РОЗДІЛ 2.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В
РЕГІОНАЛЬНОМУ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ
2.1 Науково-методичний інструментарій та процедура дослідження
Науково-методична розробка інструментарію дослідження проводилася у
відповідності до визначеної його мети, предмету, гіпотези та завдань. Нами
використовувалась сукупність методик (теоретичних та емпіричних), які дозволили
виявити стан духовного розвитку учнівської молоді.
Спираючись на теоретико-методологічні основи дослідження, які представлені у
першому розділі, було визначено критерії оцінки основних компонентів
духовності, які набувалися у навчально-виховному процесі, позакласній та
позашкільній роботі. Критеріями духовності у дослідженні визначено:
наявність потреби пізнавати світ і себе в цьому світі;
активне прагнення сприймати і створювати красу;
усвідомлювати явища життя як вищої цінності;
позитивні якісні зміни у системі ціннісних орієнтацій;
прагнення до самовдосконалення;
подолання суперечності між думками і почуттями;
створення індивідуальної програми духовного розвитку.
Ці критерії виховання духовності учнів реалізуються через такі компоненти
духовної культури: інтелектуальна, моральна, художньо-естетична, екологічна,
родинно-побутова, культура спілкування.
Вивчення стану рівня духовного розвитку учнівської молоді в регіоні, виявлення
тенденцій його еволюції здійснювалось шляхом моніторингу, завдяки якому стає
очевидним, у якому напрямі буде трансформуватися культурно-освітній простір у
духовні якості школярів.
Нами були визначені три рівні духовного розвитку учнівської молоді: вищий,
середній і низький. Ці рівні відображають наявність у неї сукупності якостей,
що відбивають сутність духовної культури особистості. Вищий рівень визначає
наявність у дітей високорозвинених свідомості і світогляду; розуміння цінності
людського життя і його взаємодію зі Всесвітом; усвідомлення і наявність таких
духовно-моральних якостей та духовних цінностей: почуття добра, гуманізму,
любові, віри, надії, совісті, свободи, сердечності, істини, краси; прагнення до
духовної самореалізації, творчості; наявність високоморальної поведінки і
культури вчинку.
Середній рівень характеризується наявністю таких же компонентів духовності у
школярів, але якість їх різна, не рівномірно значуща.
Нижчому рівню притаманні лише окремі компоненти названих духовно-моральних
якостей та духовних цінностей.
З метою виявлення духовного образу сучасної учнівської молоді використовувалось
анкетування. Акцентувалась увага на питаннях, пов’язаних з визначенням
життєвого успіху, життєвих планів особистості, ціннісних пріоритетів, ставлення
до Батьківщини тощо. В анкетуванні приймало участь 100 респондентів (55% - учні
підліткового та юнацького віку, 45 % - учнівська молодь вищих навчальних
закладів).
Відповіді на питання: „З яким почуттям Ви дивитесь на майбутнє?” -
розподілилися таким чином: спокійно, особливих змін для себе не чекаю - 39%; з
тривогою і невпевненістю – 36,5%; зі страхом і відчаєм - 11%; інший варіант
відповіді – 13,5%. На питання: „Людина сама є господарем своєї долі?” - 29%
дали негативну відповідь; для 14% респондентів це питання викликало
ускладнення. Цікавими були відповіді на питання: „Що для Вас складає життєвий
успіх?”. Відповіді розподілилися таким чином: 52% -здоров’я; 40,5% - сімейне
благополуччя; 38,5% - високий матеріальний рівень; 24,2% - цікава робота; 22% -
кар’єра. Ускладнення це питання викликало тільки у 6% респондентів. На питання:
„Де народився там і згодився?” були дані такі відповіді: скоріше – так (50,5%);
скоріше – ні (31,3%); не можу відповісти – 18,2%. Питання щодо образу свого
покоління мали таку картину: покоління надії – 38,4%; покоління нещасливого
часу – 21,2%; втрачене покоління – 20,2%; цинічне покоління – 16,2%; романтичне
покоління – 12%. Людиною нашого часу вважають себе 63% респондентів; 27% - не
вважають себе такими; 10% - не відповіли на питання.
Аналізуючи відповіді учнівської молоді, слід зазначити наступне: сучасна молодь
вважає своє покоління поколінням надії; більшість вірить в своє майбутнє;
вважає себе сучасною людиною; визначила своє місце в житті і його пріоритети.
Більшість молодих людей вважають себе патріотами своєї країни і пов’язують своє
майбутнє з Україною.
Використовувалось експрес-опитування старшокласників та викладачів. Квотна
вибірка респондентів складала 500 респондентів: 80 дівчат і 80 юнаків від 14 до
17 років, 90 дівчат та 90 юнаків від 18 до 24 років, 80 дівчат і 80 юнаків від
25 до 29 років. З них 60 учнів 11 класів, 50 викладачів.
Опитувальник уміщував 9 закритих питань (1. Як часто Ви зустрічаєте поняття
„духовність” у Вашому житті? 2.З чим у Вас асоціюється духовність в першу
чергу? 3. Яке місце Ви відводите духовності у Вашому житті по 10-бальній шкалі?
4. Від кого Ви вперше дізналися про духовну культуру? 5. Наскільки важливо
сьогодні виховувати духовність у людини? 6. Що є найбільшою цінністю для Вас?
7. Як часто Ви задумуєтесь над смислом життя? 8. Назвіть дату Вашого
народження? 9. Вид Вашої діяльності?). При опитуванні використовувалась картка
з альтернативними відповідями. У більшості дівчат і юнаків від 14 до 17 років,
духовність по-перше асоціюється з вихованістю; у більшості юнаків і дівчат від
18 до 24 років, а також дівчат від 25 до 29 років – з культурою; у більшості
юнаків від 25 до 29 років – з людяністю; по-друге, у дівчат від 14 до 17 років
і у юнаків від 25 до 29 років духовність асоціюється з культурою; у більшості
юнаків від 14 до 17 років - із совістю; у більшості дівчат від 18 до 24 років –
з добротою; у більшості юнаків від 18 до 24 років – з вихованістю; у більшості
д
- Київ+380960830922