Ви є тут

Продовольча безпека: теорія, методологія, проблеми

Автор: 
Гойчук Ольга Іванівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0504U000554
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ
ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ В РИНКОВИХ УМОВАХ
2.1. Продовольча безпека в системі економічної безпеки
Продовольча безпека є важливою складовою загальноекономічної безпеки держави, передумовою її національної та економічної незалежності. Продукти харчування, задовольняючи життєво необхідні потреби населення, належать до найцінніших ресурсів нації, без яких її існування неможливе, що й демонструє ланцюг залежності: немає продовольства - немає населення - немає нації - немає країни - немає держави. Важливість цих ресурсів у тому, що вони є незамінними. Їх наявність і асортимент є індикатором економічної і національної безпеки держави. Ось чому сутність продовольчої безпеки не можна розглядати поза проблемами національної безпеки та безпеки взагалі, особливо в умовах, коли відпрацьовується Національна програма економічної безпеки України.
Продовольча безпека так чи інакше взаємопов'язана з усіма різновидами безпеки: безпека людини, безпека суспільства (національна безпека), державна безпека (забезпечення державного ладу й устрою). Вона є важливою складовою національної безпеки, яка поділяється на три сектори: військова, економічна та політична [231].
16 січня 1997 р. Верховна Рада України ухвалила Концепцію національної безпеки України, яка передбачає єдність принципів формування і проведення державної політики національної безпеки та поєднання підходів до формування відповідної законодавчої бази, підготовки доктрин, стратегій, концепцій, державних і відомчих програм у різних сферах національної безпеки, в тому числі в агропродовольчому секторі [142]. В 1998 р. прийнято Закон України "Про Раду національної безпеки і оборони України". Цими документами концептуально визначаються основні напрями цілеспрямованого формування національної безпеки України й одного з головних її напрямів - економічної безпеки.
Забезпечення економічної безпеки - пріоритетне завдання держави. Економіка є фундаментом суспільства, оскільки виробництво, розподіл і споживання матеріальних благ є первинним по відношенню до інших сфер життя і визначає рівень життєдіяльності та ступінь життєздатності суспільства. Рівень розвитку економіки - це фактор, що лімітує всі інші складові національної безпеки. Водночас продовольча безпека, як складова економічної безпеки, є однією з життєво важливих сторін існування суспільства, держави, особи, і має одвічно базове значення в її системі.
Конституція України проголошує, що поряд із захистом суверенітету і територіальної цілісності України найважливішою функцією держави є забезпечення її економічної безпеки, адже остання набуває виняткового значення як аргумент прийняття політичних рішень. Кабінетом Міністрів України затверджено Концепцію економічної безпеки (серпень 1996 р.), розроблено проект Стратегії забезпечення економічної безпеки України, відпрацьовується Національна програма економічної безпеки України, формується відповідна нормативно-законодавча база [94; 95; 139].
Нині в Україні відбувається становлення нової науки "Економічна безпека держави", або екосестейт (від англійської "economic security of state") [13; 101; 102; 232; 233; 376]. Важливою її складовою є продовольча безпека.
Дослідники проблеми економічної безпеки визначають її сутність як забезпечення економічного розвитку України з метою задоволення соціальних і економічних потреб громадян України за оптимальних витрат праці, природоохоронного використання сировинних ресурсів і збереження навколишнього середовища [193], або як стан економіки й інститутів влади, за якого забезпечуються гарантований захист національних інтересів, соціальна спрямованість політики, достатній оборонний потенціал навіть за несприятливих умов розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів [195].
Важливим чинником формування системи економічної безпеки держави є адекватний механізм забезпечення її продовольчої безпеки [382, С.22].
Значення продовольчої безпеки як складової економічної безпеки піднімається на новий щабель у зв'язку з посиленням процесів глобалізації в сучасному світі. Негативний вплив таких факторів, як виснаження природних ресурсів, зростання забруднення навколишнього середовища, катастрофічні масштаби світового голоду та зниження народжуваності налаштовують на песимістичні прогнози щодо майбутнього.
Вчені, які досліджують ці процеси, стверджують, що недостатність ресурсів планети для гідного життєвого рівня всього людства зумовлює розвинені країни все більш цілеспрямовано орієнтуватися на благополуччя небагатьох багатих країн (так звана теорія виживання "золотого мільярда"). Доведено, що, якби все людство наблизилося за рівнем життя до стандартів Заходу на основі нині розповсюджених технологій, то воно зазнало б тотальної екологічної, демографічної та соціальної катастрофи. Тому все більш очевидним стає процес невпинного пригальмовування розвитку країн незахідного світу [235]. За цих умов продовольство може стати одним з головних аргументів політиків.
Голод, недоїдання є нині актуальною проблемою сучасного світу. Експерти міжнародних організацій прогнозують у 20-х роках нашого століття велику продовольчу кризу.
На фоні цих процесів трансформаційні перетворення останнього десятиріччя в Україні значно послабили її економічну могутність. У цих умовах в економіці країни з'явився значний тіньовий сектор, який за різними оцінками фахівців [334; 69, C.30] становить нині в Україні від 40-60% до 50-70%. У тому числі в АПК, за даними Державної служби боротьби зі злочинністю МВС України [378, С.18], обертається 8 млрд. грн., тоді як у паливно-енергетичному комплексі, який вважається "тіньовою" галуззю, цей показник становить лише 5 млрд. грн.
Ось чому нині питання посилення національної економічної безпеки загалом та її складових - економічної та продовольчої безпеки - набувають особливого значення.
Серед основних складових національної безпеки продовольча бе