Формування художнього світогляду майбутнього вчителя музики в процесі вивчення музично-історичних дисциплін

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНЬОГО
ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ
В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МУЗИЧНО-ІСТОРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Методична система формування художнього світогляду майбутнього вчителя музики
в ході професійної підготовки у вищому навчальному закладі базується на
обґрунтованих вище теоретико-методологічних положеннях щодо сутності, змісту,
структури художнього світогляду особистості, а також продуктивності
культурологічного підходу в сучасному освітньому просторі. Культурологічна
спрямованість організаційно-методичного забезпечення процесу вивчення
музично-історичних дисциплін уможливлює систематизацію мистецтвознавчого
тезаурусу студентів у контексті освоєння ціннісно-смислового досвіду людства,
що покликано активізувати їх суб’єктну культуротворчу позицію в подальшій
педагогічній діяльності.
Розробка та впровадження зазначеної моделі спирається на аналіз реальних
якісних та кількісних показників сформованості художнього світогляду майбутніх
учителів музики. Констатувальним та формувальним етапами експерименту було
охоплено 317 студентів Національного педагогічного університету імені
М.П.Драгоманова, Бердянського державного педагогічного університету,
Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського
та Кам’янець-Подільського державного унверситету. Надійність та об’єктивність
отриманих даних аргументується комплексним характером діагностичного
інструментарію, орієнтованого на диференційоване (покомпонентне) та цілісне
(інтегральне) дослідження художнього світогляду особистості відповідно до його
предметно-структурних особливостей, окреслених у попередньому розділі.
Узагальнення результатів експерименту дозволяє конкретизувати шляхи
цілеспрямованого управління становленням художнього світогляду майбутніх
учителів музики в системі фахової підготовки у вищому навчальному закладі та
визначити провідні педагогічні умови ефективності зазначеного процесу.
2.1. Діагностика сформованості художнього світогляду студентів
музично-педагогічних факультетів
Проектування методичної системи формування художнього світогляду майбутніх
учителів музики потребує конкретизації вихідного стану функціонування
останнього. Це передбачає, в свою чергу, виявлення критеріїв, показників та
рівневих характеристик його сформованості, а також розробки адекватного
діагностичного інструментарію.
У визначенні критеріїв та показників сформованості досліджуваного феномена
важливо дотримуватись вимог щодо їх якісної та кількісної діагностичності,
відповідності окресленим структурним компонентам художнього світогляду
особистості: гносеологічному, аксіологічному та праксеологічному, а також
специфіці професійної діяльності студентів. З огляду на це, визначення
критеріїв спирається на теоретично обґрунтовану компонентну структуру
художнього світогляду вчителя музики та принципові завдання його
професійно-педагогічної підготовки. Відповідно, пропонуються такі основні
критерії сформованості художнього світогляду майбутніх учителів музики:
гностичний як опанування системою узагальнених мистецьких знань, що стають
підґрунтям художньо-педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики;
аксіологічний як особистісне осягнення ціннісно-смислового досвіду художньої
культури людства, який забезпечує формування емоційно-ціннісної складової
педагогічної культури студентів;
діяльнісний як володіння системою принципів та форм художньо-педагогічної
взаємодії, що спрямовують майбутнього вчителя музики на діалогічну стратегію
спілкування з мистецтвом та учнями.
Показники сформованості художнього світогляду майбутнього вчителя музики
розглядаються нами на рівні:
знання (зміст, обсяг та науковість опанованої мистецтвознавчої інформації);
розуміння (здатність до культурологічно орієнтованої інтерпретації художніх
творів);
застосування (готовність використовувати мистецькі знання у різних видах
художньо-педагогічної діяльності);
аналізу (уміння виявляти структурні зв’язки в системах художньо-культурних
явищ);
синтезу (здатність моделювати ситуації художньо-педагогічної взаємодії).
Доцільність окресленої системи критеріїв та показників сформованості художнього
світогляду майбутнього вчителя музики, що представлена у таблиці 2.1,
зумовлюється її відповідністю багатогранному й динамічному характеру зазначеної
особистісної підструктури, а також можливістю діагностичного виявлення
взаємодії її компонентів на всіх рівнях діяльності.
Відповідно до системи критеріїв та показників сформованості художнього
світогляду студентів доцільно виокремити три рівні його функціонування в
залежності від узагальнення в ньому мистецтвознавчої інформації та особливостей
її використання в навчальній та професійній діяльності. Це узгоджується з
розробленим І.Я.Лернером [129] дидактичним положенням про три ступені засвоєння
знань, що визначаються здатністю до елементарного відтворення останніх
(низький), застосування їх за зразком (середній) та у новій нетиповій ситуації
(високий). Конструювання рівневої характеристики сформованості художнього
світогляду майбутніх учителів музики здійснювалось також з урахуванням
аналітичних висновків Р.Арцишевського [13], наукову позицію якого щодо
розрізнення елементного, концептуального та методологічного рівнів у
структурній організації світогляду особистості ми повністю поділяємо.
Таблиця 2.1
Система критеріїв та показників сформованості
художнього світогляду вчителя музики
Показники
Критерії
Знання
Розуміння
Застосування
Аналіз
Синтез
Гностичний
Сис