Ви є тут

Сучасний стан та перспективи розвитку ринку праці в аграрній сфері

Автор: 
Опаленко Ірина Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001783
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Стан та розвиток ринку праці в аграрній сфері
Черкаської області
2.1. Аналіз чисельності та складу трудових ресурсів
Стан ринку праці в аграрній сфері значною мірою залежить від кількості трудових
ресурсів, які є основним його джерелом. Тому з метою поглибленого аналізу
даного ринку розглянемо чисельність і склад трудових ресурсів аграрної сфери
Черкаської області.
Рівень розвитку сільського господарства обумовлюється концентрацією в аграрному
виробництві близько третини працездатного населення регіону. Виявлено суттєвий
вплив на даний процес демографічних тенденцій (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Чисельність постійного сільського населення Черкаської області
станом на кінець року, тис. осіб [155, 181, 182]
Показник
1999р.
2000р.
2001р.
2002р.
2003р.
2004р.
2004р. у % до 1999р.
Чисельність сільського населення
656,6
649,3
651,1
640,4
630,6
618,5
94,2
у т. ч.: молодше працездатного віку (0-15 років)
120,5
117,1
115,4
110,6
106,6
101,9
84,6
працездатного віку (жінки 16-54 років, чоловіки 16-59 років)
311,7
313,9
315,5
315,2
314,7
312,0
100,1
старше працездатного віку (жінки 55 років і старше, чоловіки 60 років і старше)
224,4
218,3
220,2
214,6
209,3
204,6
91,2
За даними Всеукраїнського перепису населення (5 грудня 2001 р.) сільське
населення Черкаської області становить 46,1 % від кількості наявного населення
області [149, с. 23]. Протягом 1999-2004 рр. намітилася тенденція до зменшення
сільського населення, яке становило 38,1 тис. осіб. Причини таких змін криються
у постійному зниженні кількості осіб молодше працездатного віку, старше
працездатного віку та пояснюються в цілому негативною демографічною ситуацією
на селі (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Природне скорочення населення Черкаської області
за 1999-2004 рр. [149, 181, 182]
Показник
1999р.
2000р.
2001р.
2002р.
2003р.
2004р.
2004р. до 1999р., %
Природне скорочення населення – всього, осіб.
-12786
-14118
-14090
-14234
- 13735
-14178
110,9
у т. ч. сільського, осіб.
-9177
-9463
-9557
-9787
-9801
-9989
108,8
% сільського до всього населення
71,8
67,0
67,8
68,8
71,4
70,5
Наведена інформація свідчить про те, що у Черкаській області спостерігається
прогресуюче природне скорочення населення. За період дослідження воно досягло
83141 особи. Близько 70 % зменшення чисельності населення відбувається за
рахунок сільської місцевості, де протягом 1999-2004 рр. природне скорочення
становило 57774 особи. Депопуляція сільського населення Черкаської області
призводить до інтенсивного старіння сільських жителів, що підтверджує високий
показник демографічного навантаження (рис. 2.1).
Дані рис. 2.1 вказують на чітку тенденцію до зменшення показника демографічного
навантаження сільського населення працездатного віку. Динаміка зміни цієї
величини відбувається під впливом зменшення народжуваності та вимирання старших
вікових груп селян. Однак у цілому демографічне наванта-
ження сільського населення залишається високим. Його структурі притаманне
переважання кількості пенсіонерів над чисельністю дітей. Зокрема, за 1999-2004
рр. зниження частки дітей в структурі навантаження становило 1 % і на таку ж
величину збільшилася частка пенсіонерів.
Внаслідок зазначених змін, на кінець періоду дослідження у Черкаській області
основна частина демографічного навантаження селян працездатного віку на 67 %
формується за рахунок осіб старше працездатного віку і на 33 % – за рахунок
дітей [4, 97, 182]. Отже, працездатне населення села витрачає свої життєві сили
більшою мірою на утримання старших вікових категорій, а не на природне джерело
відтворення населення.
Під впливом вищезгаданих процесів у сільській місцевості досліджуваної області
склалися неоптимальні умови формування відновлення трудового потенціалу (табл.
2.3).
Чисельність економічно активного населення сільської місцевості досліджуваного
регіону характеризується зростаючою тенденцією. З 1999 по 2004 р. ріст становив
31,3 тис. осіб. Збільшення економічно активного населення відбулося за рахунок
входження в працездатний вік покоління, народженого у 80-ті роки, виходу на
пенсію відносно нечисленних категорій громадян і зростання
Таблиця 2.3
Динаміка економічно активного населення сільської місцевості Черкаської
області у 1999-2004 рр., тис. осіб [38, 39, 182]
Рік
Економічно активне сільське населення віком 15-70 років
У тому числі:
працездатного віку
старше працездатного віку
1999
235,4
220,6
14,8
2000
248,4
230,9
17,5
2001
260,0
237,5
22,5
2002
272,0
241,8
30,2
2003
259,8
232,2
27,6
2004
266,7
235,8
30,9
2004 у % до 1999
113,3
106,9
208,8
трудової активності пенсіонерів. Структуру економічно активного населення в
середньому на 90,8 % формують особи працездатного віку та на 9,2 % – населення
старше працездатного віку. За період дослідження збільшення кількості осіб
працездатного віку становило 15,2 тис., а осіб старше працездатного віку – 16,1
тис. Така прогресуюча динаміка призведе до якісного погіршення та початку
старіння економічно активної частини населення. Таким чином, демографічні умови
розвитку регіону характеризуються наявністю ряду проблем, що негативно
впливають на стан ринку праці.
Черкаська область є аграрним регіоном. Відповідно, переважна чисельність
трудових ресурсів області сконцентрована у сільськогосподарському виробництві.
Динаміку зміни кількості зайнятих у сільському господарстві області
характеризують дані табл. 2.4.
Аналіз даних табл. 2.4 засвідчує, що в області з 1999 р. спостерігається стійка
тенденція до регресивних змін кількості зайнятих у сільському господарстві.
Особливо стрімкими темпами зменшується чисельність працівників сіль-
Таблиця 2.4
Чисельність зайнятих у сільському господарстві Черкась