РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Об'єкт дослідження
Об’єктом нашого дослідженні були студенти факультету фізичного виховання та
спорту Херсонського державного університету та учні Херсонського Вищого училища
фізичної культури у кількості 160 осіб. Усіх їх за рівнем спортивної
кваліфікації було розділено на чотири групи: до першої увійшли спортсмени, які
мають кваліфікацію майстра спорту (МС) у кількості 30 осіб, до другої -
спортсмени, які мають кваліфікацію кандидата у майстри спорту (КМС) – 50 осіб,
до третьої - спортсмени, які мають перший та другий розряди (І- та ІІ
розрядники) – 45 осіб. Четверту групу становили ті особи, які спортом
професійно почали займатися нещодавно – новачки (Н) у кількості 35 осіб. Вік
обстежуваних становив 17-18 років. Для дослідження властивостей нейродинамічних
та психомоторних функцій у студентів з різною спортивною спрямованістю, нами
кваліфіковані спортсмени (І-ІІ розрядники, кандидати у майстри спорту та
майстри спорту) розділені на п’ять груп: до першої групи ввійшли особи,
характер м’язової діяльності яких був пов’язаний з швидкісними (Ш) видами
спорту (біг на короткі дистанції) у кількості 22 осіб; до другої – спортсмени,
у характері м’язової діяльності яких переважали швидкісно-силові (Ш-С) вправи
(стрибки, спортивна гімнастика, різні види боротьби) – 32 особи; до третьої –
ті, що розвивали швидкісно-витривалі (Ш-В) якості (веслування, біг на середні
дистанції, спортивне орієнтування) – 30 осіб; до четвертої – ті, що займалися
ігровими (І) видами спорту (баскетбол, гандбол, футбол, волейбол) – 31 особа.
П’яту групу склали спортсмени, що займалися кульовою стрільбою (С) – у
кількості 10 осіб, а контрольну групу (шоста група) становили
спортсмени-новачки (Н) у кількості 35 осіб.
Дослідження проведені у жовтні – грудні після етапу адаптації до навчання.
Враховуючи зміни коливання розумової працездатності впродовж робочого дня та
тижня [6], всі дослідження проводились у дні високої розумової працездатності -
у вівторок-четвер з 9.00 до 13.00 години. Загальний обсяг експериментального
дослідження на кожного обстежуваного становив не більше 30-40 хвилин за одне
обстеження [87].
На початку дослідження з кожним обстежуваним індивідуально проводилось
ознайомлення з методиками дослідження властивостей основних нервових процесів,
психофізіологічних функцій та властивостей особистості.
Порядок досліджень для всього контингенту обстежуваних здійснювався за однією і
тією ж схемою і був наступним: спершу проводили тестування показників пам'яті
та уваги за допомогою бланкових методик, далі вивчали властивості сенсомоторних
зорових реакцій різного ступеня складності та функціональну рухливість і силу
нервових процесів за допомогою апаратурної методики. При виконанні роботи
експериментатор прагнув створити однотипні умови проведення обстежень, обробки
даних і т.д. Для цього визначення властивостей основних нервових процесів,
сенсомоторних і психічних функцій, обробку числових масивів проводив один і той
же експериментатор, на одному й тому ж приладі, за допомогою одних і тих же
бланкових методик.
Застосовані апаратурні та бланкові методики широко апробовані і досить успішно
використовуються у багатьох науково-дослідних та навчальних закладах і відомчих
організаціях для діагностики властивостей різних психофізіологічних функцій
[58, 64, 73, 93, 113, 128]. Більша частина їх реалізована на приладі
нейродинамічних обстежень (ПНДО), який був розроблений у лабораторії фізіології
вищої нервової діяльності людини Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН
України (м. Київ) професором М.В. Макаренком [128].
До методик, реалізованих на цьому апараті, входять ті, за допомогою яких можна
виявляти індивідуальні особливості переробки інформації різного ступеня
складності (простих та складних сенсомоторних реакцій), рівень функціональної
рухливості нервових процесів, силу нервових процесів (працездатність головного
мозку) у декількох режимах пред’явлення та переробки інформації.
За допомогою бланкових тестів вивчали властивості функцій пам'яті та уваги,
які, у відповідності з прийнятим у вітчизняній психології поняттям, є головними
в структурі особистості [22, 23, 32, 48, 82, 196, 206].
Для визначення особистісних якостей (екстра-інтроверсія, нейротизм)
використовували опитувальник Г. Айзенка.
Динамічну м’язову витривалість діагностували з використанням методики
«тепінг-тест».
2.2. Методики дослідження властивостей сенсоморних реакцій
Для дослідження зорово - моторних функцій використовують різні методичні
підходи, які дозволяють оцінити індивідуальні швидкісні особливості людини,
виявити їх здатність до ефективних та адекватних дій за умов переробки
інформації різного ступеня складності. З цією метою застосовувались різні
апаратурні методики, що дозволило накопичити велику кількість даних латентних
періодів простої зорово-моторної та реакції вибору за різних умов
функціонування організму людини і в різні вікові періоди [113, 122, 123].
Зорово-моторні реакції різної складності вивчали за допомогою аппарату ПНДО і
за методикою М.В. Макаренка. Надійність та валідність цієї методики була
доведена даними ряду експериментальних робіт [58, 96, 103, 114, 135, 136, 142,
149, 171, 225 і ін.], виконаних на дорослих та дітях. Визначення латентних
періодів зорово-моторних реакцій проводили з використанням для переробки
зорових сигналів, адресованих, в основному, до першої сигнальної системи
(геометричні фігури).
Дослідження розпочинали з визначення латентного періоду простої зорово-моторної
реакції (ЛП ПЗМР). Завдання полягало в
- Київ+380960830922