РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ ПІДЛІТКА ЯК СУБ’ЄКТА
ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Стан сформованості суб’єктності підлітків
Констатуючим експериментом було охоплено 238 учнів середніх шкіл №№ 2, 5, 7,
11, 12, 13, 15, 21, 23, школи „Центр надії” м.Рівного, Мар’янівської ЗОШ I-III
ступеня у Волинській області Горохівського району, Горохівської ЗОШ №1 I-III
ступеня у Волинській області. Констатуючий експеримент проводився з 2001 по
2003 рік. Його метою було встановлення ступеня розвитку школярів як суб’єктів
пізнавальної діяльності на основі аналізу змістової сторони внутрішнього
спілкування школяра з літературним твором на різних етапах осмислення його
змісту в ситуації дискурсивного розв’язання творчих завдань в умовах
різноманітного літературного та особистісного оточення.
Нами були сформовані експериментальні та контрольні групи за випадковим методом
(125 підлітків):
– експериментальні групи:
Е1 (35 учнів) – 8-Б клас ЗОШ №12.
Е2 (25 учнів) – 7-А клас Горохівської ЗОШ №1;
– контрольні групи:
К1 (35 учнів) – 8-А клас ЗОШ №12.
К2 (30 учнів) – 7-Б клас Горохівської ЗОШ №1.
Констатація взаємозв’язку розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності
та літературного оточення, а також специфіки останнього встановлювалася нами
через порівняння даних двох вибірок школярів. Одну із них (експериментальний
клас Е1 та контрольний клас К1) склали учні, що навчаються за програмою з
поглибленим вивченням світової літератури, іншу (експериментальний клас Е2 і
контрольний клас К2) – підлітки, які займаються за стандартною програмою. Так,
різниця програм виступає як змінна величина літературного оточення.
Констатуючий експеримент проводився у вісім етапів. На першому етапі
використовувався метод анкетування. При цьому завдання виявлення специфіки
літературного оточення виступало як основне, а визначення рівня розвитку
підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності – як додаткове. В анкетуванні
взяли участь 219 школярів 6-8 класів ЗОШ №№ 5, 7, 11, 12, 13, 15, 21, 23, школи
„Центр надії” м. Рівного, Мар’янівської ЗОШ I-III ступеня у Волинській області
Горохівського району, Горохівської ЗОШ №1 I-III ступеня у Волинській області
(тобто, не лише учні експериментальних та контрольних класів, а й інші учні
зазначених шкіл, що було зроблено з метою отримання більш точних даних).
Зміст питань анкети (див. Додатки Ж, Ж1, Ж2) був спрямований на вивчення
якісних характеристик літературного оточення підлітків: кількість прочитаних
літературних творів за останній рік, складність та різноманітність останніх,
засоби присвоєння літературної культури, ступінь усвідомлення себе як суб’єкта
літературної діяльності (два останні постають як рефлексивні моменти).
Відповідно до цього, дані, отримані в результаті анкетування, дозволяли:
а) констатувати кількість прочитаних літературних творів школярами за останній
рік;
б) виявити референтних осіб (тобто тих людей, з якими обговорюються прочитані
літературні твори);
в) розкрити змістову сторону внутрішнього спілкування школяра з літературним
твором;
г) встановити засоби спілкування учнів з літературним твором та ступінь
усвідомленості останнього.
Аналіз відповідей школярів, які навчалися як за програмою з поглибленим
вивченням світової літератури (класи Е1, К1), так і за стандартною програмою
(класи Е2, К2), дозволяє виявити загальні для даної вікової категорії учнів
характеристики літературного оточення. Так, світова література є предметом
спілкування для 65% підлітків класу Е1, 61% - К1, 53% - Е2, 74% - К2. Найбільш
активним є спілкування школярів з літературних питань з друзями та батьками
(відповідно 56% учнів – Е1, 52% - К1, 48% - Е2, 73% - К2). Вчителі світової
літератури є співрозмовниками учнів на літературні теми для 27% старшокласників
в класі Е1, 25% – в К1, 38% – в Е2, 22% – в К2. Тенденція до звуження кола
компетентних дорослих, а саме вчителів (порівняно з друзями та батьками), є
однією із причин зниження рівня літературного розвитку школярів.
Змістовий аспект спілкування підлітків характеризується незбалансованістю їх
інтересів у відношенні до різних напрямів літературної культури. Остання
значною мірою представлена фантастичною та детективною літературою. При цьому
даний показник вищий в класі К2. В даному контрольному класі відмічається деяке
збільшення процентної частки учнів (за період від 6-го до 8-го класу), які
більшою мірою цікавляться названими літературними творами, ніж класичними: 55%
учнів – в 6 класі (К1), 77% - в 8 класі (К1). В класі Е1 значення даного
показника складають відповідно 38-39%%, в Е2 – 66-74%%, в К2 – 63-68%%.
Нами була визначена процентна частка представленості розмов чи обговорень,
присвячених класичним творам, в спілкуванні школярів (а саме обговорення сюжету
творів, головних героїв, розгортання подій тощо): в класі Е1 – 31% та 32%, в
класі Е2 – 29% та 37%, в класі К1 – 33% та 34%, в класі К2 – 27% та 25% (дані
за 2001-2002, 2002-2003 навчальні роки).
Спостерігається також загальна тенденція до витіснення літературної класики із
сфери літературних інтересів підлітків. Дана тенденція підтверджена і
відповідями школярів на запитання анкети про їх літературні інтереси, яке було
поставлене в непрямій формі („Які літературні твори ви б хотіли прочитати та
обговорити в процесі навчання?”). У відповідях на дане запитання процентна
частка класичних літературних творів складає для Е1 від 6-го до 8-го класів
відповідно 48% та 35%, для Е2 від 6-го до 8-го класу – 36% та 22%, для К1 –
30%-29%, для К2 – 24-21%%. Різниця в кількісних значеннях цих даних та даних,
наведених вище, дозволяє припустити, що мотивація „с
- Київ+380960830922