РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ
ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика грунтово-кліматичних умов
Україна за сільськогосподарськими ознаками ділиться на три агроекологічні зони:
степову, лісостепову та лісову. Лісостепова зона займає 34,9 %
сільськогосподарських угідь України, включає в себе 9 областей, які розташовані
від Львова на заході - до Харкова на сході. Вінницька та Чернівецька – області
на крайньому півдні зони.
Кордони Лісостепової зони майже повністю співпадають з адміністративним поділом
держави. На відміну від інших зон вона являє собою суцільну територію з
більш-менш однаковими грунтово-кліматичними умовами. Але не дивлячись на
відносну вирівняність природнокліматичних умов, в зоні Лісостепу виділяють три
великих підзони: західну, правобережну або центральну і лівобережну. По складу
грунтів, кліматичних умовах і інших особливостях підзони мають певні
відмінності.
Грунти Лісостепової зони характеризуються високою природною родючістю. В
грунтовому покриві ріллі переважають (понад 70 %) чорноземи, багаті поживними
речовинами. Вони володіють сприятливими для росту і розвитку рослин водним
режимом та фізичними властивостями. Решта грунтів представлена в основному
сірими лісовими, які характеризуються меншим потенціалом родючості, ніж
чорноземи.
В цілому грунтово-кліматичні умови цієї зони сприятливі для
сільськогосподарського виробництва, в тому числі і для вирощування зернобобових
культур.
Клімат цієї зони помірно теплий. Середньомісячна температура повітря в січні і
лютому коливається від -4 °С на заході і до -8°С на сході. Спостерігаються
довгі інтенсивні відлиги, під час яких температура повітря в окремі роки
підвищується до +12° - +14°С. Сніговий покрив встановлюється в другій половині
листопада і сходить в третій декаді березня. Висота його становить 13-20 см в
західних і південних частинах зони і 26-35 см – в східній і північній.
Літо характеризується високими і стійкими температурами. В липні
середньомісячна температура повітря коливається від 10°С на заході і до 30-40°С
на сході. Абсолютний максимум досягає 39-49°С.
Довжина періоду активної вегетації (перехід температури через 10°С) в межах
Лісостепової зони 150-170 днів, починаючи з третьої декади квітня до першої
декади жовтня.
В цій зоні нерідко спостерігаються засушливі періоди і суховії, тому боротьба
за збереження вологи тут набуває важливого значення.
У забезпеченні стійких врожаїв зерна бобових культур, в тому числі і гороху,
все більшу роль відіграють фактори інтенсифікації технологій вирощування. В
умовах, коли періоди нестійкого зволоження чергуються з періодами достатнього,
особливо ретельно слід відноситись до правильного підбору елементів системи
удобрення і захисту, оскільки ефективність їх дії тісно корелює із погодними
умовами року.
З метою дослідження особливостей формування продуктивності інтенсивних сортів
гороху залежно від впливу системи захисту посівів від шкодочинних об’єктів та
доз добрив в грунтово-кліматичних умовах правобережного Лісостепу України ми
закладали польовий дослід.
Верхівський сільськогосподарський технікум Вінницького державного аграрного
університету, де проводили польові досліди, розміщений в правобережному
Лісостепу України (Тростянецький район Вінницької області).
Земельний фонд Вінницької області в її адміністративних кордонах розміщено на
території 2649,2 тис.га. На долю сільськогосподарських угідь припадає 70,4 %
всієї території області, що відповідає 1866,1 тис.га, в тому числі 63,7 % -
ріллі. Це складає 1689,4 тис.га або 90,5 % всіх сільськогосподарських угідь.
Якісний стан сільськогосподарських угідь області різний. Майже половина з них –
49,0 % характеризується дуже високим рівнем природної родючості і являє собою
комплекс чорноземних і лугово-чорноземних грунтів. Понад 17 % площ займають
темно-сірі лісові грунти середньої родючості. Проте, майже третина всієї
території сільськогосподарських угідь – 31,4 % - це сірі лісові грунти, а також
дерново-підзолисті, мочаристі і болотні, частка яких сягає 5,3 %.
Таким чином, переважна більшість грунтового покриву зони придатна для
вирощування високих врожаїв зерна гороху.
2.2. Гідротермічні умови в роки проведення досліджень
Вирішальним фактором доцільності вирощування сільськогосподарських культур в
конкретному регіоні є довжина теплового періоду в цілому і період вегетації
рослин. В зв’язку з цим Ю.И.Чириков (1981) і Н.Ф.Цупенко (1990), вважають, що
чим довший тепловий період в регіоні і чим вища середня його температура в
умовах достатньої забезпеченості іншими не менш важливими факторами життя, тим
різноманітніший може бути набір вирощуваних культур, які б спроможні були б
формувати високі врожаї з хорошою якістю [175; 176].
За агрокліматичним районуванням Вінницька область поділяється на три райони:
північно-східний, центральний і південний. Тростянецький район де проводились
дослідження, розміщений в південній зоні області, яка характеризується теплим,
з нестійким, часто недостатнім зволоженням. Його можна віднести до полоси
середньопізніх культур.
Сума активних температур вище +10 °С складає 2781-3020 °С, основний період
вегетації складає 210-220 днів. Річна сума опадів - 530-555 мм. Баланс
атмосферного зволоження - від'ємний (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Кліматичні показники південної зони Вінницької області
№ п/п
Кліматичні показники
Абсолютні
значення
1.
Довжина безморозного періоду, днів
175
2.
Довжина вегетаційного періоду, днів
210-220
3.
Сума опадів за рік, мм
530-555
4.
Сума опадів за період вегетації, мм
305-335
5.
Середньорічна температура повітря, °С
6
- Київ+380960830922