РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для вирішення завдань дослідження було застосовано комплекс взаємодоповнюючих
методів:
теоретичні:
методи системного та історико-логічного підходів, аналізу і синтезу;
аналіз документів.
емпіричні:
опитування (анкетування за розробленою нами анкетою “Фізична культура і
здоров’я вчителя”, опитування за методикою В.П. Войтенко, масовий тест оцінки
фізичного стану за Е.А. Пироговой);
педагогічні (педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, педагогічні
тестування);
медико-біологічні методи (експрес-оцінка стану фізичного (соматичного) здоров’я
за Г.Л. Апанасенко, визначення адаптаційного потенціалу серцево-судинної
системи за Р.М. Баєвським, визначення ризику ІХС за методикою С.А. Душанина,
проба Руф’є, оцінка маси тіла за формулою Кьютела);
психологічне тестування (коректурна проба Анфімова, тест відшукування чисел);
статистичні методи обробки матеріалів (розрахунок середнього арифметичного,
середнього квадратичного відхилення, коефіцієнту варіації, коефіцієнту
кореляції, розрахунки вірогідності розбіжностей між середніми значеннями
показників груп та між фоновими і вихідними результатами кожної із груп з
застосуванням t – критерія Стьюдента).
Аналіз науково-методичної літератури
Джерельною базою дослідження були підручники і посібники, монографії, наукові
статті з теорії і методики фізичного виховання, андрогогіки, психології,
валеології, оздоровчої фізичної культури, фізичної реабілітації.
Список використаних джерел налічує 243 найменування, з яких 16 – іноземні.
Анкетування
Для виявлення потреб та інтересів жінок-вчителів у заняттях фізичними вправами
оздоровчої спрямованості було проведено анкетування. Нами була спеціально
розроблена, із врахуванням загальноприйнятих вимог [167, 220] та уточнена в
процесі пошукового дослідження [138, 195] анкета, яка включала 33 запитання
(додаток А).
Анкета складалася із вступу, в якому було звернення до респондентів з коротким
викладом теми, мети, назвою закладу, яка його проводить, із інструкціями щодо
процедури заповнення анкети, із вказанням на анонімність опитування і
використання його результатів лише з науковою метою.
Анкета містила блоки простих запитань, нейтральних за змістом, які, крім
пізнавальної мети, забезпечували полегшене входження респондентів у процес
опитування, вводили їх у коло обговорюваних проблем. Далі йшли блоки складніших
запитань, які потребували аналізу і роздумів, підвищеної зосередженості й
уваги. Складовою частиною анкети було заключне відкрите запитання, яке було
достатньо простим, знімало психологічну напругу у респондентів, дало можливість
їм відчути, що вони брали участь у важливій і потрібній роботі. В кінці анкети
містилася “паспортичка” або блок із питаннями, що розкривали певні
характеристики респондентів (вік, сімейний стан, стаж роботи тощо).
Питання анкети були об’єднані у блоки за тематичним і проблемним принципами на
основі “дерева” і “гілок” інтерпретації основних понять. Це такі блоки:
ставлення та мотиви до занять фізичною культурою;
рівень знань, вмінь і навичок з питань самостійних занять фізичною культурою;
ставлення вчителів-жінок до фізичного виховання учнів;
аналіз стану здоров’я педагогічних працівників;
з’ясування шляхів залучення вчителів до занять фізичною культурою.
Питання, внесені в анкету, були поділені на різні типи: відкриті, закриті,
напівзакриті. У свою чергу закриті питання поділялися на альтернативні та не
альтернативні [167, 174, 220].
Питання анкети були розміщені у лінійній, табличній формах, а також
використовувалися питання, які ґрунтуються на використанні оціночної шкали.
Анкетування було анонімним і проводилось серед жінок-вчителів Сихівського
району м. Львова. Генеральна сукупність конкретно-соціологічного дослідження
складає 7245 осіб – жінок-учителів СЗОШ м. Львова. У нашому дослідженні була
використана механічна вибірка з кроком вибірки 7 осіб. З генеральної
сукупності, яка складалася єдиним списком, анкетувався кожен сьомий вчитель
(таким чином обсяг вибірки дорівнює 1010 респондентів). Вибір Сихівського
району для проведення опитування був обумовлений тим, що 80% шкіл знаходяться у
сучасних новобудовах з добре розвинутою матеріальною базою для занять фізичною
культурою і спортом.
Була використана серійна (гніздова) вибірка. При ній одиницями відбору є
статистичні серії, тобто сукупності статистично помітних одиниць. В якості
таких одиниць можуть виступати сім’я, невеликі виробничі колективи у закладах,
поштові відділення, лікарські дільниці, населені пункти та ін. [174].
Опитування за методикою В.П. Войтенко
Для визначення самооцінки здоров’я жінок проводилося опитування за методикою
В.П. Войтенко [14, 45]. Вона передбачає відповіді “так” або “ні” на запитання
спеціальної анкети (додаток Б). Підраховується число несприятливих для
респондента відповідей, кожне з яких оцінюється в 1 бал. До загальної суми
балів додається 1 бал, якщо респондент на запитання “Як ви оцінюєте стан свого
здоров’я?” дає відповідь “погано” або “дуже погано”. У підсумку отримується
показник – індекс СОЗ, який надає кількісну самооцінку здоров’я. Рівень
здоров’я визначався як:
* ідеальний (0-3 бали),
* добрий (4-7 балів),
* посередній (8-13 балів),
* задовільний (14-20 балів),
* незадовільний (21-27 балів) [183].
Як вказує В.П. Войтенко [45], для визначення інформативності методики,
проведено співставлення між індексом СОЗ і величиною деяких
клінікою-фізіологічних показників у 197 осіб різної статі і віку (випадкова
вибірка). Програма обстеження включала більше, ніж 100 показників (клінічних,
антро
- Київ+380960830922