РОЗДІЛ 2
СТАН ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
2.1. Стан і структура інвестицій
Інвестування є однією з узагальнюючих характеристик соціально-економічної
ситуації в Україні. Для економіки країни важливе значення має піднесення
виробництва і на цій основі збільшення обсягу інвестицій у привабливі галузі.
Інвестиції – це передумова суспільного розвитку. Однією з проблем інвестиційної
політики є визначення найефективніших і пріоритетних сфер вкладення інвестицій.
Інвестор, вкладаючи гроші, враховує свою ймовірну перспективу. Але встановити
раціональне співвідношення вкладів і очікуваних прибутків на практиці дуже
складно.
Законодавство не обмежує права інвесторів у виборі сфер і об’єктів
інвестування, за винятком об’єктів, які не відповідають архітектурним,
екологічним нормам і порушують права й інтереси держави та громадян.
На сучасному етапі розвитку економіки, як свідчать результати проведених
досліджень, інвестиції повинні бути спрямовані в ті сфери і галузі, які вже
освоєні, оскільки створена інфраструктура значною мірою сприяє іх подальшому
розвитку. Головними орієнтирами інвестування є економічна та правова
стабільність у регіонах, розміри місцевих ринків.
Інвестиційна програма України орієнтується на пріоритетні об’єкти інвестування,
які можуть бути різними за ступенем значення в регіонах держави та фінансування
за рахунок різних джерел, у тому числі коштів держави, а також вітчизняних та
іноземних інвесторів. Але, як показує аналіз, на сьогодні капітал у першу чергу
спрямовується у високоефективні галузі, а не в людину.
Для України як аграрної держави пріоритетним для інвестування повинно бути
сільське господарство. Ця галузь є основним джерелом сировини, оскільки
головним засобом виробництва сільського господарства є земля. Це основний
виробник продуктів харчування та сировини, який має на сьогодні низькі
потенційні можливості розвитку.
Як показав аналіз галузевої структури прямих іноземних інвестицій, виходячи з
критеріїв оцінки інвестиційної привабливості галузей економіки, іноземні
інвестори не ризикують вкладати значні кошти в сільське господарство. Прямі
іноземні інвестиції за видами економічної діяльності у 2004 р. становили:
сільське господарство – 2,1%, харчова промисловість – 16,0% загального обсягу,
внутрішня торгівля – близько 16%, інші галузі економіки – 47,7%, фінанси,
кредит, пенсійне забезпечення, страхування – 8,1%.
У загальному обсязі інвестицій частка сільського господарства у 2004 р.
збільшилась на 0,5% (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка галузевої структури іноземних інвестицій в АПК України
Показники
Роки
1994
1995
1996
1997
1998
2004
Частка в загальному обсязі іноземних інвестицій, %:
сільського господарства
1,5
2,5
2,3
2,2
2,0
2,0
харчової промисловості
14,2
14,5
123
20,6
21,0
16,0
Місце в галузях народного господарства:
сільського господарства
14
12
17
11
13
11
харчової промисловості
За країною походження інвестицій лідером, за даними Держкомстату України, з
1996 р. залишаються США. Американські компанії інвестували в українську
економіку близько 900 млн дол. США загального обсягу прямих іноземних
інвестицій. За США йдуть Кіпр (11,3%), Велика Британія (9,5%), Нідерланди
(7,5%), Російська Федерація (6,4%), Німеччина (5,9%).
Зарубіжні інвестори проводять свої комплексні дослідження економічного розвитку
нашої країни, визначаючи пріоритетні галузі для свого капіталу. При аналізі
стану сфер та галузей вони розглядають процес проведення реформ в Україні.
Найбільш пріоритетними й одночасно прибутковими сферами для іноземного
інвестування є:
- впровадження високопродуктивних технологій вирощування сільськогосподарських
культур та утримання худоби і птиці;
- оновлення та модернізація на базі нових технологій підприємств переробної та
харчової промисловості, а також тих, що займаються заготівлею і збереженням
зерна та іншої сільськогосподарської продукції;
- створення потужностей та сировинної бази для виробництва тари і пакувальних
матеріалів;
- розвиток сільськогосподарського машинобудування та виробництво обладнання для
олієжирової, м’ясо-молочної, борошномельно-круп’яної та хлібопекарської
промисловості;
- налагодження випуску ефективних хімічних засобів захисту
сільськогосподарських рослин і тварин;
- надання виробничих послуг сільськогосподарським та іншим агропромисловим
підприємствам.
Взаємовідносини галузей агропромислового комплексу повинні будуватися на
інтеграційній основі. При цьому сільське господарство є об’єктом інвестування,
а харчова промисловість – суб’єктом процесу інвестування. Харчова
промисловість, інвестуючи сільське господарство, повинна стимулювати підвищення
виробництва якісної сільськогосподарської продукції – сировини.
Для реалізації сільськогосподарського потенціалу необхідно переглянути
структуру та використання земельних угідь, структуру стада, технічний
потенціал.
Ефективність галузей АПК, якість продукції, що виробляється, залежить від
сировинних ресурсів. Зниження обсягів виробництва сільськогосподарської
продукції позначається й на обсягах виробництва харчової промисловості.
Проведені аналітичні дослідження показують, що в галузях АПК слабко розвинена
ринкова система виробництва та збуту, недосконалі системи оподаткування і
ціноутворення, відсутні правові гарантії. Це створює певні проблеми в
українській економіці. Ефективність проведення структурної перебудови в
економіці країни потребує відповідної інформації про інвестиційну привабливість
та пріоритетність як у галузевому, так і в р
- Київ+380960830922