РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених вагітних з прееклампсією
Проведений аналіз перебігу вагітності та пологів у 160 жінок у віці від 17 до
37 років з рівноцінним паритетом за віковим цензом та кількості пологів, котрі
знаходились на лікуванні у обласному перинатальному центрі м. Івано-Франківська
з приводу прееклампсії. Контрольну групу склали 30 жінок із фізіологічним
перебігом вагітності. Комісією з питань етики ІФДМУ (протокол № 9 від 27.12.05)
порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи не
виявлено. Вагітні з гестозом були розподілені на репрезентативні групи в
залежності від проведеної терапії таким чином: I групу (порівняння) складали 45
вагітних з пізнім гестозом, які одержували загальноприйняту терапію гестозів у
відповідності до методичних вказівок Міністерства охорони здоров’я України
(2003, 2004 р.), а ІІ групу (основну) – склали 115 вагітних з прееклампсією,
які отримували диференційовану корегуючу терапію з використанням глутаргіну,
реосорбілакту чи рефортану, в залежності від типу гемодинаміки, одночасно з
загальноприйнятою терапією.
Основні особливості преморбідного фону у обстежених жінок проведеного наукового
дослідження представлені так: середній вік вагітних контрольної групи склав
21,3±1,2 роки, а у вагітних з прееклампсією - відповідно 22,4±1,7 роки. Початок
менструальної функції відмічено у всіх жінок в 12,5±1,1 роки, у більшості
випадків (78,3%) цикл встановився одразу. Вірогідних відмінностей між І та II
групами вагітних з прееклампсією та контрольної групи з фізіологічним перебігом
вагітості жінок за основними клінічними моментами періоду дитинства та
пубертатного розвитку не встановлено.
Дані рис. 2.1 відображають основні соціальні прошарки серед обстежених жінок.
Службовці складали: контрольна — 36,66%; І група — 31,11% та II група – 30,43%
відповідно. Трохи рідше зустрічались студенти: контрольна — 26,66%; І група —
22,22% та II група — 20,86%, а в решті випадків робітниці та домогосподарки.
Суттєвих відмінностей серед всіх трьох груп нами не відмічено.
Рис. 2.1. Соціальний статус обстежених вагітних жінок (%).
При вивченні основних особливостей репродуктивного анамнезу (табл.2.1)
встановлено, що в контрольній групі кількість вперше вагітних склала 70,0%;
повторно вагітних – 30,0%, у котрих у 6,66% вагітність закінчилась абортом. У
вагітних з ПЕ двох груп рівень абортів був практично рівний (І група -11,11% та
II
Таблиця 2.1
Репродуктивний анамнез вагітних жінок
Досліджувані показники
Контрольна група (n=30)
I група (n=45)
ІІ група (n=115)
абс. ч.
абс. ч.
абс. ч.
Вперше вагітні
70,0
21
64,44
29
67,88
78
Аборти
6,66
11,11
9,56
11
1-2 передчасних пологів
2,22
2,61
1-2 термінових пологів
23,33
15,55
15,65
18
Кесаревий розтин
6,66
4,47
група - 9,56%); кількість вперше вагітних була дещо нижчою від контрольної (І
група - 64,44% та II група - 67,88%). У 4,47% жінок основної групи, та в 6,66 %
групи порівняння попередні вагітності закінчилися кесаревим розтином.
Вірогідних відмінностей за всіма параметрами репродуктивного анамнезу, окрім
кількості передчасних пологів, кесаревих розтинів та абортів, котрі були
рівними між І та II групами, але перевищували їх кількість у групі з
фізіологічним перебігом вагітності, не встановлено.
Вагітні жінки контрольної групи не мали в анамнезі гінекологічних захворювань
(рис.2.2). Порівняно з цим у жінок двох основних груп відмічено високий рівень
патологічних змін шийки матки (І група - 17,77% та II група - 18,26%) та
запальних процесів репродуктивної системи (І група - 22,22% та II група -
21,7%). Серед решти особливостей значне місце займають різні порушення
менструального циклу (І група - 13,33% та II група - 12,17%) та перенесені
гінекологічні операції (І група - 4,44% та II група - 4,34%). Суттєвих
відмінностей у частоті початкової генітальної патології між жінками І та II
груп відмічено не було.
Рис.2.2. Генітальна патологія до вагітності (%).
Серед вагітних жінок контрольної групи не було супутньої соматичної
захворюваності (тільки два випадки міопії легкого ступеня) (табл.2.2).
„Поєднаний” гестоз у досліджуваних вагітних найчастіше розвивався на фоні
патології серцево-судинної системи І гр. - 26,7%, ІІ гр. - 27,7%, в основному
це були: вегето-судинна дистонія, варикозне розширення вен нижніх кінцівок,
гіпертонічна хвороба. Ендокринопатії, анемії та захворювання шлунково-кишкового
тракту зустрічалися приблизно в рівних співвідношеннях (табл.2.2). Серед
ендокринопатій найчастіше зустрічалися патологія щитоподібної залози, ожиріння
Таблиця 2.2
Екстрагенітальна захворюваність обстежуваних вагітних жінок (%)
Досліджувані показники
Контрольна група (n=30)
I група (n=45)
ІІ група (n=115)
Серцево-судинні захворювання
26,7
27,7
Ендокринна патологія
24,4
23,5
Захворювання нирок
17,7
18,3
Захворювання шлунково-кишкового тракту
22,22
20,9
Патологія легенів
11,1
10,4
Міопія
6,0
6,7
6,8
Патологія гепато-біліарної системи
15,5
15,6
Анемія
20,0
19,1
І-ІІ ст.. Анемії вагітних виявлено у 120 (75,0%) жінок, але середній та важкий
їх ступінь спостерігався у 32 (20,1%) випадках у вагітних, у котрих анемію
діагностовано ще до вагітності. Захворювання шлунково-кишкового тракту
діагностовано в 34 (21,25%): найчастіше спостерігалися хронічний гастрит,
хронічний коліт та закрепи. На тлі ниркової патології „поєднаний” гестоз
розвинувся у 29 (18,1%) вагітних, серед нозологій найчастіше зустрічалися
хронічний пієлонефрит, сечокам'яна хвороба, безсимтомна бактеріурія, полікистоз
нирок. Патологія гепатобі
- Київ+380960830922