РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЗМІСТУ
НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ
2.1. Критерії готовності майбутніх учителів іноземних мов до диференціації
змісту навчання в професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю
Процес оцінювання в методиці навчання іншомовного спілкування має будуватися на
певних принципах, які реалізуються у відповідних критеріях. Критерії оцінки
іншомовних умінь мають бути науково обґрунтованими і достатніми для того, щоб
визначити якість і ступінь сформованості того чи іншого вміння. Вони також
мають вимірюватися певними показниками, що підлягають формалізації. Тому
проблема критеріїв оцінки оволодіння студентами навичками та вміннями
іншомовного спілкування є актуальною для проведення педагогічного експерименту
та аналізу його результатів [202, с. 89].
Різні науковці застосовують різні підходи до використання параметрів оцінок
рівня володіння іншомовною мовленнєвою діяльністю і по-різному тлумачать
терміни під час відбору критеріїв. Так, за С. Гончаренком, критерій (від гр. –
засіб судження, мірило) – ознака, на підставі якої дається оцінка якого-небудь
явища, дії, ідеї; ознака взята за основу класифікації. Критерії оцінки
С. Гончаренко визначає як ознаки оцінювання діяльності педагогічного колективу,
орієнтовані на зіставлення вихідного рівня готовності абітурієнтів до навчання
в певному навчальному закладі, з вихідним рівнем готовності випускників до
самостійної роботи зо обраною професією [152, c. 162]. Отже, слід відзначити,
що об’єднуючим напрямом досліджень учених є визнання того факту, що головні
критерії оцінки рівня практичного володіння іншомовним спілкуванням мають
співвідноситися з кінцевою метою навчання та відбивати характеристики, на
розвиток яких, у першу чергу, спрямоване навчання.
Проведене експериментальне дослідження розпочалося з констатувального
експерименту, головною метою якого було встановити готовність майбутніх
учителів іноземних мов до навчання учнів професійних закладів освіти аграрного
профілю. Констатувальний експеримент включав кілька етапів, на кожному з яких
вирішувались конкретні завдання.
На першому етапі констатувального експерименту з’ясовувалось, чи готові учні
випускних груп професійних училищ аграрного профілю використовувати англійську
мову в своїй професійній діяльності. Констатувальним дослідженням було охоплено
420 учнів ВПУ № 31, ВПУ № 42, ВПУ № 41, ВПУ № 32, ПТУ №33, аграрний ліцей м.
Теплика, Мазурівський аграрний ліцей Чернівецького району Вінницької області,
аграрний ліцей с. Михайлівки Муровано-куриловецького району Вінницької області,
аграрний ліцей с. Кузьминці Барського району Вінницької області, аграрний ліцей
с. Ольгополя Чечельницького району Вінницької області. З метою діагностики
готовності учнів до використання у майбутній професійній діяльності аграрно
спрямованої англомовної лексики було проведено опитування учнів, їхнє
тестування за спеціально розробленими завданнями, а також проводились
спеціальні контрольні роботи. Результати виявили незадовільний стан готовності
учнів до використання професійно-спрямованої лексики. З 420 учнів жодний не
виявив достатнього рівня готовності до використання професійно-спрямованої
лексики. Знання задіяних у констатувальному експерименті учнів обмежувались
незначною кількістю (не більше 10 слів) лексики, яка збігалась із
загальновживаною (дерево, трава, кущ, квітка, земля, корова, свиня, качка,
яблуко, вишня, молоко, хліб тощо). Також було виявлено аналогічний
незадовільний рівень знань учнів щодо професійних операцій, які вони виконують
(доїти, сапати, орати, обробляти та ін.). Проте на запитання, чи хотіли б учні
засвоїти професійно спрямовану лексику, 85% відповіли позитивно, 15% вагалися з
позитивною відповіддю. Ті учні, які виявили бажання вивчити
професійно-спрямовану англійську лексику, мотивували свій вибір тим, що у
майбутньому професійному житті часто можуть скластися ситуації, коли ці знання
можуть бути потрібними. На запитання дослідника, якого виду можуть бути ці
ситуації, учні зазначили, що це спілкування з іноземними громадянинами в
процесі виробничої діяльності (поїздка за кордон з метою вивчення зарубіжного
досвіду; залучення зарубіжного партнера до власного бізнесу; можливість читання
зарубіжних сільськогосподарських журналів і використання їх у праці). Наявність
15% учнів, які вагались із позитивною відповіддю, пояснюється низьким рівнем
знань з англійської мови і зневірою у власних силах стосовно можливості
успішного засвоєння.
Отже, в результаті першого етапу констатувального експерименту було встановлено
незадовільний стан готовності учнів професійних шкіл аграрного профілю до
використання англомовної лексики аграрного профілю.
Другий етап констатувального експерименту передбачав розв’язання такого
завдання: з’ясувати причини незадовільного стану готовності учнів
професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю до використання
англомовної лексики в майбутній виробничій діяльності. З цією метою були
проведені бесіди, опитування, тестування учителів англійської мови, які
працюють у професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю.
Дослідженням було охоплено 54 вчителі, які працюють у ВПУ № 31, ВПУ № 42, ВПУ №
41, ВПУ № 32, ПТУ № 33, аграрному ліцеї м. Теплика, Мазурівському аграрному
ліцеї Чернівецького району Вінницької області, аграрному ліцеї с. Михайлівки
Муркуриловецького району Вінницької області, аграрному ліцеї с. Кузьминців
Барського району Вінницької області, аграрному лі
- Київ+380960830922