РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови досліджень
Науково-дослідний центр “Південний”, де проводились дослідження, розташований у
південній частині правобережного Лісостепу України, південному підрайоні
Умансько-Чигиринського агрогрунтового району, Середньо-Дніпровсько-Бугського
округу, де переважають чорноземи реградовані [1, 128]. Чорноземи реградовані
дослідного поля мають в орному шарі в середньому гумусу (за Тюріним) – 4,05%,
азоту, що легко гідролізується (за Корнфілдом) – 15,0, рухомого фосфору і
обмінного калію (за Чиріковим) – відповідно 11,0 і 13,5 мг на 100г ґрунту,
кислотність нейтральну, або близьку до нейтральної – pH сольової суспензії
близько 6,0, а насичення лугами – 98%.
Ґрунтові води залягають переважно на глибині 12-14 м. Рельєф рівний. За
гранулометричним складом ґрунт відноситься до легкоглинистих, містить фізичної
глини розміром менше 0,01мм – 59,97%, мулу – 39,30 і піску – 0,73%. Щільність
ґрунту в орному шарі складає 1,11 г/см3, збільшуючись на глибині 60-70см до
1,36 г/см3. . Питома маса ґрунту в шарі 0-30 см складає 2,44 і в шарі 40-50см –
2,51 г/см3. У зв’язку з великою кількістю дрібних часток легкоглинисті ґрунти
мають добру водоутримуючу здатність, зв’язність, при висиханні зберігають
структуру, продукти розкладу органічних залишків поживних речовин можуть
проникати на глибину 120-150 см.
Гранична польова вологоємкість в шарі 0-10 см складає 39,2, в шарі 40-50 см –
22,3%, а запас недоступної рослинам вологи – 13%. Загальний запас води при
граничній вологоємкості в шарі 0-30 см складає 912 м3/га, а в шарі 140 см –
3854 м3/га, а мертвий запас води, при якому розпочинається в’янення рослин,
відповідно складає 504 і 2256 м3/га. Тобто активний запас води, який може бути
використаний рослинами в шарі 0-30 см складає 407, а в шарі 140 см – 1598 м3/га
[128].
В орному шарі ґрунт пухкий, але влітку при раптовому пересиханні може
цементуватись, тріскатись, що ускладнює його обробіток, особливо після
непарових попередників.
Про високу природну родючість реградованих чорноземів і придатність їх для
вирощування озимої пшениці свідчать також дані про урожайність і якість зерна.
Так, в 1993 році урожайності 100ц/га і більше високоякісного зерна забезпечили
по пару 12, а після еспарцету 6 сортів.
Як бачимо, типові для регіону ґрунти на яких проводились дослідження, можуть
забезпечувати рекордну урожайність високоякісного зерна сучасних інтенсивних
сортів пшениці за сприятливих агроекологічних умов. Це послужило серйозною
підставою для проведення комплексних досліджень з вивчення способів реалізації
потенціальної родючості ґрунту і генетичного потенціалу урожайності та якості
зерна сортів нового покоління в умовах максимально наближених до виробництва.
Клімат у районі досліджень помірно континентальний. Середньорічна температура
повітря складає +8,2оС, сума активних середньодобових температур вище 10°С –
2820о, що свідчить про добру теплозабезпеченість. Сума опадів за період з
активними температурами становить 270 мм. Найнижча середньомісячна температура
буває в січні і складає мінус 4,5°С. Абсолютний мінімум її досягає мінус 37°С,
у зв’язку з чим необхідно добирати морозостійкі сорти. Ґрунт промерзає на
глибину 50-60 см, а в окремі роки від 10 до 110 см і перебуває мерзлим 90–110
днів. Сніговий покрив триває в основному з третьої декади грудня до кінця
лютого, але іноді з другої декади листопада до третьої декади березня. Весною
приморозки в середньому припиняються в другій декаді квітня, але інколи в
третій декаді березня, або навіть у третій декаді травня. Перехід
середньодобової температури повітря через 5°С весною припадає на 27 березня і
це є в середньому час відновлення вегетації весною (ЧВВВ), але можливе раннє
відростання в третій декаді лютого, або пізнє в другій декаді квітня [90, 91,
132]. Фаза виходу в трубку настає в кінці квітня, колосіння – в третій декаді
травня, іноді на початку червня, воскова і повна стиглість – у першій половині
липня [90, 150, 171]. Найвища середня температура влітку буває у липні і
становить 20,2 °С, а максимальна досягає 37-38°С.
Восени перехід середньодобової температури повітря через 5°С і припинення
вегетації відбувається у першій декаді листопада. Осінні приморозки
розпочинаються переважно в третій декаді жовтня, але іноді у першій декаді
вересня і навіть у листопаді.
Вирішальне значення для урожаю озимих культур в умовах регіону має волога.
Висока врожайність формуються тоді, коли на фоні сприятливого температурного
режиму річна сума опадів досягає не менше 430мм, з них за вегетацію 300мм, а
гідротермічний коефіцієнт перевищує 1,0 [16, 81, 84]. Річна кількість опадів у
регіоні в середньому складає 459,3 мм, з них найбільше випадає влітку – 187,2
мм, весною – 96,8, восени – 104,8 і взимку – 70,5 мм.
У посушливі роки кількість опадів зменшується головним чином за рахунок
осіннього і весняного періодів до 280-337мм. За травень-вересень буває до 50
днів з відносною вологістю повітря нижче 30% і суховійними явищами. Посухи в
осінній період, коли сходи після непарових попередників одержати важко, бувають
чотири роки із десяти, з них два особливо складні за умовами зволоження, що
спонукає до добору посухостійких сортів. Решта років сприятливі, а один-два з
них досить сприятливі за зволоженням, коли урожайність високопродуктивних
сортів може підвищуватись у півтора-два рази і досягати 90-100 ц/га і більше,
як було в 1993 році [9, 218, 222].
За роки досліджень агрометеорологічні умови були різними, що є характерним для
регіону.
У 1998–1999 сільськогосподарському році осінній період був цілком сприятливим
для отримання дружних с
- Київ+380960830922