Розділ 2
Ціннісні орієнтації військовослужбовців Збройних Сил України в умовах
соціальної трансформації суспільства
Ціннісні орієнтації військовослужбовців, так само як і ціннісні орієнтації
суспільства та інших його соціальних груп, є складною динамічною системою, яка
зумовлена впливами різноманітних факторів, що детермінують її стан, динаміку та
тенденції, визначають зміст, особливості функціонування та існування на певних
історичних етапах розвитку суспільства та життєдіяльності соціуму.
Відповідно до цього соціально-філософський аналіз ціннісних орієнтацій
військовослужбовців вимагає з’ясування системи детермінант, стану та тенденцій
системи ціннісних орієнтацій військовослужбовців в умовах соціальної
трансформації суспільства, реформування та розвитку Збройних Сил України.
2.1 Соціокультурні та індивідуально-особистісні виміри ціннісних
орієнтацій військовослужбовців Збройних Сил України в умовах
трансформаційних процесів
Аналіз теоретико-методологічних проблем дослідження ціннісних орієнтацій
військовослужбовців дозволив зробити висновок про активізацію в останні роки
досліджень цінностей і ціннісних орієнтацій. Загальна тенденція звернення до
ціннісних орієнтацій особистості сприяла поширенню досліджень в галузі
ціннісних орієнтацій військовослужбовців. Водночас слід визнати, що проблема
детермінант ціннісних орієнтацій військовослужбовців залишилася поза
спеціальним аналізом.
За думкою окремих дослідників, функціонування й розвиток ціннісних орієнтацій
військовослужбовців є складним діалектично-суперечливим процесом, що
відбувається в певних об’єктивних умовах, під якими розуміються всі обставини
життя й діяльності суб’єктів ціннісних орієнтацій під впливом складних
інституціональних, організаційних та групових факторів, як тих, що взаємодіють
між собою, так і тих, що є відносно самостійними [120].
Наведене розуміння процесу формування ціннісних орієнтацій військовослужбовців
розкриває окремі аспекти проблеми, однак не дає цілісного її вирішення. Тому
дослідження проблеми детермінант ціннісних орієнтацій військовослужбовців
Збройних Сил України в умовах трансформаційних процесів вимагає з’ясування
загальних підходів до проблеми детермінації процесу формування особистості.
У наукових дослідженнях знайшли відображення два основних підходи до проблеми –
рівнево-факторний (пов’язаний з розкриттям усієї сукупності факторів, що
впливають на процес формування особистості, та з їх диференціацією за рівнями)
і об’єктивно-суб’єктивний (пов’язаний з виділенням об’єктивних та суб’єктивних
факторів процесу формування особистості).
Так, наприклад, О.Г. Ефендієв стверджує, що процес виховання детермінований
економічними, соціальними, політичними й духовними факторами, які у свою чергу
та у своїй єдності утворюють три рівні детермінації: соціально-загальний,
соціально-особливий та соціально-одиничний рівень. За його думкою, фактори
соціально-загального рівня детермінації процесу виховання виявляються в
суспільстві, яке є соціальним макросередовищем особистості: це продуктивні сили
та виробничі відносини суспільства; соціальна структура суспільства; потреби й
інтереси класу, до якого належить особистість; політичні погляди, правові
норми, моральні принципи, естетичні погляди; політичні партії, суспільні
організації та державні установи. Особливої ролі вчений надає факторам
соціально-особливого рівня детермінації процесу виховання, і визначаються як
безпосередні чинники формування особистості: це трудова, громадсько-політична
та сімейно-побутова сфери. Соціально-загальні та соціально-особливі фактори
характеризуються як зовнішні по відношенню до особистості. Внутрішній фактор,
який зумовлює специфічні риси поведінки та свідомості особистості, утворює
соціально-одиничний рівень [265, с. 48 – 58].
Позитивний в цілому, такий підхід, пов’язаний із прагненням не лише виділити
економічні, соціальні, політичні та духовні фактори процесу формування
особистості, а й здійснити їх диференціацію за певними рівнями, у той же час не
позбавлений і певних недоліків. Головним із них є те, що вчений, виділяючи
соціально-загальний, соціально-особливий та соціально-одиничний рівні,
відмовляється від проголошеної єдності зазначених факторів.
І.І. Коваленко, досліджуючи духовні цінності військовослужбовців, серед
факторів, які впливають на їх розвиток і функціонування, виокремлює: цінності
образу життя у всіх його сферах – соціально-економічній, суспільно-політичній,
духовній, побутовій; моральну ситуацію в суспільстві; утвердження у свідомості
військовослужбовців патріотизму та інших морально-ідеологічних цінностей;
особливості армійського середовища й життєдіяльності військового організму;
ратну працю, що шліфує грані духовного світу військовослужбовців, закріплює
соціально-моральну звичку суспільного визнання діяльності військовослужбовців
із захисту Вітчизни; вплив науково-технічного прогресу, через який підвищується
відповідальність військовослужбовців за вивчення й обслуговування новітньої
бойової техніки, а також висуваються більш високі вимоги до морально-бойових
якостей військовослужбовців; активність особистості військовослужбовця, що
проявляється в самоосвіті й самовихованні як нагальній внутрішній потребі.
Завдяки цим властивостям, особистість виступає не тільки як об’єкт
соціокультурних відносин, але і як їх активний суб’єкт. Саме як суб’єкт
суспільних відносин особистість трансформує певним чином соціальне в
особистісне і навпаки. У цьому плані духовний світ особистості є результатом
ціннісних орієнтацій як культурного феномена [120]. До суб’єктивних факторів,
які впли
- Київ+380960830922