розділ 2.1, стр.
55, 69) мають занижену грошову оцінку 1 МДж ресурсу.
Таким чином, енергоємність і собівартість виробництва продукції рослинництва
змінюються не однаково (рис. 2.4).
Розрахунки таблиці 2.20 показали, що енергоємність виробництва валової
продукції рослинництва в 2002 р. зросла в порівнянні з попереднім роком, а
собівартість – скоротилася. Щоб визначити, за рахунок яких елементів витрат
змінилася собівартість однієї грошової одиниці продукції та енергоємності її
виробництва, скористаємося факторним аналізом (табл. 2.21).
Таблиця 2.21
Аналіз зміни енергоємності та собівартості виробництва продукції рослинництва в
сільськогосподарських підприємствах
Луганської області
Витрати
2001 р.
2002 р.
Абсолютний приріст
Темп зростання %
Зміни за рахунок даного елементу, %
енерго-ємність, МДж
собівар-
тість, грн
енерго-ємність, МДж
собівар-
тість, грн
енерго-ємність, МДж
собівар-
тість, грн
енерго-ємність
собівар-
тість
енерго-ємність
собівар-
тість
Усього
16,49
322,84
16,78
301,36
-0,29
21,48
101,76
93,35
1,76
-6,65
у тому числі
праці
1,58
73,87
2,07
76,62
-0,49
-2,75
131,01
103,72
2,97
0,85
насіння
7,37
82,96
7,48
76,04
-0,11
6,92
101,49
91,66
0,67
-2,14
добрив
1,01
27,33
1,28
31,02
-0,27
-3,69
126,73
113,50
1,64
1,14
ПММ
5,37
124,54
4,94
104,69
0,43
19,85
91,99
84,06
-2,61
-6,15
палива
0,50
6,08
0,36
4,84
0,14
1,24
74,00
79,61
-0,85
-0,38
електро-енергиї
0,66
8,06
0,65
8,15
0,01
-0,09
98,48
101,12
-0,06
0,03
В результаті проведення факторного аналізу енергоємності, ми прийшли до
висновку про те, що зростанню цього показника сприяло збільшення витрат енергії
живої праці, насіння і добрив відповідно на 2,97; 0,67 і 1,64%. В той же час
зміна витрат енергії ПММ, палива та електроенергії зробили зворотний вплив і
скоротили енергоємність виробництва продукції рослинництва на 2,61; 0,85 і
0,06% відповідно.
Скорочення собівартості продукції рослинництва в 2002 р. в порівнянні з минулим
роком на 6,65% відбулося за рахунок зменшення витрат насіння – на 2,14%, ПММ –
на 6,16%, палива - на 0,03%. Зростанню собівартості сприяла зміна таких витрат,
як оплата праці – на 0,85%, добрива – на 1,14% та електроенергії – на 0,03%.
Отже, в енергетичному та грошовому виразі всі елементи витрат не однаково
впливають на енергоємність і собівартість виробництва продукції рослинництва,
окрім витрат насіння.
Існування різної структури енергоємності та собівартості виробництва продукції
рослинництва в сільськогосподарських підприємствах дає можливість припустити
наявність неоднакового їх впливу на результати діяльності господарських
одиниць. В цьому можна переконатися, якщо проаналізувати функцію обсягу
виробництва валової продукції, яка побудована за фактичними даними згідно вимог
кореляційно-регресійного аналізу.
Для побудови кореляційної моделі впливу енергетичних та вартісних витрат у
розрахунку на 1 га ріллі на зміну обсягу виробництва продукції рослинництва у
розрахунку на 1 га ріллі було проведено вибіркове статистичне спостереження
сільськогосподарських підприємств Луганської області, до яких висувалися
наступні вимоги: типове для сільськогосподарських підприємств землекористування
і структура земельних угідь, типова спеціалізація та її рівень, типовий рівень
фондозабезпеченості та фондоозброєності тощо. До дослідницької групи увійшли 23
підприємства регіону з:
1) площею сільськогосподарських угідь не менше 1000 га;
2) рентабельним виробництвом;
3) сільськогосподарська продукція яких представлена рослинництвом і
тваринництвом.
На підставі інформації річних звітів (форми №50-СГ) за 2002 р. були розраховані
питомі витрати у собівартості продукції рослинництва: «Витрати на оплату праці»
(х1), «Насіння і посадочний матеріал» (х2), «Мінеральні добрива» (х3), «ПММ»
(х4).
Попереднє вивчення форми залежності між вказаними ознаками показало, що зв'язок
може бути виражений за допомогою лінійного рівняння регресії:
ух = а0 + а1х1 + а2х2 + а3х3 + а4х4.
Рішення задачі було проведено на ЕОМ за стандартною програмою „Sigma”
багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу (Додаток В). Отримана
наступна кореляційна залежність обсягу виробництва валової продукції
рослинництва в розрахунку на 1 га ріллі від включених в модель чинників:
у = 0,1134 + 0,0004х1 + 0,0013х2 + 0,0083х3 + 0,0018х4.
Коефіцієнт регресії показує на скільки зміниться обсяг виробництва продукції
рослинництва при зміні відповідного чинника на одиницю за умови, що інші
чинники, включені до рівняння, знаходяться на середньому рівні. Так, а1= 0,0004
показує, що при середньому рівні питомих витрат насіння, добрив і ПММ
збільшення витрат за статтею «Витрати на оплату праці» на 1 грн. сприяє
збільшенню обсягу виробництва валової продукції рослинництва в розрахунку на 1
га ріллі на 0,4 грн. Зростання питомих витрат за статтею «Насіння і посадочні
матеріали» на 1 грн. при середньому рівні решти витрат забезпечує приріст
валової продукції рослинництва в розрахунку на 1 га ріллі на 1,3 грн., а
зростання питомих витрат за статтею «Добрива» і «ПММ» - на 8,3 та 1,8 грн.
відповідно.
Показниками тісноти зв'язку при множинній кореляції є парні, приватні та
множинні коефіцієнти кореляції і множинні коефіцієнти детермінації. Розраховані
парні коефіцієнти кореляції показують, що обсягу виробництва валової продукції
рослинництва знаходиться у слабкому зв'язку зі всіма чинниками (ryx1 = 0,349;
ryx2 = 0,316; ryx4 = 0,358), крім (ryx3 = 0,650; ). Між ознаками чинників
зв'язок практично відсутній.
Коефіцієнт множинної детермінації R2 = 0,4680 показує, що варіація обсягу
виробництва валової продукці