РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень Верхняцької
дослідно-селекційної станції Інституту буряків цукрових УААН.
Експериментальна частина роботи проводилась в 1994-2001 роках у десятипільній
зерно-буряковій сівозміні з набором традиційних для регіону культур
довгострокового стаціонарного досліду, закладеного в 1986 році.
Об’єкт досліджень – системи удобрення культур в ланці сівозміни: пшениця озима
– буряки цукрові – ячмінь ярий, де озимині в зайнятому пару передувала
вико-вівсяна сумішка.
2.1. Методика досліджень
Дослідження з вивчення ефективності різних доз фосфорних добрив на фоні
оптимального забезпечення азотними і калійними з дією внесених органічних
добрив і без них проводили в тривалому досліді лабораторії агротехнології.
Дослід розгорнуто у шести полях десятипільної сівозміни. Схему довгострокового
досліду про вплив різних доз добрив на продуктивність сівозміни і родючість
ґрунту наведено в табл. 2.1.
Площа посівної ділянки 240 м2, облікової для зернових культур–100 м2, для
буряків цукрових – 64,5 м2. Повторність досліду триразова.
Закладання і проведення дослідів, аналізи і розрахунки проводили за
загальноприйнятими методиками і відповідними держстандартами. Відбір зразків
ґрунту для агрохімічних аналізів проводили в п’яти місцях кожної ділянки на
глибину 100 см в два строки: в період формування густоти насадження буряків
цукрових і змикання листків в міжряддях, виходу в трубку пшениці озимої і її
колосіння, появи сходів ячменю ярого і його колосіння.
Таблиця 2.1
Схема довгострокового досліду
“Вплив різних доз добрив на продуктивність сівозміни
і родючість ґрунту” (1994-2001рр.)
№ варіанту
Варіант
Насиченість на 1 га сівозмінної площі
Гній, т
мінеральні добрива, кг
Р2О5
К2О
Без добрив (контроль)
17
1,0 NК
500
500
18
1,0 NК + 0,5 Р
500
215
500
1,0 NК + 1,0 Р
500
425
500
19
1,0 NК + 1,5 Р
500
635
500
20
1,0 NК + 0,5 Р (локально)
500
215
500
1,0 NК + 1,0 Р + побічна продукція
500
425
500
14
1,0 NК + гній 40т/га
120
500
500
15
1,0 NК + 0,5 Р + гній 40т/га
120
500
215
500
1,0 NК + 1,0 Р + гній 40т/га
120
500
425
500
16
1,0 NК + 1,5 Р + гній 40т/га
120
500
635
500
0,5 NК + 0,5 Р + гній 40т/га
120
250
215
250
Схему розподілу добрив під культурами досліджуваної ланки пшениця озима -
буряки цукрові - ячмінь ярий, що використовував післядію, подано в табл. 2.2.
Таблиця 2. 2
Розподіл добрив під культури ланки зерно-бурякової сівозміни
(гній, т/га; мінеральні добрива, кг/га)
№ варіанту
Варіант
Пшениця озима
Буряки цукрові
Всього в ланці сівозміни
Р2О5
К2О
Гній
Р2О5
К2О
Гній
Р2О5
К2О
Без добрив (контроль)
-
17
1,0 NК
80
60
120
140
200
200
18
1,0 NК + 0,5 Р
80
25
60
120
50
140
200
75
200
1,0 NК + 1,0 Р
80
50
60
120
100
140
200
150
200
19
1,0 NК + 1,5 Р
80
75
60
120
150
140
200
225
200
20
1,0 NК + 0,5 Р (локально)
80
25
60
120
50
140
200
75
200
1,0 NК + 1,0 Р + побічна продукція
80
50
60
120
100
140
200
150
200
14
1,0 NК + гній 40т/га
80
60
40
120
140
40
200
200
15
1,0 NК + 0,5 Р + гній 40т/га
80
25
60
40
120
50
140
40
200
75
200
1,0 NК + 1,0 Р + гній 40т/га
80
50
60
40
120
100
140
40
200
150
200
16
1,0 NК + 1,5 Р + гній 40т/га
80
75
60
40
120
150
140
40
200
225
200
0,5 NК + 0,5 Р + гній 40т/га
40
25
30
40
60
50
70
40
100
75
100
Для з’ясування впливу удобрення на ріст, розвиток та продуктивність культур в
дослідах проводилися наступні обліки, спостереження і аналізи.
В зразках свіжовідібраного ґрунту вологість визначали ваговим методом, нітратну
форму азоту - нафтіламіновим методом. Для інших аналізів брали повітряно-сухий
ґрунт, просіяний через сито з отворами діаметром 1 мм.
Рухомі форми поживних елементів визначали: у витяжці за методом Чирікова фосфор
- з колориметруванням на фотоелектроколориметрі, калій – на полуменевому
фотометрі; азот лужногідролізований за методом Корнфілда, вміст органічної
речовини – гумусу – за методом Тюріна та Кононової, гідролітичну кислотність –
за методом Каппена.
Зразки ґрунту для визначення вмісту продуктивної вологи відбирали буром у п’яти
місцях всіх ділянок на глибину 150 см для кожного десятисантиметрового шару.
Кількість продуктивної вологи визначали ваговим методом після термічного
висушування ґрунту шляхом перерахування.
У рослинах вміст загального азоту, фосфору і калію визначали в одній наважці
після мокрого озолення за Гінзбург та ін. з послідуючим визначенням: азоту –
колориметрично з реактивом Несслера, фосфору за Деніже в модифікації
Левицького, калію – на полуменевому фотометрі FLAFO – 4. Аналізи проводили в
двох аналітичних паралелях.
В досліді проводилось спостереження за динамікою появи сходів рослин буряків
цукрових, масою 100 рослин перед формуванням густоти насадження. Ступінь
ураження сходів коренеїдом визначали за методикою ІЦБ; густоту рослин - при
появі повних сходів і при збиранні урожаю; динаміку маси коренеплодів і гички -
протягом вегетації помісячно, починаючі з 1.07.
Збирання врожаю зернових культур проводили суцільним методом: прямим
комбайнуванням з наступним роздільним зважуванням зерна і соломи. Вологість
зерна визначали електровологоміром. Вміст білка в зерні розраховували за
кількістю білкового азоту, який визначали за методом Барштейна; масу 1000 зерен
– за ГОСТ 12028; натуру зерна – за допомогою пурки за ГОСТ 10840-64.
Облік врожаю основної продукції буряків цукрових – с
- Київ+380960830922