РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика експериментальних тварин та принципів формування
експериментальних груп
Експериментальні дослідження проведено на безпородних білих самцях щурів віком
один місяць та три місяці протягом осінньо-весняного періоду (всього
використано 236 тварин). Щурів утримували при температурі 20-24о С, на
стандартному харчовому раціоні віварію, з вільним доступом до води.
Вибір віку тварин оснований на даних літератури щодо термінів формування та
дозрівання основних нейроендокринних регуляторних систем.
Іншим аргуметом щодо формування вікових груп є термін дозрівання ЦНС, від якого
залежить її функціонування та реактивність щодо дії несприятливих чинників
[133-135]. У ссавців дозрівання різних структурно-функціональних зон головного
мозку продовжується досить тривалий час після народження. Що стосується щурів,
то в них найбільш інтенсивні перебудови в ЦНС відбуваються протягом першого
місяця постнатального розвитку. За цей час практично завершуються процеси
мієлінізації [136], формування та дозрівання медіаторних систем, нейрони
набувають розмірів, притаманних дорослим тваринам [133, 134, 137, 138]. У цей
період відбувається інтенсивна перебудова мозкового кровообігу та
гемодинамічних показників [139, 140].
Для адекватного реагування на різноманітні чинники велике значення мають не
лише внутрішньомозкові процеси, але й системні механізми, які з віком зазнають
значних змін (ендокринна регуляція, характер метаболізму, хімічний склад
тканин, антиоксидантна активність та інші параметри) [141, 142, 143].
За даними літератури, ці та інші параметри, що визначають реактивність ЦНС,
мають значні відмінності в одномісячних та тримісячних тварин [144, 145], що
відповідає меті нашої роботи – охарактеризувати вікову залежність перебігу
ішемічно-реперфузійного пошкодження від рівня статевих гормонів в організмі.
Оскільки стійкість тварин до дії гіпоксичних впливів є індивідіальним
показником [146, 147], для формування експериментальних груп ми відбирали
середньостійких тварин. Визначення індивідуальної стійкості щурів до
несприятливих чинників проводили за тиждень до початку досліджень за поведінкою
тварин у відкритому полі [148]. Стійкі тварини характеризуються коротким
латентним періодом першого руху та виходу в центр, а також високою руховою
активністю по периферії й особливо в центрі [149, 50].
2.2. Критерії вибору моделі ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку та
методика створення дефіциту статевих гормонів
Аналіз літератури з експериментального вивчення наслідків
ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку продемонстрував наявність значної
кількості способів моделювання ішемії, що відрізняються між собою за технікою
виконання, адекватністю клінічним ситуаціям, обширністю ішемізації мозку,
ступенем зниження мозкового кровотоку та іншими параметрами [136, 151].
Нашій меті (вивченню механізмів розвитку відстрочених постішемічних змін)
відповідала модель, здатна викликати достатні порушення енергетики нейронів,
окиснювальний стрес у тканині мозку, нейрохімічні зміни з одного боку, та
сумісність цих змін зі збереженням достатнього рівня функціональної активності
основних систем життєзабезпечення організму. Цим вимогам цілком відповідає
модель неповної глобальної ішемії мозку, що викликається двобічним припиненням
кровотоку по системі загальних сонних артерій [151, 152]. Оскільки в щурів
кровопостачання мозку крім сонних артерій здійснюється ще й за рахунок
вертебральних [153], ця модель дозволяє отримати таке зниження кровотоку у
великих півкулях мозку, за якого напруга кисню в судинах мозку падає до 4-8 мм
рт.ст. При такому ступені гіпоксії ініціюються основні патогенетичні ланки
ішемічно-реперфузійного пошкодження, що знаходить підтвердження в цілому ряді
досліджень [154, 155].
Встановлено, що подібна модель викликає в мозку суттєві зменшення енергетичних
ресурсів нервової тканини - зниження рівня АДФ та АТФ при збільшенні рівня АМФ,
активацію анаеробного гліколізу (підвищення рівня лактату, зниження рівня
пірувату й уповільнення циклу Кребса) з подальшою активацією вільнорадикальних
процесів [156, 157].
Особливо виражені зміни за такої моделі виникають у селективно чутливих зонах
мозку, в котрих зростання генерації оксиду азоту ІІ, збільшення вмісту
вторинних продуктів ліпопероксидації спостерігалося через короткий проміжок
часу від початку ішемії [152].
Значне зниження мозкового кровотоку (на 70% і вище) при двобічній перев’язці
сонних артерій підтвердилося при використанні прямої реєстрації мозкового
кровотоку методом водневого кліренсу з електрохімічною генерацією водню [158].
Це й же метод продемонстрував ефективність даної моделі щодо порушення
кальцієвого гомеостазу [159].
Підтверджується також адекватність цієї моделі клінічним ситуаціям. При
вроджених аномаліях будови судинної стінки магістральних артерій голови,
атеросклеротичній дегенерації їх каркасу, оклюзійних ураженнях
екстракраніальних магістральних судин мають місце значні порушення церебральної
гемодинаміки [160, 161].
Виходячи з цих міркувань ми обрали для свої досліджень модель двобічної
каротидної ішемії [162]. Під каліпсоловим наркозом (75 мг/кг маси тіла) через
передній серединний шийний розтин шкіри й підшкірної клітковини виділяли обидві
загальні сонні артерії, на які на 20 хв накладали кліпси, після чого рану
зашивали безперервним швом. Тривалість реперфузійного періоду становила 5
діб.
Контрольним тваринам проводили несправжню операцію (розтин шкіри, сепарацію
м’язів і виділення судин без порушення в
- Київ+380960830922