РОЗДІЛ 2
ПРИЗНАЧЕННЯ, ПРОВАДЖЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ТА ОЦІНКА ЕКСПЕРТНИХ ВИСНОВКІВ
2.1. Окремі положення тактики призначення і провадження судових експертиз
Серед криміналістів немає єдності думок щодо процесуальної форми судової
експертизи. В.М. Тертишник [79, с.254], Б.С. Тєтєрін і Є.З. Трошкін [80, с.98],
І.М. Лузгін [81] та ін. відносять її до слідчих дій. М.В. Салтевський говорить
про експертизу, як про автономну форму пізнання [82, с.96].
С.А. Шейфер відносить призначення і проведення судової експертизи до слідчої
дії, спрямованої на опосередковане (через експерта) одержання доказової
інформації. Однак говорить, що слідчою дією слід вважати не експертизу у
цілому, а лише комплекс дій слідчого, які визначають програму дослідження і
створюють для цього необхідні умови, контролюють об'єктивність і повноту його
проведення [83, с. 77]. В.Д. Арсеньєв також вважає, що проведення експертизи
включає її призначення і проведення, яке слід розуміти як здійснення
експертного дослідження [84, с.37].
О.Я. Баєв напроти, відносячи призначення експертизи до слідчих дій, вважає, що
безпосередньо проведення експертизи, за своєю суттю, – лише наукове дослідження
наданих слідчим об'єктів, яке передбачає відповідну методику, але не тактику
проведення. Тактику ж проведення судової експертизи він пов'язує лише з
наявністю протидії [85, с.23-24].
У ст.1 Закону України „Про судову експертизу” дається таке визначення: „Судова
експертиза – це дослідження експертом на підставі спеціальних знань
матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини
справи, яка знаходиться у провадженні органів дізнання, досудового або судового
слідства”. Очевидно, що це визначення характеризує судову експертизу не як
інститут судочинства, а відбиває її зміст.
Враховуючи вимоги законодавства і наукові дослідження відносно поняття,
сутності, цілей слідчих дій можна констатувати, що проведення судових експертиз
повністю відповідають притаманним їх рисам:
1) передбачення кримінально-процесуальним законодавством;
2) безпосереднє проведення, спрямоване на збирання, перевірку та оцінку
доказів;
3) крім винятків, зазначених у КПК України, можуть бути застосовані у порушеній
кримінальній справі;
4) підпорядкування єдиним правилам та вимогам до фіксації ходу та закріплення
одержаних результатів;
5) дозволяють об'єктивно фіксувати хід проведеної дії та її результати.
Тому ми приєднуємося до точки зору тих вчених, які проведення судової
експертизи відносять до слідчих дій, оскільки основне її призначення –
одержання фактичних даних у справі (доказів) шляхом застосування спеціальних
знань.
Процедура проведення судових експертиз при розслідуванні злочинів у спеціальній
літературі називається по-різному. У різних підручниках і посібниках з
криміналістики стосовно судових експертиз говориться про „призначення і
проведення” [3, с.340; 86, с.216; 87, с.162], „провадження” [88, с.356],
„призначення і провадження” [89, с.220], „призначення” [90, с. 192],
„проведення” [27, с. 412]. Автори посібників по судовим експертизам пишуть пр
їх „призначення і провадження” [91, с.5], „проведення” [92, с.58],
„провадження” [93, с. 29; 94, с. 349].
Для правильного визначення цієї слідчої дії необхідно розглянути її структуру.
Так, у структурі проведення окремої слідчої дії виділяють ряд послідовних у
часі етапів, які покликані забезпечити її максимальну ефективність при суворому
дотриманні законності. У літературі вказується різна кількість таких етапів
(стадій). Одні дослідники поділяють проведення слідчої дії на три етапи:
підготовчий, робочий і заключний [95, с.368]. При цьому до третього етапу
включається оцінка одержаних результатів. У тактиці проведення судових
експертиз також виділяються три етапи: підготовка і призначення судових
експертиз; проведення дослідження; дослідження, оцінка і перевірка висновку
експерта [96, с.187]. Інші автори диференціюють проведення слідчої дії на
чотири стадії: 1) підготовка до проведення; 2) проведення; 3) фіксація ходу і
результатів дії; 4) оцінка одержаних результатів, визначення їх значущості і
місця у системі доказової інформації з цієї кримінальної справи [27, с.468; 89,
с.175-177].
Таким чином, ми вважаємо, що слідчу дію по встановленню фактичних даних з
використанням спеціальних знань слід називати „проведенням судової експертизи”,
а її етапами є:
підготовка та призначення судової експертизи;
провадження експертного дослідження, оформлення ходу і результатів дослідження
у висновку експерта; Проведення експертного дослідження та його відображення у
висновку експерта у криміналістичній і процесуальній літературі об’єднують
поняттям „провадження експертизи” [97, с. 438; 98, с. 376]. Таке термінологічне
уточнення є доцільним, оскільки дозволяє розмежувати „проведення судової
експертизи”, як слідчу дію, від „провадження судової експертизи”, як процесу
експертного дослідження. Ці два поняття зіставляються одне з одним, як загальне
і часткове.
оцінка висновку експерта, визначення значущості і місця висновків у системі
доказової інформації у кримінальній справі.
На нашу думку, відносно тактики проведення судових експертиз кожен з вказаних
етапів проведення відрізняється своїми цілями, суб'єктами і способами
реалізації.
Розглянемо деякі проблемні питання щодо підготовки та призначення судових
експертиз.
Для досягнення поставлених цілей проведення судової експертизи має бути
ретельно підготовлене. Процес підготовки експертизи містить такі основні
елементи [3, с.348]:
збирання необхідних матеріалів;
вибір моменту призначення експертизи;
визначення предмета судової
- Київ+380960830922