіону становила 68,3 особи на кв. км, в т.ч. селян з розрахунку на кв. км
площі сільськогосподарських угідь - 20 осіб.
Більшість сучасних науковців стверджують, що саме показники щільності
сільського населення та землезабезпеченості селян впливають на ефективність їх
праці, від якої, в свою чергу, залежить добробут всієї країни і нації в цілому.
Відомо, що виробники сільськогосподарської продукції, яка в більшості своїй
складається з продуктів харчування, є відповідальними за задоволення людиною
однієї з головних первинних потреб – потреби в їжі. Тому аналіз організації
сільської праці і процесів формування людських ресурсів села та процесів їх
використання повинні розглядатись у тісній взаємодії, з урахуванням постійного
впливу зазначених процесів один на одного. Це твердження обумовлене тим, що
саме обсяги виробництва продукції є одним із домінуючих факторів, що обумовлює
кадровий склад сільськогосподарських підприємств.
Більше 80% земельної площі регіону зайнято під сільськогосподарськими угіддями.
І це не випадково. Здавна Україну вважали аграрною країною, що обумовлено
родючістю земель південно-східної частини держави, до складу яких належать і
чорноземи Запорізької області, але в останні роки ефективність їх використання
знизилась. Підтвердженням цього є аналіз даних табл.Д.1, додатку Д.
Проаналізувавши дані табл. Д.1., можна зробити висновки про значне скорочення
обсягів виробництва трудомістких, але дуже необхідних для забезпечення
нормальної життєдіяльності населення, видів продукції, таких як: зернові
культури, овочі, фрукти, продукція тваринництва. Зменшення обсягів виробництва
продукції по області навіть при умові скорочення чисельності населення призвело
до того, що забезпеченість жителів досліджуваного регіону даними продуктами
харчування з 1990 до 2004 рр. зменшилась щодо зернових у 1,5 разу, щодо фруктів
- у 1,7 разу. Стосовно продукції тваринництва: з виробництва м’яса та молока
скорочення становило відповідно 2,4 разу. І це при тому, що Запорізька область
у 1990 році була на 4 місці у країні (серед 25 областей) з виробництва зерна
(його питома вага у загальному державному обсязі виробництва складала 6,1 %),
на 5 - з виробництва фруктів (5,3 %). За 14 років, з 1990 по 2004 рр., не
залишилося жодної сільськогосподарської культури, з виробництва якої
Запорізькому регіону вдалося б зберегти досягнуті у 1990 р. результати. Так,
щодо зерна спостерігається скорочення питомої ваги до 3,0%, овочів – до 3,8%,
молока – до 2,7%. І ця тенденція притаманна більшості видів
сільськогосподарської продукції в області. Зрозуміло, що це істотно вплинуло на
рівень забезпеченості населення регіону продуктами харчування, який за
досліджувані 14 років значно скоротився. Особливо це стосується продукції
тваринництва. Згідно з даними табл. Д.1 в 1990 р. майже з усіх видів продукції
сільськогосподарського виробництва наявність у розрахунку на душу населення
перевищувала потребу, винятком були лише фрукти, нестача яких завжди
поповнювалася за рахунок ОСГ. У 2003 р. Запорізький регіон власними
можливостями зміг задовольнити потребу лише в зернових культурах, картоплі та
овочах, а також у соняшниковій олії, бо саме соняшник в останні роки став
домінуючим видом продукції в агропідприємствах різних форм господарювання.
Потребу у фруктах у розрахунку на душу населення було задоволено лише на 68,4
%, у м’ясі всіх видів – на 41,1 %, у молоці – на 68,7 %.
Основною причиною цього є процеси реструктуризації агровиробництва. Їх
наслідком є зростання цін на імпортовані продукти харчування при низькому рівні
доходів громадян, незбалансоване (у більшості вуглеводне) харчування населення
при недостатності коштів на інші найнеобхідніші предмети побуту. Тобто
погіршився рівень життя суспільства, що веде до постійного скорочення
відтворення людських ресурсів у регіоні через зменшення народжуваності та
зростання смертності селян. Ці обставини обумовлюють інтерес до процесів
формування людських ресурсів сільськогосподарських підприємств у сучасних
умовах саме на прикладі аграрних підприємств Запорізької області, що є об’єктом
дослідження даної дисертаційної роботи.
Основне значення у фазі формування сільського населення мають демографічні
процеси. Особливою ознакою населення є самовідтворення, яке сприяє постійному
поповненню кількісних і якісних параметрів суб’єктів ринку сільської праці.
Тому першочерговою метою даного дослідження є аналіз демовідтворення та
міграційного руху мешканців сільськогосподарських агломерацій Запорізької
області в сучасних умовах становлення ринкової економіки України.
В останні роки демографічна ситуація в Запорізькій області характеризується
зменшенням загальної чисельності населення, прогресуючою тенденцією його
старіння, підвищенням смертності, зменшенням рівня народжуваності та
скороченням міграційного
- Київ+380960830922