РОЗДІЛ 2
ОБСЯГ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методики дослідження
Для досягнення обраної мети і вирішення визначених завдань проведено
клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 120 дітей, які зазнали
гіпоксично-ішемічного впливу. Обстеження включало клінічні, нейрофункціональні
та біохімічні методи дослідження, проводилось у віці з 20-ти діб протягом 1
року життя.
Клінічні та лабораторно-інструментальні спостереження за станом обстежуваних
дітей виконувалися в динаміці: при надходженні, після курсу лікування.
Віддалені результати відновлювального лікування оцінювали при повторних
обстеженнях у 6 місяців і в 1 рік життя дітей. Як показник норми
використовувалися дані, які було отримано при аналогічних дослідженнях у 20
здорових дітей.
Під час обстеження дітей були використані дані акушерського анамнезу методом
аналізу медичної документації (карти розвитку новонародженого в пологовому
будинку), а також вивчення витягів із історій стаціонарних хворих, які
перебували на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії та патології
новонароджених.
Усім дітям проведено комплексне клінічне обстеження, що включало огляд
педіатра-неонатолога, невролога, офтальмолога, ортопеда та динамічну оцінку
неврологічного і соматичного станів.
Характеристика неврологічного статусу дітей включала оцінювання психо-моторного
розвитку, ступінь активності, м’язовий тонус, рухову активність, сухожильні
рефлекси, черепно-мозкову іннервацію. Ступінь тяжкості ураження головного мозку
встановлений відповідно до рекомендацій ВООЗ [211].
Загальноклінічні дослідження включали визначення показників гемограми,
загального аналізу сечі. Клініко-лабораторне та інструментальне обстеження
проводили в динаміці: після лікування, в 6 місяців та в 12 місяців життя.
Для оцінювання ферментативного статусу визначали ферменти сироватки крові:
лактатдегідрогеназа (ЛДГ) та креатинфосфокіназа (КК). Визначення активності ЛДГ
і КК проводилося на автоматичному біохімічному аналізаторі “Spectrum” Series II
фірми Abbot (США). Забір крові для визначення ферментів проводили шляхом
венепункції периферичної вени. Кров у скляній пробірці залишали протягом 4
годин при кімнатній температурі. Відсмоктували супернатант, центрифугували при
1500 обертів/хвилину протягом 10 хвилин і збирали сироватку. Каталізати
розміщували у круглих пробірках, оцінка результатів проведена при довжині хвилі
340-380 нм.
В основі визначення ЛДГ лежить її здатність каталізувати перетворення лактату в
присутності нікотинамідаденіннуклеотиду (НАД) в піруват. При цьому утворюється
відновлений нікотинамідаденіндинуклеотид (НАДН2), який збільшує поглинання
хвиль довжиною 340 нм. Швидкість поглинання прямо пропорційна активності
лактатдегідрогенази.
Результати обчислено за відповідною програмою. Одна міжнародна одиниця МОд/л
визначається як кількість ферменту, що каталізує перетворення 1 мікромоля
субстрату за хвилину. Чутливість методу становить 0,450. В нормі активність ЛДГ
при температурі інкубації 37°С становить 149-450 МОд/л.
Принцип визначення активності КК ґрунтується також на швидкості поглинання
світла на хвилі 340 нм внаслідок утворення НАДФН2
(нікотинамідаденіндифосфонуклеотид). КК каталізує зворотнє фосфорилювання
аденозиндифосфорної кислоти (АДФ) і креатину. Гексокіназа (ГК) каталізує
фосфорилювання глюкози АТФ з утворенням АДФ і глюкозо-6-фосфату (Г-6-Ф).
Останній, у свою чергу, окислюється в 6-фосфоглюконат з утворенням НАДФН2.
Швидкість синтезу НАДФН2 пропорційна активності КК в сироватці. В нормі
активність КК у дітей сягає 45-174 МОд/л [212].
Для оцінювання стану аеробного гліколізу у обстежуваних дітей використовували
гепаризовану кров для отримання збагачуваної фракції лейкоцитів
(центрифугування в присутності фікола). З фракції лейкоцитів виготовляли мазки,
що використовували для гістохімічних досліджень. У нефіксованих мазках за
прописами гістохімічно визначали активність ряду ферментів енергетичного
обміну: сукцинатдегідрогенази (СДГ), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г6ФДГ).
Активність ферментів оцінювали шляхом візуального підрахунку кількості глибок
формазану, що накопичився в цитоплазмі клітин [213].
В роботі використовувались інструментальні дослідження. Усім дітям проведено
нейросонографія (НСГ) з допплєрграфією церебральних судин на апараті “Siemens.
Sonoline versa” за допомогою датчиків секторного сканування 5,0 МГц і 7,5 МГц.
Обстеження проводились у коронарній та сагітальній площинах за
загальноприйнятими методиками. Датчик розміщують на велике тім’ячко черепа і
проводять сканування у коронарній площині.
У дітей раннього віку в процесі проведення НСГ з використанням допплєрівських
методик аналізують стан артерій головного мозку, а також головних венозних
структур (вена Галена, внутрішньомозкові вени). Для оцінювання церебральних
судин використовують стандартні секторальні датчики 5-7,5 МГц. Обстеження
передньої мозкової артерії у дітей через велике тім’ячко проведено в
сагітальній площині сканування, з розташуванням в бороні нагніткового тіла і з
дорсальним переходом у перикальозні артерії. При скануванні в аксіальній
площині на рівні ніжок мозку візуалізуються задні мозкові артерії. При
кількісному аналізі обчислювались показники: індекс резистентності (RI або
індекс Пурсело), який являє собою відношення різниці максимальної систолічної
швидкості (Vs) і кінцевої діастолічної швидкості (Vd) до максимальної
систолічної швидкості: RI = (Vs–Vd)/Vs. Індекс відображає стан опору кровоплину
дистальніше місця в
- Київ+380960830922