РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ
МАЙБУТНІХ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ СФЕРИ ХАРЧУВАННЯ
2.1. Виявлення рівня сформованості професійно значущих якостей студентів за
традиційною системою професійної підготовки
Для розробки і впровадження педагогічних заходів в навчально-виховний процес
щодо формування у майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування професійно
значущих якостей існує необхідність визначення їх рівня сформованості у
студентів. У зв’язку з цим, констатуючий експеримент передбачав виявлення
зорієнтованості студентів на професію (за сукупністю показників) та
сформованості професійно значущих якостей у студентів коледжу.
З метою визначення ступеня зорієнтованості на професію у студентів І курсу
технологічного відділення протягом 1-го півріччя 2002-2003 навчального року
досліджувалися професійні інтереси, мотиви вибору професії та професійні
схильності.
У нашому дослідженні професійні інтереси в сфері харчування, яка пов’язана з
обслуговуванням населення, ми визначили за допомогою анкети “Карта інтересів”,
запропонованої В. О. Худіком [250]. Анкета містить в собі 174 запитання, що
мають відношення до різних сфер професійної діяльності. Дослідження проводилися
з п’ятьма групами студентів – всього 128 осіб.
Результати анкетування показали, що більшість студентів певною мірою
зацікавлена змістом майбутньої професійної діяльності, оскільки до нас на
навчання вони прийшли після закінчення 11 класів загальноосвітньої школи і
можна вважати, що професійно самовизначилися. Враховуючи, що останнім часом у
державі все ж таки піднімається престиж професій, пов’язаних зі сферою послуг,
це пояснює інтерес студентів до різноманітної інформації відносно цих професій.
Проте значна кількість досліджуваних виявляє також і низькі професійні
інтереси. Дані анкетування відображені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Вираженість інтересів студентів коледжу до професій сфери обслуговування
Ступінь виявлення інтересу до професії
Кількість студентів
В абсолютних показниках
У
Яскраве виявлення
10
7,8
Інтерес виявляється
67
52,3
Слабке виявлення
32
25,0
Інтерес заперечується
12
9,3
Найвища ступінь заперечення
5,6
Усього
128
100
Тобто, 77 (60,1%) студентів виявили досить високий рівень розвитку професійного
інтересу до сфери обслуговування. 32 студенти (25,0%) виявили певну
зацікавленість змістом праці у сфері послуг. Зрозуміло, що рівень розвитку
інтересу у них недостатній. А от у 14,9% досліджуваних інтересу не проявляється
взагалі і він навіть заперечується, що може викликати ускладнення в процесі
навчання і наступної професійної діяльності. Інтерес є важливою складовою
придатності людини до професії, тому відсутність даного інтересу в певної
частини студентів обумовлює необхідність створення педагогічних умов для його
розвитку. Разом з тим необхідно відзначити, що серед студентів були такі, які
виявили інтерес до таких професійних сфер, як педагогіка, медицина, харчова
промисловість, мистецтво. Ці сфери діяльності можна вважати спорідненими зі
сферою послуг. Тому наявність саме цих інтересів можна вважати позитивною
умовою у формуванні інтересу до праці у сфері харчування.
Відомо, що мотиви вибору професії – це система спонук, спрямованих на
реалізацію потреби в опануванні певного виду професійної трудової діяльності.
Мотиви вибору професії вивчалися у 128 студентів за допомогою анкети, в якій
студентам пропонувалося визначити п’ять найбільш важливих для них мотивів
вибору своєї майбутньої професії із запропонованого їм переліку мотивів
(додаток Б).
Результати дослідження були згруповані у чотири головні комплекси: інтерес,
самооцінка професійної придатності, широкі соціальні мотиви, вузько
особистісні, взяті в найбільш узагальненому значенні. За цими комплексами,
природно, стоять багато конкретних мотивів, зміст яких обумовлюється віком,
індивідуальним досвідом, рівнем розвитку і особливостями особистості студента.
Так, наприклад, до мотивів, що відображають інтерес до змісту професії, в
основі якого лежить емоційне переживання об’єкта, можна віднести такі мотиви,
як можливість займатися улюбленою справою, престижність професії, пізнання
чогось нового для себе, можливість поглибити свої знання тощо.
До соціальних мотивів у виборі професії, в основі яких є усвідомлення студентом
суспільної користі від своєї участі в даній сфері діяльності, переживання
відповідальності за успішну працю у ній, готовністю до подолання можливих
моральних і фізичних труднощів, відносяться такі мотиви: розуміння суспільної
важливості професії, особисте моральне задоволення від усвідомлення того, що
можна зробити людям приємне, можливість спілкування з людьми, професія ціниться
серед друзів та знайомих тощо.
Мотиви, які відображають самооцінку професійної придатності особистості:
впевненість в наявності здібностей в цій галузі.
Крім цих груп мотивів, можна ще виділити вузькоособистісні мотиви, зокрема
бажання добре заробляти, можливість мати свою справу, близькість навчального
закладу до місця проживання, сімейні традиції, мотиви, що склалися в силу
обставин, перспективність професійного росту тощо.
Результати експерименту показали, які саме мотиви найбільш часто виділяють
студенти під час обґрунтування причин вибору професії. Ці дані відображені у
таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Вираження мотивів вибору професії
№ з/п
Найменування мотиву
Кількість студентів,
що виділили даний мотив
Абсол.
показник
Рангове місце
У
ІІ
ІІІ
ІV
1.
Інтерес до змісту професії
80
29
20
10
16
62,5
2.
Можливість займат