РОЗДІЛ 2
СПЕЦИФІКА ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧОГО І ФАХІВЦІВ
ЩОДО ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОСОБУ, ЩО СКОЇЛА ЗЛОЧИН
Збір інформації про особу, що скоїла злочин, у процесі слідчого огляду
Успішність слідчої діяльності у більшості випадків залежить від двох чинників:
якісної організації і грамотної тактики. До організаційних аспектів В.П. Бахін
відносить: планування, підготовку до проведення слідчих дій, забезпечення
застосування науково-технічних засобів, організацію взаємодії з
оперативно-розшуковими підрозділами і т. п. [12, с. 116]. Розглядаючи
“організаційні аспекти” в ракурсі проблематики нашого дослідження, варто
зазначити, що саме взаємодія слідчого з фахівцями на достатньому рівні
забезпечує застосування спеціальних знань і науково-технічних засобів, і
відповідно, є гарантом ефективності та раціональності слідчої діяльності
взагалі і провадження конкретної слідчої дії зокрема.
Слідчий огляд – це безпосереднє сприйняття об’єктів з метою виявлення слідів
злочину і речових доказів; з’ясування обстановки злочину і обставин, що мають
значення у справі. Особливе значення має залучення спеціалістів до проведення
огляду місця події, тому що первинну (і основну) інформацію про злочинну подію
й особу, що скоїла злочин, слідчий одержує під час дослідження й аналізу
матеріальних слідів і речових доказів, виявлених і вилучених у процесі огляду
місця події.
Місце події “... являє собою фрагмент об’єктивно існуючої події, де зафіксовані
її окремі сторони. Певною мірою воно містить інформацію про подію злочину,
виражену у зміні обстановки, слідах перебування злочинців, слідах їх дій,
намірів та інших даних” [120, с. 227]. Досліджуючи процедуру огляду місця події
у філософсько-правовому аспекті, С.С. Сливка стверджує, що випадковостей у
природі і поведінці людей не буває. Отже, огляд місця події спрямовано на
отримання відповіді: чому саме у цьому місці виявилася злочинна ідея, і чому
саме вибір припав на цю людину [224, с. 82-83]. В основу цього твердження
покладено філософський зміст відображення (як загальної властивості матерії)
[240, с. 454], що розглядається як здатність людини продукувати зміни та сліди,
якісно-кількісні особливості і локалізація яких перебуває в
причинно-наслідковому зв’язку з конкретною матеріальною картиною місця події.
Місце події завжди – світ речей, слідів і відносин, унікальне сховище в
комплексі найрізноманітнішої інформації [169, с. 60], джерелами якої є об’єкти
матеріального світу, головним чином неживої природи, які елементарно
відображають подію злочину, тому що “присутні” в ній [29, с. 69-70].Особливу
інформативність, на думку В.О. Образцова, несуть об’єкти, предмети і сліди, що
з’явилися на місці події у зв’язку з подією злочину, а також відсутність
яких-небудь елементів матеріального середовища, які повинні були б перебувати в
цьому місці, якби не стався злочин [169, с. 60-61], або відсутність об’єктів,
предметів і слідів, які повинні перебувати на місці події, у зв’язку з
особливостями злочинної події.
Отже, під час огляду місця події необхідно одержати якнайбільше інформації, але
для цього необхідно “розуміти” мову німих свідків злочину, чому сприяє
залучення спеціалістів для виявлення, закріплення і вилучення доказів [98,
с. 46], тому що якість отриманої інформації і можливість її використання в
процесі доказування залежить від професіоналізму суб’єктів огляду місця події.
“Універсальними” спеціалістами для слідчих органів внутрішніх справ є
співробітники експертно-криміналістичних підрозділів МВС України (якщо
кримінально-процесуальний закон не передбачає іншого). “Універсальність”
насамперед характеризується наявністю спеціальних знань, що дозволяють виявити,
зафіксувати й вилучити різноманітні джерела (сліди й об’єкти) інформації про
злочинну подію, а також, наявність у їхньому розпорядженні спеціальної техніки,
що оптимізує пошуково-дослідну діяльність. Варто вказати і ще на один важливий
момент – можливість і доцільність доручення експертного дослідження вилучених
об’єктів саме тому фахівцю (в потенціалі експерту), що брав участь в огляді за
спеціаліста (на відміну від інженера, мисливця та ін.).
Проведений аналіз кримінальних справ дозволив установити, що співробітники
експертно-криміналістичних підрозділів залучалися до огляду місця події у 94,06
% випадків за фактами скоєння злочинів проти життя, здоров’я, свободи особи; у
62,9% – за фактами скоєння злочинів проти власності. Офіційна статистика ДНДЕКЦ
МВС України містить дані про позитивну динаміку результативності оглядів місць
подій, у яких брав участь спеціаліст (Додаток Ж). Зокрема, результативність
оглядів у 2000 році склала 94,49%, а у 2004 році – 97,89%.
Ми згодні з П.С. Кузнецовим, який зазначає, що наведені відсотки про кількість
проведених оглядів з вилученням речових доказів не відбивають реальної
ефективності оглядів [128, с. 31]. Але, на нашу думку, значна кількість
результативних оглядів відкриває широкий простір для реалізації
інформаційно-доказового потенціалу вилучених слідів, предметів і об’єктів. А
привести категорії результативності й ефективності огляду місця події до
єдиного знаменника можна лише за допомогою якісного застосування сучасних
спеціальних знань і навичок у різних галузях науки, техніки, ремесла й
мистецтва.
Вивчаючи процедуру огляду місця події в контексті нашого дослідження,
зауважимо, що одним з найважливіших завдань, що потрібно вирішити на місці
події є встановлення особи, яка скоїла злочин. Установленню повинен підлягати
симбіоз властивостей людини (як особистості, як учасника злочинної події і
процесу її від
- Київ+380960830922