РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ МІСТКОСТІ ТА методикИ формування показників фінансової
звітності
2.1. Принципи обліку як основа формування достовірної фінансової звітності
Для підвищення ступеню довіри різних користувачів до даних фінансової звітності
як інформаційної основи управління, вона повинна відповідати загальноприйнятим
принципам бухгалтерського обліку. Природно, дотримання вимог щодо якості
звітної інформації неможливе без практичного застосування загальноприйнятих в
Україні принципів підготовки фінансової звітності.
При розробці вимог до якості інформації виникає ряд проблемних питань.
По-перше, які принципи слід вважати загальноприйнятими. По-друге, хто повинен
визнати їх загальноприйнятість. По-третє, чому їм надається таке важливе, можна
сказати, першорядне значення. На ці питання немає вичерпних відповідей в
літературі, але їх виникнення поклало початок суперечкам, які продовжуються не
один рік щодо того, що ж собою представляють загальноприйняті принципи
бухгалтерського обліку і фінансової звітності, як вони можуть бути
встановленими і який повинен бути їх склад. У зв'язку з цим існує потреба у
визначенні єдиного трактування загальноприйнятих принципів бухгалтерського
обліку, складання фінансової звітності та формування їх системи.
Перш ніж спробувати дати відповіді на поставлені питання необхідно чітко
з'ясувати: що мається на увазі під терміном “принципи”. Точне визначення суті
принципів тривалий час є предметом дискусій. Жільберт Бірне наполягав на
визнанні принципів як фундаментальних істин. Принцип (нім. рrinzip < фр.
principe < лат. prіncipium – основа, початок) – основне, початкове положення
будь-якої теорії, навчання, науки і т.п. [146]. В міжнародному Словнику
Webster's принцип – це фундаментальна істина (всеосяжний закон або доктрина), з
якої походить все інше або на якій ґрунтується решта доктрин [132].
Оксфордський словник представляє принцип як основний закон або правило,
прийняте або вироблене для управління діяльністю, - міцна основа поведінки або
практичної діяльності.
Приводом для визнання принципів в бухгалтерському обліку стало розуміння того,
що ступінь дійсної реальності об'єктів, які обліковуються, залежить, перш за
все, від знання принципів, за допомогою яких бухгалтери цю реальність
формують.
У загальних рисах ці принципи зводилися до наступного:
прибуток не може бути визнаний отриманим до тих пір, поки не відбудеться
реалізація продукції (товарів, робіт, послуг);
всі витрати повинні бути співвіднесеними з отриманими доходами, а не із
залишковим (не розподіленим серед акціонерів) прибутком;
залишковий прибуток, що утворений новим придбанням, отриманий до фактичного
придбання, може не додаватися до загального залишкового прибутку власника,
тобто розділення переважніше ніж об'єднання;
дивіденди по акціях випущених, а потім знов викуплених корпорацією-емітентом,
не є доходом компанії, хоча подібні акції можуть обертатися так само, як і
активи;
позики повинні розрізнятися за приналежностю.
Приведені принципи по суті набагато ближче до правил, ніж до основоположних
істин. Фактично вони припускають цілий набір основ, що формують бухгалтерський
облік: дебет і кредит, баланс, статті доходу. І як би там не було, вони
прочиняли досить цікавий погляд на організацію бухгалтерського обліку того
часу.
Слово «принцип» походить від латинського principle, що означає перший,
первинний, первісний. «Принципи обліку», тобто перші за часом і початкові за
ступенем складності відомості про облік. Природно, що не ці принципи складають
фундамент облікової науки. Для вивчення фундаментальних основ бухгалтерського
обліку необхідно звернутися не до елементів практики, а до теорії.
Перші спроби визначення того, що мається на увазі під принципами
бухгалтерського обліку, почали робитися в 30-х роках минулого сторіччя.
Дослідницька група Американської бухгалтерської асоціації під керівництвом
професора Вільяма Патона почала публікацію серії монографій про принципи
обліку. Перше видання мало назву «Експериментальне положення про облікові
принципи, що лежать в основі корпоративної фінансової звітності». Основні ідеї,
висловлені в цій роботі, зводилися до спроби формулювання таких теоретичних
основ бухгалтерського обліку, які могли б дозволити уникнути випадкових
відмінностей в облікових процедурах, обумовлених не специфікою підприємства, а
різноманітністю поглядів і оцінок при складанні фінансових звітів. Особлива
увага надавалася переоцінці активів в умовах змінних цін.
Через якийсь час після видання «Експериментального положення» В.Патон і
професор Університету Ілінойса А.К. Літтлтон, опублікували «Введення до
стандартів корпоративного бухгалтерського обліку». За задумом авторів
теоретична основа бухгалтерського обліку представлялася послідовним,
координованим і змістовним навчанням, яке підтримувало б принципи. Важливо
відзначити, що автори навмисно уникнули слова «принципи», замінивши його на
«стандарти», розуміючи, що перше претендує на універсальність, яка не може
існувати в такій професії, як бухгалтерська. Особливої уваги заслуговує
авторський розвиток поняття відповідності витрат і доходів.
Центральною проблемою бухгалтерського обліку виступає встановлення
відповідності доходів поточного звітного періоду і витрат, визначених в цьому ж
періоді, а також встановлення взаємозв'язку між доходами, що відносяться до
майбутніх періодів і відповідними витратами. В ході рішення цієї проблеми
бухгалтери фактично зіставляють витрати і результати діяльності підприємства.
Деякі витрати приносять результати в теперішньо
- Київ+380960830922