РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ БЮДЖЕТУВАННЯ В БАНКАХ ТА ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ
2.1. Методичні засади складання планового бюджету банку та їх удосконалення
Система бюджетування для кожного банку, як і для будь-якого іншого суб’єкта
господарської діяльності, певною мірою є унікальною, оскільки залежить від його
специфіки. При розробленні системи бюджетування потрібно враховувати не тільки
види бюджетів, що складаються, а й взаємозв’язок між ними, а також
послідовність їх формування. Сукупність всіх бюджетів і порядок їх складання
заведено називати бюджетною моделлю. І якщо в підручниках бюджетні моделі, як
правило, схожі [33; 35; 130], то на практиці знайти хоч би два банки, у яких
бюджетні моделі збігаються, досить складно.
Виділимо основні чинники, які роблять систему бюджетування кожного банку
унікальною:
Обмеження, що впливають на діяльність банку. До таких обмежень відносять
існуючий на ринку обсяг попиту на банківські продукти, наявність
кваліфікованого персоналу, доступність різноманітних джерел формування
пасивів.
Специфіка діяльності. Якщо фінансова частина майстер-бюджету однакова для всіх
банків, то склад операційних бюджетів й існуючі між ними взаємозв’язки будуть
суттєво різнитися залежно від того, для якого банку — універсального,
іпотечного, інвестиційного тощо — побудована бюджетна модель.
Стратегічні цілі. Якщо у банку немає чітко вироблених стратегічних цілей, то
його система бюджетування не буде ефективною. Тому перш ніж створювати бюджетну
модель, керівництво мусить чітко визначити цілі і показники, що характеризують
їх досягнення. А бюджетна модель банку повинна містити бюджети, в які входять
стратегічні показники або інші (часто нефінансові) дані, що дають змогу їх
розрахувати.
Інформаційні потреби менеджменту банку. Бюджетна модель банку повинна
задовольняти інформаційні потреби менеджменту банку або його власників.
Розмір банку і система управління. На бюджетну модель банку безпосередньо
впливає його розмір. Для більш детального планування великі банки можуть
складати окремі бюджети за певними видами витрат з великою питомою вагою у
витратах банку.
Крім того, специфіка діяльності банків в Україні визначає види бюджетів, які,
незважаючи на загальні закономірності і принципи організаційної побудови, дуже
різноманітні. Їх можна розділити за такими ознаками [23; 40; 130] (табл. 2.1):
Таблиця 2.1
Класифікація бюджетів
Ознака
Вид бюджетів
За організаційною структурою
Бюджети "бізнесів", зведений бюджет
За функціональним призначенням
Фінансовий бюджет, операційний бюджет, інвестиційний бюджет
За напрямом руху бюджетної інформації
Бюджет "зверху вниз", бюджет "знизу вгору"
За методами розроблення
Фіксований бюджет, гнучкий бюджет
За способом планування
Періодичний бюджет, безперервний бюджет
За етапом бюджетного процесу
Плановий бюджет, фактичний бюджет
Система бюджетування в банку складається з двох ключових підсистем: бюджетів
центрів фінансової відповідальності (ЦФВ) та зведеного бюджету, що характеризує
діяльність банку загалом.
Спочатку ЦФВ банку складають бюджети за своїми напрямами. На основі бюджетів
усіх ЦФВ готується зведений бюджет банку.
Зведений бюджет — це сукупність бюджетів усіх ЦФВ банку, що узагальнюють
операції, які плануються.
Систему бюджетів за функціональним призначенням поділяють також на операційний,
фінансовий та інвестиційний [23; 28; 66; 139], які подано на рис 2.1.
Рис. 2.1. Види бюджетів за функціональним призначенням
У фінансовій літературі застосовується й інша термінологія. Наприклад,
фінансові бюджети можуть називатися основними [130], а операційні —
оперативними [84]. Іноді бюджет прибутків і збитків розглядають як підсумковий
операційний бюджет, а не як один із фінансових бюджетів [84].
Фінансовий бюджет (financial budget) включає бюджети, що характеризують або
фінансовий стан банку, або фінансові результати його діяльності. Вони
складаються на основі інформації операційних бюджетів, узагальнюючи або подаючи
її в необхідному розрізі. Перший фінансовий бюджет, який складається після
отримання всієї сукупності операційних бюджетів і являє собою наступний
логічний етап обробки інформації, — це плановий баланс. Далі складається
плановий звіт про прибутки та збитки, який також є фінансовим бюджетом.
Операційний бюджет (operating budget) складається для відображення продуктів,
що плануються на майбутній період. У процесі його підготовки обсяги продуктів,
що прогнозуються, а також ціни на них трансформуються в кількісні оцінювання
доходів і витрат для кожного "бізнесу" банку.
Інвестиційний бюджет (investment budget) є планом капітальних затрат банку і
довгострокових фінансових вкладень.
Усі ці бюджети складають зведений бюджет чи так званий майстер-бюджет банку
(master budget або comprehensive budget) [57; 84; 130; 147]. Майстер-бюджет
банку — це сукупність взаємозв’язаних між собою двох основних фінансових
бюджетів плюс набір операційних бюджетів, необхідних для їх складання.
До двох основних "ідеологічно" відмінних типів бюджету потрібно віднести
бюджети, побудовані за принципом "знизу вгору" і "зверху вниз" [35; 66; 147].
Підхід до планування бюджету банку "зверху — вниз" (top-down budgeting)
використовується для централізованого формування бюджету, коли фінансові
завдання й оперативні завдання розробляє керівництво банку, забезепечуючи таким
чином вихід системи. Потім окремі підрозділи подають свої бюджети, в яких
показують, як саме вони досягнуть намічених ними показників.
Перевага даного підходу полягає в тому, що керівництво банку, як правило,
набагато краще, ніж менеджери нижчого рівня, обізнане про тактичні і
стр