РОЗДІЛ 2
ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ
2.1. Поняття, сутність та структура початкового етапу розслідування розбійних
нападів
Розкриття злочинів, викриття злочинців, установлення істини по справі залежить
насамперед від безпомилкових дій слідчого та органа дізнання на початковому
етапі розслідування. У криміналістичній літературі неодноразово зазначалося
практичне значення дослідження та розробки проблематики початкового етапу
розслідування різних видів злочинів. Дослідженню різних аспектів початкового
етапу розслідування злочинів приділяли увагу такі вчені-криміналісти: Г.А.
Абдумаджидов, В.М. Биков, С.П. Богатирьов, В.Л. Бурнацкий, В.І. Галаган, І.Ф.
Герасимов, І.А. Зінченко, Є.П. Іщенко, Ю.Ф. Карєлов, В.П. Колонюк, В.І. Куклін,
В.І. Лунгу, І.Х. Турсунов, А.Г. Філіппов, В.І. Шаблін та інші.
У роботі Є.П. Іщенка безпосередньо присвяченій початковому етапу розслідування
злочинів, увага акцентується переважно на криміналістичних питаннях [93]. В.І.
Лунгу у своій дисертації досліджував процесуальні та організаційні аспекти
початкового етапу розслідування злочинів. У роботі він приділив увагу
комплексному дослідженню діяльності органів досудового слідства і дізнання на
початковому етапі розслідування, зазначив загальні засади підготовки та
проведення початкових слідчих дій та особливості їх планування. Поняття етапу
досудового розслідування автор розглядає як складову частину стадії, що
пов’язана з іншими частинами загальних завдань, колом учасників та єдністю
процесуальної форми. Він зазначає, що етапи послідовно змінюють один одного
відповідно до вирішення конкретних завдань. Розподіл на етапи здійснюється
умовно, однак є корисним у практичних та наукових цілях, оскільки дозволяє
усвідомити зміст стадії досудового розслідування, прослідкувати загальну
спрямованість розвитку кримінальної справи, звернути увагу на можливі недоліки
в розслідуванні. Автор розглядає поняття “початковий етап розслідування” як
систему взаємопов’язаних початкових невідкладних та інших слідчих дій,
обумовлених вимогами невідкладності та процесуальної економії, які спрямовані
на з’ясування обставин вчиненого суспільно небезпечного діяння, як правило, за
“гарячими” слідами, виявлення і закріплення слідів злочинів, установлення та
затримання (за наявності підстав) осіб, причетних до його вчинення,
забезпечення подальшого всебічного, повного та об’єктивного розслідування для
того, щоб вжити заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють вчиненню
суспільно небезпечних діянь [153]. Дисертація В.П. Колонюка присвячена
особливостям початкового етапу розслідування розкрадань грошових коштів та
цінних паперів в ощадбанках, вчинених шляхом крадіжки, грабежу, розбою [116]. У
дослідженні Г.І. Сисоєнка приділена увага розгляду слідчих дій на початковому
етапі на прикладі розслідування крадіжок із проникненням у житло [199].
Проблематику початкового етапу розслідування в криміналістиці вивчають уже
багато років, водночас існуючі думки авторів з даного питання неоднозначні та
потребують узагальнення. Викликані практикою проблеми даного етапу
розслідування потребують завдання подальшого дослідження цієї проблеми з метою
розробки криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення діяльності
щодо розкриття та розслідування злочинів.
Особливо важливо встановити рівень дослідженості сьогодні в криміналістиці
специфіки початкового етапу розслідування розбійних нападів, конкретизувати
сутність початкового етапу розслідування, висвітлити специфіку початкового
етапу розслідування розбійних нападів.
Загальновизнано, що в єдиному та безперервному процесі розслідування фактично
можна виділити декілька відносно самостійних етапів. Проте питання про
кількість етапів розслідування в криміналістиці, а також про межі між
початковим та наступними етапами залишаються дискусійними.
Р.С. Бєлкін у 1959 р. висловив думку про те, що процес розслідування злочинів
фактично поділяється на два етапи – початковий та наступний, для кожного з яких
характерні свої специфічні завдання. Найважливішими завданнями початкового
етапу розслідування, на його думку є: 1) орієнтування особи, яка веде
розслідування, в обставинах тієї події, яку їй належить розслідувати, й
отримання вихідних даних для розгорнутого планування розслідування, з’ясування
фактів, які підлягають дослідженню по справі; 2) збір та фіксація доказів, які
за короткий час можуть бути втрачені; 3) установлення, розшук та затримання
злочинця за “гарячими” слідами [13, с. 333-334]. Пізніше Р.С. Бєлкін дійшов
висновку про доцільність поділу процесу розслідування на три етапи: початковий,
або етап початкових слідчих дій та слідчо-оперативних заходів; наступний, або
етап наступних слідчих дій та слідчо-оперативних заходів, і заключний [14, с.
259-264].
М.К. Кузьменко виділяє такі етапи розслідування: невідкладний (від проведення
першої невідкладної слідчої дії до останньої або до передачі справи за
підслідністю); початковий (до притягнення особи як обвинуваченого); наступний
(до складання обвинувального висновку).
Завданням першого етапу, на думку автора, є проведення невідкладних слідчих
дій, другого – всіх інших слідчих дій, спрямованих на збір та дослідження
доказів, третього – збір додаткових доказів після допиту обвинуваченого [139,
с. 114].
Таким чином, неправомірно розглядати як грань між початковим та наступними
етапами момент пред’явлення обвинувачення. Грані між початковими та наступними
слідчими діями певним чином можуть змінюватися залежно від конкретного
злочину.
Тільки за останні 10 років проблеми початкового етапу розслідування в тій чи
іншій мір
- Київ+380960830922